Тема 3. Нормативна база в організації проектної справи в будівництві

Закон України «про архітектурну діяльність»

Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Архітектурна діяльність − діяльність щодо створення об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Проект − документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Завдання на проектування − документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

Технічний нагляд − здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботию.

Архітектурна діяльність включає:

- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

- здійснення передпроектних робіт;

- розроблення, погодження і затвердження проекту;

- виконання робочої документації для будівництва або здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

- будівництво, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни об'єкта містобудування;

- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Проект розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, проект завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора. Проекти затверджуються замовником. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора − автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов − за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Архітектор − автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора − автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Під час будівництва здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором − автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами.

Архітектор під час проектування і будівництва об'єктів архітектури має право:

- без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки;

- одержувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови;

- вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення;

- залучати до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами;

- здійснювати експертизу проектної документації;

- страхувати свою професійну відповідальність.

- Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

- додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

- не порушувати під час проектування законні права та інтереси будинків прилеглих до ділянки забудови;

- не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

ДБН А.2.2-3-2012 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

Структура і склад проектів звичайно досить складні та істотно залежать від особливостей галузі господарства, для якої розробляється даний проект, і специфіки об’єкту. Разом з цим можна виділити достатньо великий комплекс питань, які повинні бути висвітлені в більшості проектів, незалежно від призначення конкретних об’єктів. До їх числа можна віднести наступні питання:

- визначення основних техніко-економічних і господарських параметрів майбутнього об’єкта – номенклатура і обсяги виробництва, потужність об’єкта, клас капітальності споруди і т.п. (зауважимо, що ці питання можуть бути вирішені ще на етапі ТЕО чи ТЕР);

- вибір компонування елементів об’єкта, типу і конструкції споруд;

- визначення розмірів споруд і їх елементів на основі технологічних вимог виробництва та розрахунків;

- перевірка прийнятих розмірів споруд на базі статичних і динамічних розрахунків, що підтверджують міцність і стійкість споруд, їх елементів та основ;

- розробка методів технології, організації і виконання будівельних робіт, складання календарного плану цих робіт, встановлення загального терміну будівництва і т. п.;

- складання кошторису витрат на будівництво, встановлення техніко-економічних показників об’єкта.

Для особливо складних і відповідальних об’єктів в проекти включаються результати лабораторних та наукових досліджень, а також передбачається проведення натурних наукових робіт.

Весь матеріал, що входить до складу проекту, за своїм оформленням умовно можна розробити на графічну і текстову частини.

До графічної частини відносяться схеми, ескізи, технічні і робочі креслення, графіки, діаграми, макети, фотографії, тощо. З числа різноманітних проектних документів до графічної частини проекту відносяться технічні і робочі креслення споруд, конструкцій та їх елементів, сітьові і лінійні графіки і діаграми, специфікації на обладнання, будівельні деталі, конструкції, машини і механізми, відомості видів і об’ємів будівельно-монтажних робіт, та схеми їх виконання, графіки початку і закінчення будівництва, графіку руху робочої сили, машин і механізмів і т. п.

У текстову частину проекту входять описання природних умов району будівництва, техніко-економічне обгрунтування прийнятих рішень, результати інженерно-технічних і економічних розрахунків споруд, будівельного процесу, природоохоронних заходів, визначення способів технології і організації будівництва, кошторисної вартості, техніко-економічні показники об’єкта і т.п.

Матеріали текстової і графічної частин проекту компонуються по окремим розділам, кількість, зміст і найменування яких залежать від призначення об’єкту та стадії проектування. Наприклад, в склад робочого проекту (проекту) на будівництво об’єктів виробничого призначення, входять такі розділи:

- загальна пояснювальна записка;

- генеральний план і транспорт;

- технологічні рішення;

- організація праці робітників і службовців, управління підприємством;

- будівельні рішення;

- організація будівництва;

- охорона навколишнього природного середовища;

- житлово-цивільне будівництво;

- пускові комплекси;

- кошторисна документація;

- патентні дослідження;

- паспорт робочого проекту (проекту).

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (двостадійний, тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

Стадії проектування. Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та пов­торного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

- в одну стадію − робочий проект (РП);

- у дві стадії − для об'єктів цивільного призначення − ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення − техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох − робоча документація (Р).

Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

- проект (П);

- Р.

Для об'єктів IV та V категорій складності технічно складних відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

- для об'єктів цивільного призначення − ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);

- П;

- Р.

