Класифікація інновацій за І. Дичківською

Тема 7. Класифікація педагогічних технологій

- Класифікація інновацій за І. Дичківською

- Класифікація педагогічних технологій за Л. Столяренко

- Класифікація педагогічних технологій за В. Кукушиним

Література

1. Ліхачов Б. Педагогічні технології. / Б. Ліхачов – К., 1998. – С.148-157.

2. Волков І. Педагогічні інновації.// Дошкільне виховання. – 1999. - №6. – С.8-14.

3. Москаленко П. Педагогічні технології. / П. Москаленко – К., 2001. – С.115-117.

4. Артемова Л. Педагогічні технології. / Л. Артемова – К., 2000. – С.197-200.

5. Буркуна Н. Педагогічні інновації у дошкільній освіті// Дошкільне виховання. – 2000. - №8. – С.11-14.

6. Основи педагогічної інноватики / О.В. Попова, Г.Ф. Пономарьова, Л.О. Петриченко. – Харків: 2009. – 192 с.

7. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. / І.М. Дичківська – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

8. Г.К. Селевко Современные образовательные технологии. / Г.К. Селевко – М., 1998).

Класифікація нововведень необхідна для з'ясування всебічної характеристики нововведення, пізнання, осмислення спільного й відмінного з іншими нововведеннями. Завдяки їй збагачуємося знаннями, що допомагають якнайточніше обирати необхідне нове й розробляти оптимальну технологію його освоєння, у якій максимально враховувалася б специфіка нововведення.

У загальній теорії інновацій залежно від предметного змісту виокремлюють такі види нововведень:

- техніко-технологічні (стосуються вдосконалення організаційно-виробничих процесів у промисловості); соціально-економічні (спрямовані на оновлення економічних і суспільних явищ);

- організаційно-управлінські (охоплюють різні сфери управлінської діяльності);

- комплексні (органічне поєднання двох або всіх видів нововведень).

Виокремити види педагогічних нововведень досить складно, тому, що вони тісно взаємопов'язані, взаємозумовлені та взаємозалежні, тому що новації в одній із них зумовлюють новації в будь-якій іншій. Досить складно впроваджувати новації в деякі компоненти освіти, оскільки у зв'язку з цим неминуче виникає проблема сукупного ефекту. Класифікація педагогічних нововведень іще більше утруднюється з огляду на складність, комплексність і динамічність процесу навчання та виховання.

Традиційно інновації в освіті поділяють на такі групи:

1. Відповідно до сфери застосування:

- інновації у змісті освіти (оновлення змісту навчальних програм, підручників, посібників тощо). Прикладами таких інновацій можуть слугувати оновлені програми з історії нашої країни, коли батьки не мають можливості дати пояснення з деяких тем, що вивчаються в сучасній школі;

- інновації в технології навчання та виховання (оновлення методик викладання та взаємодії у виховному процесі); запровадження розвивального навчання, ігрових методик, проектної діяльності стали ознакою сьогодення;

- інновації в організації педагогічного процесу (оновлення форм і засобів здійснення навчально-виховного процесу); сюди можна віднести дистанційну форму організації навчання як приклад нової організації педагогічної взаємодії;

- інновації в управлінні освітою (оновлення структури, організації й керівництва освітніми закладами); прикладом є посилення ролі органів учнівського та студентського самоврядування в управлінні навчальним закладом;

- інновації в освітній екології (архітектурне планування освітніх закладів, використання будівельних матеріалів, інтер'єр приміщень тощо); замість традиційних міркувань, де і що розмістити, сучасні будівлі пропонують оптимальне розміщення всіх необхідних приміщень, комунікацій, вузлів.

2. Відповідно до масштабу перетворень:

- часткові (локальні, одиничні) нововведення, не пов'язані між собою; прикладом можуть слугувати окремі новаторські винаходи, що запроваджуються локально, або окремі винаходи щодо вдосконалення процесу вивчення окремих тем;

- модульні нововведення (комплекс пов'язаних між собою часткових нововведень, що належать, наприклад, до однієї групи предметів, однієї вікової групи дітей тощо); наприклад, технологію розвивального навчання покладено в основу концепції початкової освіти в Україні;

- системні нововведення (охоплюють весь навчально-виховний заклад); ними передбачається перебудова всього закладу під певну ідею, концепцію або створення нового освітнього закладу на базі попереднього (наприклад, дитячий садок – школа, адаптивний дитячий садок, школа-лабораторія тощо); для їх освоєння необхідне укладення програми розвитку навчально-виховного закладу.

