Епізоотологія та інфекційні хвороби

Характеристика бази практик

У цьому розділі необхідно викласти загальні відомості про сільськогосподарське чи переробне підприємство, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини, на базі яких виконувалася програма виробничої практики. У ньому подається природничо-географічна та економічна характеристика підприємства. Описуються провідні галузі господарства і його спеціалізація, види тварин, їх поголів’я, порідний і віковий склад, продуктивність, способи утримання, гігієнічні умови, технологія годівлі, вихід приплоду, благополуччя ферми з інфекційних та інвазійних захворювань, основні економічні показники галузі: затрати кормів і праці на виробництво продукції, її собівартість та рентабельність виробництва. При проходженні виробничої практики в приватних закладах ветеринарної медицини – штат клініки, забезпеченість матеріалами і обладнанням, кількість і вид тварин, які обслуговувалися, тарифи на послуги, джерела і об’єм фінансування клініки.

Мета: Закріпити теоретичні знання і набути навичок роботи з планування, організації і проведення профілактичних і протиепізоотичних заходів, з діагностики і лікування тварин, хворих інфекційними хворобами, а також оздоровлення неблагополучних господарств.

З матеріалів звітності, статистики і епізоотичного журналу управління ветеринарної медицини в районі вивчити епізоотичний стан району, господарства. Скласти епізоотичну карту району. Проаналізувати результати лабораторних досліджень.

Провести епізоотологічне обстеження господарства. Прийняти участь в організації і проведенні планових діагностичних досліджень різних видів тварин, проведенні запобіжних, а у випадку виникнення інфекційних хвороб – вимушених щеплень вакцинами, сироватками проти різних інфекційних хвороб. Оформити акти на проведені роботи.

Прийняти участь в складанні плану оздоровлення господарства від інфекційних хвороб і реалізації цього плану (провести клінічний огляд тварин, розподіл їх на групи, ізоляцію, лікування хворих, прибирання і знищення трупів, знезараження гною, дезінфекцію).

На базі районної лабораторії ветеринарної медицини провести прийом, реєстрацію матеріалу, що поступає на дослідження бактеріологічне, серологічне чи інший метод досліджень діагностики інфекційних хвороб.

Прийняти участь у проведенні профілактичної, поточної, заключної дезінфекції різних об'єктів, з врахуванням пори року та характеру збудника інфекції.

Зібрати матеріал для написання курсової роботи.

До звіту додати: епізоотичну карту району, акт обстеження господарства, акти проведення щеплень, діагностичних досліджень, дезінфекції тощо.

4. Паразитологія та інвазійні хвороби

Мета: закріпити теоретичні знання з основних принципів постановки діагнозу при інвазійних захворюваннях, розробки, планування та здійснення протипаразитарних заходів, методики паразитологічного розтину трупів тварин та птиці.

Студент збирає матеріали про поширення інвазійних хвороб, використовуючи при цьому дані ветеринарної звітності за попередні 2–3 роки, епізоотичні журнали і карти, журнали реєстрації стаціонарно і амбулаторно хворих тварин, матеріали лабораторій ветеринарної медицини, м’ясопереробних підприємств і забійних пунктів, лабораторій з ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження, протоколи розтинів тварин і птиці та результати особистих досліджень.

Практикант фіксує відомості про умови утримання та годівлі тварин, а також динаміку випадків інвазування тварин, птиці, риб та бджіл. Він всесторонньо вивчає плани протиепізоотичних заходів з інвазійних хвороб у районі та господарствах різних форм власності, набуває навичок складання ветеринарних звітів, планів і графіків щодо проведення протипаразитарних заходів.

У виробничих умовах студент приймає безпосередню участь у проведенні індивідуальних та групових лікувально-профілактичних обробок тварин, дезінвазії тваринницьких приміщень, території ферм і вигулів, організації біотермічного знезараження гною, визначенні ефективності комплексу протипаразитарних заходів у господарстві та районі, складанні актів на проведену роботу.

Надзвичайно важливим при проходженні студентом практики є самостійний (під контролем керівника виробничої практики – лікарі ветеринарної медицини) прийом тварин, заражених гельмінтами, найпростішими, кліщами чи комахами.

З урахуванням конкретних умов господарства скласти річний календарний план профілактичних заходів. При обґрунтуванні доцільності відповідного заходу вказати на підставі чого (інструкції, рекомендації, настанови і т. і.) його проведення рекомендується та зазначити очікувані результати від його застосування. Розрахувати передбачувані витрати на антигельмінтики, хіміопрепарати, акарициди та інсектициди (відповідно). Плануючи використання дезінвазантів та молюскоцидів, враховують площу об'єктів, що будуть оброблені, концентрацію робочих розчинів чи емульсій.

На практиці студент повинен провести серії гельмінтологічних розтинів трупів тварин і птиці (здійснити посмертну діагностику риби та бджіл). В умовах лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, м’ясопереробних підприємств, забійних пунктів та лабораторій ветеринарної медицини прийняти участь у паразитологічній оцінці продуктів забою.

Із зібраних на практиці паразитів практиканти готують макропрепарати, які в подальшому ретельно вивчаються з викладачем, а кращі з них використовуються для поповнення паразитологічного музею кафедри.

Дата добавления: 2014-11-20