Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття культури




Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу - від культури. При цьому в будь-яку історичну епоху співіснує велика кількість різних культур. їхня взаємодія, взаємопроникнення істотно визначають життєву позицію людини, її світовідчуття й світосприйняття. Якщо ми говоримо про культуру, то маємо на увазі не тільки твори мистецтва, але й усю сукупність духовних і матеріальних цінностей та способів їх створення.

 

Первісне уявлення про культуру дали давні римляни, вони вбачали в ній узагальнення всіх форм людської активності. Культура - штучне, рукотворне буття, отримане людиною в результаті перетворення буття суспільного - "натури". Поняття "культура", таким чином, було спочатку аналогічне до поняття "господарство" і співвідносилося з культурою чогось: культура душі, культура розуму, культ богів і культ предків.

 

Поняття "культура" одним із перших використав римський письменник Марк Катон у значенні "агрикультура" в одному із трактатів про землеробство. Ішлося про догляд за ділянкою землі. Згодом поняття "культура" "відривається від земного ґрунту" й метафорично співвідноситься з розумністю, сам термін походить від латинського corele - обробляти, почитати, звідки походить термін cultus - оброблення, догляд, шанування (в поняттях cultus deorum і cultus agri).

 

Пізніше cultus agri перетворився на cultura agri - землеробство. Від цього ж слова утворене й середньовічне cultura mentis - культура мислення.

 

У своєму уявленні про культуру римський філософ Марк Туллій Цицерон уже мав на увазі не землю, а духовність. Він вів мову про необхідність культури душі й духу (cultura апіті), і, на його думку, тільки завдяки культурі (обробленню) людина стає досконалішою істотою.

 

В античній свідомості поняття "культура" в цілому ототожнювалося з поняттям "пайдейя", тобто "освіченість". Пайдейя, за визначенням Платона, означає керівництво до зміни людини, усієї її сутності1. У наступному розвиткові філософської думки в Європі цей сукупний плід людської діяльності, як і сам її процес, набував різних термінологічних визначень - "цивілізація", "виховання", "освіта", "формування".

 

Термін "культура", що виник в давньоримській думці, приживався в сучасних європейських мовах з певними труднощами. Й. Хейзинга вважав, що слово "культура" поширилося в науковому обігу за посередництва німецької мови. Іншими словами, поняття "культура" в сучасному його значенні спершу виникло в німецькій мові, а потім через неї потрапило в скандинавські, слов'янські й романські мови, американський варіант англійської. В англійській та французькій мовах цей термін приживався складніше - ним не можна повністю замінити поняття "цивілізація", усталене в науковому обігу цих мов.

 

У словниках німецької мови термін "культура" вперше з'являється лише наприкінці XVIII ст., проте вже в пізніших виданнях XIX ст. відсутній, незважаючи на те, що його широко використовував І. Кант і його сучасники у значенні "культивування" й "окультурення", що, на думку А. Крьобера, було архаїчним значенням слова "цивілізація".

 

До англомовного наукового обігу термін "культура" ввів Е. Тайлор у 1871 р. (праця "Первісна культура"), вживаючи його в антропологічному значенні. У французькій мові сучасне антропологічне значення терміна "культура" понині ще не стало загальноприйнятим, оскільки у багатьох контекстах вживається слово "цивілізація".

 

У цілому можна визначити п'ять основних, загальноприйнятих значень слова "культура" в українській мові:

 

1) сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. Рівень досягнень у певну епоху певного народу або класу суспільства. Рівень, ступінь розвитку певної галузі господарської або розумової діяльності;

 

2) освіченість, начитаність, наявність певних навичок поведінки в суспільстві, вихованість людини. Сукупність умов життя, що відповідають потребам освіченої людини;

 

3) розведення, вирощування якої-небудь рослини, культивування;

 

4) рослина, яку розводять, культивують;

 

5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах.

 

Від природи культура відрізняється тим, що в ній зосереджені людські зусилля й вона є результатом цілеспрямованої творчої діяльності.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 417; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.