У шкільних бібліотеках

Особливості організації каталогів і картотек

Ведення каталогів.

Алфавітний або (абетковий) каталог — охоп­лює весь книжковий фонд. До нього звертаються, крім пошуку інформації, ще й у разі необхідності бібліографічної обробки книг, перевіряють новоп­рибулу книгу на дублетність. Картки в ньому розміщуються в алфавітному порядку імен та прізвищ індивідуальних авторів або заголовків творів друку.

Ведення каталогів і картотек передбачає точне дотримання державних стандартів, правил та інструкцій таблиць ББК. На картці алфавітного каталогу вміщують повний індекс за таблицями ББК для дитячих та шкільних бібліотек. Алфавітний каталог шкільної бібліотеки виконує інформаційну, пошукову та освітню функції.

Його використовують при виконанні різно­манітних довідок, складання оглядів, підготовці масових заходів.

Для організації алфавітного каталогу можуть ви­користовуватися картки: друковані, машинописні, написані від руки, отримані електронним способом. Включення карток в (АК) відбувається регулярно, залежно від обсягів нових надходжень, вилучення карток проводиться на основі актів на списання до­кументів. Кожні 40-60 карток відокремлюють роздільниками: буквеними (центральними), складо­вими (ліво- і правобічними), словесними (ши­рокі ліво- і правобічні); персонали (широкі центральні). В алфавітному каталозі шкільної бібліотеки рекомендується виділяти персонали письменників, творчість яких вивчається за шкіль­ною програмою з української та світової літератури.

Систематичний каталог (СК) є провідним каталогом у шкільній бібліотеці. Систематичний каталог — це каталог, в якому бібліографічні запи­си розташовуються за галузями знань у відповідності з певною системою бібліотечно-бібліографічної класифікації. Він розкриває зміст бібліотечного фонду та інформує про те, які видання з тієї чи іншої галузі знання, з того чи іншо­го питання є в шкільній бібліотеці, допомагає школярам використовувати його для засвоєння знань та самоосвіти. Систематичний каталог вико­нує загальноосвітню, інформаційну, пошукову та педагогічну функцію. СК допомагає шкільному бібліотекареві при безпосередньому обслугову­ванні читачів, в інформаційній та довідково-бібліографічній роботі, у проведенні масової робо­ти (організації виставок, оглядів літератури, пре­зентації книг). СК є головним орієнтиром у книж­ковому фонді, допомагає у внутрішній роботі бібліотеки при комплектуванні та обробці фондів. У систематичному каталозі картки розташовують­ся за галузями знань у відповідності з визначеною системою ББК, згідно з каталожними індексами незалежно від шифру книги, що вказує, в якому відділі каталогу повинна бути поставлена картка. На книгу, що має за своїм змістом два або більше індексів, пишеться відповідна кількість карток — основна і додаткова, каталожний індекс на цих картках вказується у лівому нижньому кутку. На основній каталожній картці в правому нижньому кутку на першому місці проставляється індекс відділу, в якому вміщена книга на полиці, додат­кові індекси пишуться в такій послідовності, як і у ББК. Кожний відділ і кожний підвідділ виділяють­ся в систематичному каталозі роздільником — спеціальною карткою з товстого картону з висту­пом у верхній частині. На розділових картках всі необхідні дані записуються чітким бібліотечним почерком або друкуються на комп'ютері. Важливо дотримуватись однаковості у їхньому оформленні. Для того, щоб виділити літературу про видатних людей, вчених, діячів науки та мистецтва, техніки в систематичному каталозі можуть створюватись персональні розділові картки, на яких вміщують короткі відомості про життя тієї чи іншої особи.

