Облік основних фондів

Основні фонди підприємства - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад один рік), не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амор­тизаційних відрахувань.

Основні фонди та їх структура.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ВИРОБНИЧІ ФОНДИ

Т Е М А 5

1. Основні фонди та їх структура.

2. Облік основних фондів.

3. Знос і амортизація основних фондів.

4. Методи амортизації.

5. Ремонт основних фондів.

6. Ефективність використання основних фондів.

7. Виробнича потужність і напрямки поліпшення використання основних фондів.

Питання для теоретичної підготовки

Поняття і класифікація основних фондів під­приємства.

Класифікація основних фондів за виробничим призначенням.

Виробнича структура основних фондів, чинники, що впливають на неї.

Облік і оцінка основних фондів.

Види і показники зношування основних фондів.

Поняття амортизації основних фондів, норми амортизації.

Методи амортизації основних фондів.

Ремонт основних фондів, види ремонтів та їх фінансування.

Розширене відтворення основних фондів.

Показники використання основних фондів під­приємства.

Показники руху основних фондів підприємства.

Виробнича потужність підприємства, чинники, що впливають на неї.

Методика визначення виробничої потужності підприємства.

Напрямки поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей підприємств.

• основні фонди підприємства

• виробничі основні фонди

• невиробничі основні фонди

• виробнича структура основ­них фондів

• активна частина основних фондів

• пасивна частина основних фондів

• галузева структура основних фондів

• вікова структура основних фондів

• форми обліку основних фондів

• первісна вартість основних фондів

• відновна вартість основних фондів

• справедлива вартість основ­них фондів

• фізичне зношування основ­них фондів

• моральне зношування основ­них фондів

• амортизація основних фондів

• методи амортизації

• ремонт основних фондів

• види ремонту основних фондів

• розширене відтворення осно­вних фондів

• виробнича потужність підпри­ємства

• фондовіддача

• фондоозброєність праці

Вартісним виразом виробничих фондів підприємства є основні і оборотні фонди.

Основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні (побутові, житлові, культу­рні, медичні) потреби працівників підприємства: житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади гро­мадського харчування, спортивні установи та ін.

За своїм речовим складом, термінами служби, функціо­нальною роллю в процесі виробництва основні фонди є не­однорідні.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у ви­робничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

1. Будівлі - корпуси цехів, адміністративно-господарсь­кі побудови, склади, кладові тощо.

2. Споруди - інженерно-технічні об'єкти: нафтові і га­зові свердловини, насосні станції, тунелі, очисні споруди, мости, стволи шахт, водонапірні башти та ін.

3. Передавальні пристрої - засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії (електричної, механічної, теп­лової) від машин-двигунів до робочих машин: електроме­режі, паро-, водо-, газо-, нафтопроводи.

4. Машини і обладнання поділяються на:

• силові машини і обладнання (котли, дизелі);

• робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати);

• вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабо­раторне обладнання;

• обчислювальна техніка.

Найважливіша складова - робочі машини і обладнан­ня; вони безпосередньо впливають на предмети праці, змі­нюючи їх.

5. Транспортні засоби - враховуються засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту: теплово­зи, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автонавантажу­вачі тощо.

6. Інструмент - механізовані та ручні інструменти всіх видів, вимірювальні, ріжучі, а також різного роду присто­сування - лещата, патрони, кондуктори та ін.

7. Виробничий інвентар - інвентарна тара, контейнери, загорожі машин, стелажі, робочі столи.

8. Господарський інвентар - предмети канцелярського і господарського призначення - канцтовари, меблі, предмети протипожежного призначення, засоби забезпечення сані­тарного стану тощо.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні, зокрема Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» для цілей бухгалтер­ського обліку, основні засобі класифікуються за такими групами:

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на поліпшення земель

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої

4. Машини та обладнання

5. Транспортні засоби

6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

7. Робоча і продуктивна худоба

8. Багаторічні насадження

9. Інші основні засоби

Виробнича (технологічна) структура основних фондів - це співвідношення різних груп основних фондів у їх загаль­ній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвід­ношення активної І пасивної частини основних фондів.

До активної частини належать основні фонди, що бе­руть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади, пристрої вимірювання тощо).

До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальні умови для здійснен­ня процесу виробництва.

