І. Англосаксонська ранньофеодальна монархія

АНГЛІЯ

Модуль 3.4

Навчальний блок III

Додаток А

Відповіді на питання для самоконтролю:

v "Кароліна" — це кримінальне та кримінально-процесуальне уложення Карла V, видане 1532 року; існувала як загальноімперський закон у Німеччині.

v Доктрина "двох мечів" є одним з конституційних принципів органі­зації імперії в Німеччині; вона полягає у тому, що духовний меч (влада) належить Папі Римському, а світський — імператору; духовна та світська влада допомагають та підтримують одна одну.

v Особливість права німецьких міст полягала у тому, що воно наділя­ло місто статусом "корпорації" — сукупності громадян як єдиного цілого з правами юридичної особи.

Зміст дидактичної одиниці

1. Англосаксонська ранньофеодальна монархія.
2. Становлення феодально­го суспільства. Причини та наслідки нормандського завоювання.
3. Особли­вості сеньйоральної монархії. Реформи Генріха II.
4. Станово-представницька монархія.
5. "Велика хартія вільностей".
6. Утво­рення парламенту та розширення його компетенції.
7. Розвиток системи місце­вого управління та правосуддя.
8. Зміни в суспільному устрої.
9. Особливості англійського абсолютизму.
10. Право середньовічної Англії.

Джерела права:

1. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / Під ред. В.Д. Гончаренко. - К., 2002.
2. Правда Этельберта (начало VII в.) // Хрестоматия по истории госу­дарства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.
3. Правда, Инэ (конец VII в.) // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Том­синов.- М., 1999.
4. Правда (судебник) Альфреда (конец IX — начало X вв.) // Хресто­матия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.— М., 1999.
5. Законы Кнута (первая половина XI в.) // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.
6. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн: Хресто­матія для студентів юрид. вузів та ф-тів.— К., 1995.

Основна література:

1. Гудошников Л.М., Жидков О.А., Крашенинникова Н.А., Лысенко О.Л., Мишин А.А. История государства и права зарубежных стран: Учебник для студентов юрид. вузов и ф-тов.— В 2 ч.— М., 2001.
2. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Упорядники А.С. Слюсаренко, М.В. Томенко.— К.: Атіка, 2001.
3. Ластовський В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання спеці­альності 6.060101 "Правознавство".— Черкаси, 2003.
4. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник в 2 т.- М.: Острозье, 1998.
5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн.— Харків: Право, 2001.
6. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів.— К., 2003.
7. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права.- М.: Юрист, 1996.
8. Шатилова С.А. История государства и права зарубежных стран: Учеб. пособие.- М., 2003.
9. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн.— К.: Вентурі, 1997.

Додаткова література:

1. История средних веков / Под ред. З.В. Удальцовой, С.П. Карпова.— М.: Высш. шк., 1991.
2. Пти-Дютайн Ш. Феодальная монархия во Франции и в Англии X— XII веков.- М., 1938.
3. Хрестоматия памятников феодального права государства и права стран Европы / Под ред. В.М. Корецкого.— М., 1961.
4. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина.-Т. 1-2.- М., 1961-1963.
5. Косиков В.А., Посредников В.А. Возникновение парламентаризма и сословной монархии в Англии: Учебно-методическое пособие для практ. занятий по истории средних веков.— Донецк: Юго-восток, 1997.
6. Штокмар В.В. История Англии в средние века.- Л.: Изд-во ЛГУ, 1973.
7. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учеб. посо­бие.- М.: Гардарика, 1998.

Матеріали для вивчення:

Держава. Становлення феодальної держави в Англії пов'язано з численними завоюваннями Британських островів племенами германсь­кого та скандинавського походження. Після того як римляни у V ст. залишили острови, місцеве кельтське населення зазнало вторгнення гер­манських племен англів, саксів, ютів, які відтіснили його на окраїну ост­рова в Шотландію, Уельс, Корнуелл. В VII ст. англосакси прийняли християнство та утворили сім ранньофеодальних королівств — Уессекс, Суссекс, Кент, Мерсію та інші, які в IX ст. під главенством Уессекса утворили англосаксонську державу — Англію. З початку XI ст. і до 1042 р. анг­лійський престол посідали представники датської династії. У 1066 р. пра­витель Нормандії герцог Вільгельм, який мав благословення Папи Римсь­кого та французького короля, висадився на острові, розгромив англосак­сонське ополчення та став англійським королем. Нормандське завоювання мало значний вплив на подальшу історію англійської держави. Особливо­стями її еволюції були рання централізація, відсутність феодальної роздроб­леності та швидкий розвиток публічних начал королівської влади.

Серед основних етапів розвитку англійської феодальної держави мож­на виділити:

1) період англосаксонської ранньофеодальної монархії (ІХ—ХІ ст.ст.);

2) період централізованої сеньйоральної монархії (ХІ—ХІІ ст.ст.) та громадянських війн за обмеження королівської влади (XII ст.);

3) період станово-представницької монархії (друга половина XII ст. — XV ст.);

4) період абсолютної монархії (кінець XV ст. — середина XVII ст.).

Формування феодального суспільства у германських племен в Британії відбувалося повільними темпами, що було обумовлено консервацією племін­них звичаїв англосаксів на острові та стійким впливом скандинавських тра­дицій. За джерелами VI—VIIст.ст., серед населення виділялися ерли, керли, лети та домашні слуги-раби. У VIII ст. поширилася практика індивідуального патронату, коли людина повинна була шукати собі патрона (глафорда) та не мала права залишити його без дозволу. Протягом VII—IX ст.ст. зустрічалися згадки про дружинників-танів, до складу яких входили як ерли, так і керли, які зобов'язані були нести службу на користь короля. У цей же час зберігала­ся значна кількість вільного сільського населення, на яку ще не поширилися процеси феодалізації. Таким чином, межі між різними соціальними групами вільних не були замкненими та обмеженими.

В англосаксонський період ставлення до короля було як до військово­го начальника і зберігався принцип виборності при заміщенні престолу. Поступово монарх утвердив своє право верховної власності на землю, монопольне право на карбування монети, мита, отримання натуральних по­ставок від населення; був встановлений прямий податок на користь короля ("датські гроші"); королівський двір став центром управління країною.

Вищим державним органом в англосаксонську добу був вітанагемот - рада вітанів, "мудрих". До його складу входили король, вище духівництво, світська знать; також запрошувалися королі Шотландії та Уельсу і виборні від Лондона. Усі важливі справи вирішувалися "з ради та згоди" цих зборів.

Місцеве управління здійснювалося на принципах самовряду­вання. Низовими ланками цього управління були десятки та сотні. Сотня очолювалася сотником та управлялася загальними зборами, які збиралися один раз на місяць. Взагалі уся територія країни була поділена на 32 округи — графства, які очолювали елдормени (вони керували зборами та очолювали військові сили). Пізніше ці функції перейшли до герефи — представника короля.

Таким чином, в англосаксонську добу на місцях став формуватися механізм централізованого бюрократичного управління через посадових осіб адміністративних округів, які були підзвітні королю та діяли на підставі письмових наказів за королівською печаткою.

Дата добавления: 2014-12-10