Конституційні основи державного ладу України

Система суспільних відносин, які регулює, закріплює та охороняє Конституція України, становить конституційний лад України. Однією з його складових частин є державний лад, основи якого загалом можна уявити як систему базових принципів організації (побудови) та діяльності держави, її най- 1 важливіших інститутів. Ці принципи визначають суть, тип, форму, функції держави, механізм їх здійснення тощо. Вони закріплені і в статтях 1,2,5 Конституції України:

1. Суверенність і незалежність держави - розрізняють два аспекти державного суверенітету - внутрішній та зовнішній. Внутрішній - верховенство та повнота державної влади щодо решти організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право і на законодавство, управління та юрисдикцію в межах державної території. Зовнішній - незалежність держави у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішні справи ззовні. Загалом, державному суверенітету України властиві такі риси: установчий характер державної влади; територіальна ^; цілісність; єдиний конституційний простір; легітимність органів державної влади; єдине громадянство; власна та єдина кредитно-грошова система; наявність власних Збройних Сил України; між­народна правосуб'єктність; наявність державних символів і сто­лиці. Незалежність держави випливає з її суверенітету, є його елементом, складовою частиною, адже тільки суверенна держава може бути незалежною та мати право самостійно вирішувати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання інших країн.

2. Демократизм держави — опосередковує, передовсім -і переважно, відносини між державою та народом, державою і соціальними групами, державою та особою. Проявляється він у визнанні народу носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні, поєднанням безпосередньо народовладдя (вибори, референдум) зі здійсненням влади через органи державної влади та місцевого самоврядування, визнанні й гарантуванні місцевого самоврядування, в демократичному порядку формування органів державної влади та місцевого самоврядування (через конкурентні, вільні й чесні вибори), у системі, структурі, функціях і повно­важеннях органів державної влади та місцевого самоврядування й у порядку їх діяльності (гласність, відкритість) тощо.

3. Соціальність держави — означає, що в державі людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава для людини, а не навпаки - такий зміст багатьох конституційних норм, які визначають загальнодержавну політику в соціальній сфері, забезпечують соціальну справедливість статті 3, 11,13, 17, 27, 5,51,52 Конституції України.

4. Принцип правової держави - для неї характерні такі риси: г верховенство права в усіх сферах життя (ст. 8 Конституції України), тобто його пріоритет щодо держави й інших інсти⁴-Іугів держави та суспільства (зміст цього положення охоплює ніш аспекти: перший полягає в тому, що дозволено все, що не заборонено законом, другий - найвищим принципом є безумовне підкорення всього та всіх законові); взаємна відповідальність держави й особи (громадяни відповідають перед державою, а держава - перед громадянами); юридична захищеність особи

(досягається наявністю ефективного механізму захисту основ­них прав, інтересів, честі та гідності); поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову; створення належної судової системи як основної гарантії прав і свобод; наявність реальних та ефективних форм нагляду й контролю з боку держави за реалі­зацією правових норм; висока правова культура громадян, їх обізнаність з юридичними законами, вміння їх використо­вувати в практичному житті.

,5- Унітарність (єдність, соборність) держави - ідеться про єдину державу, територія, якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають будь-яких суверенних прав (статусу державного утворення).

6. Республіканська форма правління - найвищу владу здійснює обраний населенням на п'ять років колегіальний орган—парламент (Верховна Рада України). Що стосується типу республіканської форми правління (парламентська, президентська, напівпрезидентська республіка), то його Конституцією України не визначено.

6.3. Конституційні основи суспільного ладу України Важлива роль у системі конституційного ладу належить суспільному ладові, що є складовою та визначальною його части­ною. Адже державна влада є похідною від влади народу, позаяк саме народ є єдиним джерелом влади та має право здійснювати її як безпосередньо, так і через органи державної влади й місцевого самоврядування. За своїм змістом суспільний лад становить систему організаційних і правових форм соціальних відносин у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, передбачених і закріплених конституцією та законами країни. Пред­метом безпосереднього конституційного регулювання є, зазвичай, не всі аспекти суспільного ладу, а його основи (засади), тобто система принципів організації та діяльності суспільства. Пріоритетні принципи суспільного ладу України:

- суверенність (означає суверенність народу, нації, тобто суверенність їхніх волі й інтересів);

- демократизм (полягає в належності влади всьому народові (а не якійсь його частині), його участі в здійсненні влади (як безпосередньо,- так і через органи державної влади та місцевого самоврядування), конституційному закріпленні прав і свобод громадян України);

- конституційність законності (означає, що основні засади організації та діяльності суспільства визначаються й гарантуються Конституцією України, а основні форми політичних, економічних та інших відносин — законами. Держава надмірно не втручається в суспільні життя та діяльність, а сприяє їх функціонуванню і розвитку);

- політичний, економічний та ідеологічний плюралізм (багатоманітність) (означає, що держава визнає право її громадян на різні політичні погляди та гарантує свободу політичної діяль­ності за умови, що вона не суперечить Конституції і законам України, стоїть на позиції однакового ставлення до різних форм
власності як у їх створенні, так і в забезпеченні захисту від про­типравних посягань. Жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов'язкова);

- рівність (полягає в закріпленні у Конституції України рівності всіх людей у своїй гідності та правах, рівності конституційних прав і свобод громадян та їх рівності перед законом);

- етнічна багатоманітність і політична єдність україн­ського народу (полягає в конституційному визнанні спільності в Україні низки етносів та проголошенні українською спільністю всіх національностей, що проживають на території України);

- соціальна справедливість (полягає в конституційному визна­ченні та захисті інтересів усього суспільства, кожної людини та громадянина, кожної соціальної спільності).

В організаційному сенсі суспільний лад становить певну систему, складовими якої є політична, економічна, соціальна, культурна (духовна, ідеологічна) підсистеми.

Політична підсистема - це народ, держава, політичні партії, територіальні громади, органи місцевого самоврядування.

Економічна підсистема суспільства охоплює відносини влас­ності (існування власності українського народу, державної, кому­нальної, приватної), форми управління економічними процесами, роз­виток підприємницької діяльності, монетарну та фіскальну політику..

Соціальна підсистема - сукупність соціальних об'єднань (українська нація як етнос; корінні народи; національні меншини; соціальні групи; трудові колективи; територіальні громади; громад­ські організації та ін.) і форм соціальної діяльності (трудової діяль­ності, праці; системи охорони здоров'я; соціального захисту).

Культурна підсистема-система форм духовного (культурного) життя та духовної (культурної) діяльності, духовних (культурних) об'єднань (організацій) та ідеологій. Основними формами духовного (культурного) життя й відповідної діяльності суспільства є, зокрема, освіта, наука, культура, інформація тощо. У кожній з цих сфер існує певна система: система освіти, науки, культури тощо.

Дата добавления: 2014-11-20