Прогресивною є така структура основних фондів, де част­ка активної частини зростає.

ЧИННИКИ, що впливають на виробничу структуру основних фондів:

- виробничі та матеріально-технічні особливості галузі;

- форми суспільної організації виробництва;

- форми відтворення основних фондів;

- технічний рівень виробництва;

- рівень організації будівельних робіт; розміщення підприємства.

Галузева структура основних фондів характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

Вікова структура основних фондів - це співвідношення основних фондів різних вікових груп у їх загальній вартості.

Найчастіше виділяють такі вікові групи основних фон­дів:

- нові основні фонди, терміном експлуатації до 5 років;

- 5-10 років;

- 10-15 років;

- 15-20 років;

- старі основні фонди, терміном експлуатації понад 20 років.

У високотехнологічних галузях, де темпи оновлення ос­новних фондів досить високі, можуть бути прийняті інші, «вужчі» вікові інтервали.

Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формах.

Натуральні показники (площа, об'єм, потужність, продук­тивність обладнання, кількість одиниць обладнання тощо) використовуються при 6

визначенні виробничої потужності, розробці балансів обладнання, для удосконалення складу ос­новних фондів і

т. д.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції.

Оцінку основних фондів здійснюють залежно від:

• моменту проведення оцінки;

• стану основних фондів.

Залежно від моменту проведення оцінки вартість основ­них фондів визначається як:

1. Первісна вартість - це фактична вартість основ­них фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

Первісна вартість складається з таких витрат (згі­дно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7):

• суми, що сплачуються постачальникам засобів праці (це фактично ціна придбання основних фондів);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні пла­тежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриман­ням) прав на об'єкти основних фондів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (ство­ренням) основних фондів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів;

• витрати на встановлення, монтаж, налагодження ос­новних фондів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для вико­ристання із запланованою метою.

Первісна балансова вартість об'єкта основних фондів (В_п) може бути в загальному вигляді представлена формулою:

В_П=Ц + 3 + С + М, грн.,

де Ц - ціна обладнання, грн.;

З - збори, мита, непрямі податки, грн.,

С - витрати на страхування ризиків, грн.;

М - витрати на установку, монтаж і доведення до необхідного стану основних фондів, грн.

2. Відновна вартість - це вартість відтворення основ­них фондів у сучасних умовах виробництва. Вона вра­ховує ті самі витрати, що і первісна вартість, але за сучас­ними цінами і включає результати переоцінки основних фондів (індексацію первісної вартості), що проводиться за рішенням уряду.

Відновну вартість основних фондів (В_в) можна представити:

В_в = В_п,

(1+ DП_п) ^t

де DП_п - середньорічний процент приросту продуктивності праці в країні за час використання основних фондів;

t - кількість років експлуатації основних фондів до мо­менту визначення відновної вартості.

У Національних стандартах бухгалтерського обліку в V країні виділений ще один вид оцінки основних фондів – справедлива вартість. Це - первісна вартість основних фондів, одержаних в обмін. Вона дорівнює сумі, за якою об'єкт може бути обмінений в разі здійснення угоди між заінтересованими і компетентними незалежними сто­ронами.

Справедливою вартістю в більшості випадків вважається ринкова вартість основних фондів, яка визначається профе­сійними оцінювачами-експертами. В разі неможливості та­кої оцінки основні фонди переоцінюються за відновною марі істю або за відновною вартістю з врахуванням зношен­ня. Справедливу вартість ще називають реальною вартістю основних фондів.

Залежно від стану основних фондів вони оцінюються за:

1. Повною вартістю (первісною або відновною балансовою вартістю).

2. Залишковою вартістю, яка визначається як різниця між вартістю, за якою об'єкт основних фондів був взятий на баланс підприємства, повною вартістю та сумою зношення.

Залишкова вартість основних фондів на час їх вибуття з експлуатації, спричиненого зношенням, називається ліквідаційною вартістю. За цією вартістю підприємства можуть реалізувати основні фонди, списати, передати на баланс іншому підприємству.

Залишкову вартість основних фондів можна представи­ти формулами:

B'_п = B_п – t х A, грн.,

В_в =B_в - t • А, грн.,

де В_п В_в - відповідно, початкова первісна і відновна варто­сті, грн.

Дата добавления: 2014-12-08