Центральною фігурою проектної організації є головний інженер проектів. На кожний об’єкт, наказом призначається головний інженер проекту, який керує його розробкою і несе відповідальність за термін виконання і якість проекту протягом всього періоду проектування, будівництва, уведення в дію та освоєння проектних потужностей.

Головний інженер проекту призначається з числа найбільш кваліфікованих фахівців організації.

Основними завданнями головного інженера проекту є: забезпечення високого техніко-економічного рівня об’єктів, що проектуються, і якості проектно-кошторисної документації відповідно до Положення про оцінку якості проектно-кошторисної документації для будівництва; підвищення продуктивності праці та скорочення витрат матеріальних ресурсів при їх будівництві й експлуатації; зменшення частки будівельно-монтажних робіт і вартості об’єктів; поліпшення містобудівних і архітектурно-планувальних рішень; дотримання визначених договором термінів розробки проектно-кошторисної документації.

Відповідно до основних завдань на головного інженера проекту покладаються обов'язки:

- участь у роботі комісії для вибору майданчика (траси) для будівництва, в підготовці завдання на проектування і в організації інженерних обстежень (розвідувань) для розробки проектно-кошторисної документації;

- участь у складанні комплексних планів-графіків виконання науково-дослідних, конструкторських і проектних робіт для об'єктів із застосуванням нових технологічних процесів і використанням обладнання з тривалим циклом розробки, конструювання і виготовлення;

- підготовка даних для укладання договору із замовником на виконання проектно-вишукувальних робіт;

- контроль технічного, природоохоронного і економічного рівня проектних рішень, що приймаються, і термінів розробки проектно-кошторисної документації;

- підготовка завдань субпідрядним проектним і розвідувальним організаціям, що виконують доручені їм роботи і забезпечення цих організацій погрібними вихідними даними для проектування;

- координація проектно-розвідувальних робіт для всього комплексу проекту, забезпечення відповідності проектів діючим нормам і правилам, завданню на проектування і робочої документації − затвердженому проекту і видачі замовнику комплексної проектно-кошторисної документації в терміни, передбачені графіком по договору на виконання цих робіт і систематичний контроль за правильною витратою коштів на проектно-розвідувальні роботи;

- забезпечення розробки потрібних варіантів для виявлення найбільш доцільних і економічних проектних рішень, якісного виконання розділів проекту, що освітлюють питання впливу об’єкта на навколишнє природне середовище як у процесі будівниці на, так і у віддаленій перспективі при експлуатації;

- погодження документації, розробленої з обґрунтованими порушеннями діючих норм, правил та інструкцій, з органами державного нагляду і зацікавленими організаціями, що затвердили ці нормативні документи;

- захист проекту в керівних організаціях і органах експертизи;

- здійснення акторської нагляду за будівництвом.

Головний інженер проекту має право:

- представляти проектну організацію в установах, організаціях і на підприємствах з питань розробки, погодження і розгляду проектно-кошторисної документації, здійснення будівництва за затвердженим проектом і вести листування з цих питань в установленому проектною організацією порядку.

- приймати рішення з технічних питань у процесі проектування, будівництва, уведення в дію об'єкта і освоєння проектних потужностей;

- призупиняти виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт, якщо вони провадяться з відступами від проекту, при порушенні технічних умов і правил виконання цих робіт, а також у разі незадовільної їх якості:

- установлювати за погодженням з підрядними будівельно-монтажними організаціями скорочений обсяг робочої документації;

- перевіряти стан розробки проекту, правильність витрачення коштів на проектно-розвідувальні роботи, додержання визначених термінів проектування та якість проектних рішень у процесі розробки проектно-кошторисної документації;

- скликати технічні наради і подавати на розгляд технічної ради інституту питання, пов’язані з розробкою проекту.

Головний інженер проекту несе встановлену законом відповідальність за техніко-економічний рівень і архітектурні рішення об'єктів, що будуються, наслідки впливу об’єкта на природне середовище, за якість, своєчасну розробку й комплектність проектно-кошторисної документації у відповідності з укладеним договором, правильне визначення кошторисної вартості й черговості будівництва, за досягнення проектних показників у процесі експлуатації у встановлені терміни, а довговічність і надійність роботи споруди у визначені нормативами терміни тривалості дії об’єкта.

Порядок здійснення авторського нагляду

Авторський нагляд здійснюється архітектором − автором проекту об'єкта, або уповноваженими особами (далі − генеральний проектувальник) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий − у генерального проектувальника. Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника. Після прийняття об'єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.

Дата добавления: 2014-12-10