3. Залежно від інноваційного потенціалу:

- модифікаційні нововведення (пов'язані з удосконаленням, раціоналізацією, видозміною, модернізацією того, що має аналог або прототип); це може бути програма, методика, окрема розробка тощо; модернізація може бути спрямована як на технологічний, так і на особистісний аспекти засобу, що оновлюється; можна видозмінити відому методику чи застосувати її до нового предмета, а можна, визначивши особистісні якості, інакше її реалізувати й цим суттєво посилити її ефективність;

- комбінаторні нововведення (передбачається нове конструктивне поєднання елементів раніше відомих методик, що в такому варіанті ще не запроваджувались); вони є не будь-яким поєднанням, а саме конструктивним, тобто таким, за якого з'являються нові системні властивості, що породжують новий ефект;

- радикальні, або фундаментальні, глобальні, базові нововведення (вони, зазвичай, є відкриттями, найчастіше виникають у результаті творчої інтеграції та сприяють створенню принципово нових навчальних засобів).

4. Залежно від позиції щодо свого попередника:

- заміщуючі нововведення (їх запроваджують замість конкретного застарілого засобу); такими нововведеннями є зміни в дозуванні фізичного навантаження учнів на заняттях фізичної культури, упровадження нових систем оцінювання знань учнів;

- скасовуючі нововведення (суть їх полягає в припиненні діяльності певних органів, об'єднання, у скасуванні форми роботи, програми без заміни їх іншими, якщо вони неперспективні з огляду на потреби розвитку навчального закладу або гальмують його). Піонерська, комсомольська організація припинили своє існування в закладах системи освіти, а Закон "Про освіту" 1991 року чітко визначив неприпустимість існування політичних організацій у закладах освіти;

- відкривальні нововведення (передбачається освоєння нової програми, нового виду освітніх послуг, нової технології тощо); наприклад, комп'ютеризація освітнього процесу, перехід до нових інформаційних технологій;

- ретровведення (освоєння в навчально-виховному закладі нового, що існувало в педагогічній практиці раніше); зазвичай, воно тривалий час не запроваджувалось, колись було скасовано помилково чи втратило свою актуальність за тодішніх умов; такими ретровведеннями можна вважати вивчення в сучасних школах історії різних релігій, запровадження курсів логіки, психології, риторики, давніх мов тощо.

5. Відповідно до місця виникнення:

- нововведення в науці (оновлення педагогічної теорії); прикладів нововведень у науці, що були запроваджені в практику організації освітнього процесу не так часто, оскільки теоретичних розробок, що успішно можна запроваджувати, історія знає не багато; прикладом може слугувати технологія розвивального навчання, що з моменту свого теоретичного обґрунтування до широкого запровадження більше 70-ти років буде у стані доведення рівня готовності до придатного запровадження;

- нововведення в практиці (оновлення педагогічної практики); більшість нововведень є результатом оновлення педагогічної практики як творчої діяльності педагогів-новаторів; це значно більший у порівнянні з попереднім блок нововведень.

6. Відповідно до терміну виникнення:

- історичні нововведення (відродження історико-педагогічної спадщини за нових умов); із огляду на термін, фактичного створення тієї чи іншої технології можна говорити про її сучасний або історичний характер виникнення;

- сучасні нововведення (інновації сьогодення).

7. Відповідно до рівня очікування, прогнозування та планування:

- очікувані (планові) нововведення;

- неочікувані (незаплановані) нововведення.

8. Відповідно до галузі педагогічного знання:

- виховні нововведення (у галузі виховання);

- дидактичні нововведення (у галузі навчання);

- історико-педагогічні нововведення (у галузі історії педагогіки) тощо.

Типології педагогічних нововведень вибудувані на основі різноманітних підходів, тому одне й те саме нововведення може виникнути в різних типологічних групах (у двох і більше) відповідно до того, яка його ознака буде в конкретному випадку взята до уваги.

Дата добавления: 2014-12-10