Картки з описами газетних і журнальних статей розставляються у відповідних відділах систематич­ного каталогу в загальному алфавіті з картками на книги, або за спеціальним роздільником «статті з журналів і газет». Без систематичного каталогу не­можливо оперативно виконувати довідки, тобто якісно організовувати довідково-бібліографічну роботу: за його допомогою бібліотекар виявляє про­галини у комплектуванні, встановлює коло видань з тієї чи іншої теми, що потребують першочерго­вого доукомплектування. Кожна бібліотека са­мостійно вирішує питання як про необхідність ор­ганізації окремого систематичного каталогу науко­во-методичної та педагогічної літератури для вчи­телів, так і про склад СК за віковою ознакою. Картки з бібліографічними записами в межах розділів СК розташовуються групами, які відок­ремлюють роздільниками зі зрізаними виступами в такій послідовності. Законодавчі та директивні ма­теріали з тематики розділу; книги, брошури та інші документи; бібліографічні покажчики (списки ре­комендованої літератури) з даного розділу. Доку­менти різними мовами доцільно включати до єдиного СК, що дасть читачеві змогу здобути відо­мості про документи певної тематики незалежно від того, якою мовою вони видані. Спочатку ук­раїнською та російською мовами за загальними правилами алфавітної розстановки, а потім — іноземними мовами.

У СК зміст бібліотечного фонду розкривається від загального до конкретного, від простішого до складного. Для полегшення пошуку до система­тичного каталогу складається абетково-предмет­ний покажчик, алфавітний перелік предметних рубрик, який відображає назви різних предметів: галузей знань, дисциплін, процесів, подій, осо­бистих імен, назв колективів та інше. Основна функція АПП (абетково-предметний покажчик) — полегшити читачеві пошук потрібного відділу каталогу, в якому він знайде записи документів, що його цікавлять.

В сучасних умовах автоматизації бібліотечних процесів у шкільних бібліотеках виділяється ще один тип каталогів — електронний. База даних електронного каталогу включає інформацію про надходження в бібліотеку видань з усіх галузей знань. Його переваги: можливість проведення багатоаспектного і оперативного пошуку інфор­мації; суміщення електронним каталогом функцій декількох каталогів; забезпечення одно­манітності бібліографічного опису, завдячуючи жорстоку закріпленню полів, забезпечення дис­танційного доступу до інформації; досягнення збереження бібліографічних записів, підготовка комплекту каталожних карток.

Картотека є складовою частиною ДБА бібліоте­ки. Бібліографічна картотека — систематизоване (за темами та в алфавітному порядку прізвищ ав­тора) зібрання карток, які містять описи творів друку книг, брошур журнальних і газетних статей.

Важливою формою бібліографічної роботи шкільного бібліотекаря є складання бібліог­рафічних картотек. У процесі бібліографічної ро­боти картотеки використовуються, перш за все, для виявлення, обліку, підбору літератури з різних галузей знань, тем. Картотека є зручним засобом бібліографування літератури, що дає можливість систематично включати нові публікації і вилучати застарілі. Бібліографічні картотеки мають два основні призначення. Пер­ше з них — попереднє накопичення матеріалів, які можуть знадобитись при складанні рекомен­даційних списків літератури, бібліографічних довідок — це функція службова, допоміжна. Картотеки, що виконують це завдання входять до складу довідково-бібліографічного апарату.

Друге призначення бібліографічних картотек — популяризація кращої літератури серед читачів. Картотеки, які виконують дану функцію спільно з бібліотечними каталогами, створюють рекомен­даційно-бібліографічний апарат, який надається читачам, як послуга бібліотеки.

Рекомендується вести такі картотеки: картоте­ка підручників та періодичних видань, картотека назв художніх творів і тематичні картотеки, картотека нових надходжень. Вибір і наповнення даних картотек залежить від потреб читачів та специфіки конкретної бібліотеки (об'єм і зміст книжкового фонду, склад читачів бібліотеки, їхні запити, рівень інформаційної роботи шкільної бібліотеки), тому що картотеки розкривають фонд у таких аспектах, які в каталогах не предс­тавлені.

Пропонуємо вести систематичну картотеку статей (СКС), яка є універсальною за змістом, виконує функції ядра всієї системи картотек бібліотек. Відмінність СКС від систематичного каталогу полягає в оперативному відображенні нових матеріалів із журналів, газет, періодичних збірників. Матеріали в СКС зберігають доти, до­ки вони актуальні й на них є попит, а в СК — до тих пір, поки документ знаходиться у фонді, СКС організовують аналогічно із систематичним ката­логом згідно з розділами таблиць ББК, але вико­ристовують більш детальні рубрики, ніж у СК. Систематичну картотеку статей постійно попов­нюють відповідно до термінів зберігання карток: 3-4 роки для суспільних наук, 4-5 — для при­родничих і технічних наук, 7 і більше років — для мовознавства, літературознавства та мистецтва. Всередині розділів картотеки картки розміщують за зворотно хронологічним порядком, а всередині хронологічного ряду — за абеткою.

Тематичні картотеки — призначені для відповідей на тематичні запити, організовуються з актуальних проблем, визначених частими запита­ми читачів. Рубрики і матеріали в них розташову­ються найчастіше за абеткою, такі картотеки носять тимчасовий характер і розформовуються, як тільки тематика втрачає свою актуальність.

Краєзнавча картотека рекомендує матеріали, що сприяють вивченню рідного краю, в тому числі відображає і художні твори місцевих пись­менників.

Картотека нових надходжень. Їїще можна замінити випуском бюлетенів нових надходжень, картки в ній розставляються за систематичним порядком і раз на квартал вносяться до каталогів і картотек бібліотеки.

Картотека назв художніх творів призначе­на для того, щоб забезпечити пошук літератури за назвою, яка буває частіше відома читачеві, ніж прізвище автора. Картки цієї картотеки містять мінімум відомостей — назву твору, його жанр, прізвище автора. Картотека непотрібна, коли ал­фавітний каталог включає додаткові описи доку­ментів.

Нерідко серед шкільних бібліотекарів можна почути розмови про доцільність чи недоцільність ведення каталогів: «Фонд невеликий і коли бага­то працюєш, то напам'ять знаєш, де яка книга стоїть, де розміщено те чи інше періодичне ви­дання, та й учні рідко коли звертаються до ката­логів, а найчастіше просять дати таку-то літературу, чи матеріал з даної теми”. Хочеться зазначи­ти, що такі розмови є неприпустимими для робо­ти шкільної бібліотеки, що регламентується «По­ложенням про бібліотеку загальноосвітнього зак­ладу», зокрема пункт 3. Зміст роботи — 3.2. фор­мує і веде довідково-бібліографічний апарат, ви­користовуючи традиційні і сучасні електронні носії інформації з метою багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечного фонду. Слід ще раз підкреслити, що бібліотека будь-яко­го загальноосвітнього навчального закладу вирішує питання про те, які каталоги слід мати у бібліотеці, як вони пов'язуються між собою, як зробити їх доступними для користувачів. Важли­вими є поради методиста з бібліотечних фондів, науковців і методистів Державної науково-педа­гогічної бібліотеки ім. В.Сухомлинського, консультації своїх досвідчених колег не тільки шкіль­них, але й масових бібліотек. Кожен шкільний бібліотекар створюючи довідково-бібліог­рафічний апарат вирішує ряд завдань: ведення каталогів, картотек, редагування, списання. Реда­гування — один з постійних процесів роботи, в ході якого перевіряється відповідність структури, змісту та оформлення каталогів і картотек, відповідно до вимог і усунення виявлених не­доліків. Редагування буває: повним (весь каталог чи картотека), планове (передбачене у планах ро­боти бібліотеки 1 раз на п'ять років); методичне — поліпшення структури, змісту, оформлення за рахунок введення нових ділень, доповнень, вип­равлень, правильність опису, систематизації, технічне — пов'язане лише із зовнішніми пара­метрами каталогу, перевіряють правильність розстановки карток, виправляють порушення, старі, зношені картки, роздільники замінюють новими, виправляють орфографічні помилки. Для того, щоб читачі користувалися каталогами та картотеками необхідно, щоб шкільний бібліоте­кар популяризував роботу з ними. Це наочні фор­ми і методи популяризації: зовнішнє оформлен­ня, чіткі написи на етикетках, таблички з назва­ми каталогів, бібліотечні плакати розміщуються поруч з каталогами, на них вміщують алфавіт, який використовується під час розстановки кар­ток в алфавітному каталозі; основні правила розс­тановки карток із записами документів одного і більше авторів, із записами під назвою. Звичайно, найбільш ефективною формою популяризації є індивідуальні бесіди з користувачами; екскурсії, лекції, практичні (зокрема бібліотечні уроки), формування інформаційної культури користу­вачів.

Дата добавления: 2014-11-20