Розрахунок елементів, які працюють на згинання

Найбільш розповсюджені елементи дерев’яних конструкцій, що працюють на згин є балки, прогони, дошки настилів і обшивок, лати. Згинальні елементи розраховують за першим та другим граничним станом, тобто на міцність і жорсткість. В розрахунку за першим граничним станом використовують розрахункове навантаження, а за другим – експлуатаційне.

Розрахунок за першим граничним станом. Міцність перевіряють у перерізі, де діють найбільші напруження, крім того в перерізах, в яких є ослаблення. Нормальні напруження визначають за формулою

, (3.14)

де М – розрахунковий згинальний момент; W_роз – розрахунковий момент опору поперечного перерізу елемента; R_и – розрахунковий опір деревини згину.

Дотичні напруження визначають за формулою

; (3.15)

де Q – розрахункова поперечна сила; S_бр – статичний момент брутто частини поперечного перерізу елемента, що зсувається, відносно нейтральної осі; I_бр – момент інерції брутто поперечного перерізі елемента відносно нейтральної осі; b_розр – розрахункова ширина перерізу елемента; – розрахунковий опір сколюванню деревини вздовж волокон.

Окрім розрахунку на міцність розрахунок за першим граничним станом включає розрахунок на стійкість плоскої форми деформування

, (3.16)

де – коефіцієнт стійкості при згині ; М – максимальний згинальний момент на розглядаємій ділянці ℓ_р ; ℓ_р – розрахункова довжина, що приймається рівною відстані між точками розкріплення стиснутої кромки елемента; b і h – висота та ширина перерізу; к_ф – коефіцієнт, що залежить від виду епюри згинальних моментів.

Розрахунок за другим граничним станом. Перевірку жорсткості наближено виконують за формулою

, (3.17)

де q^e і P^e – експлуатаційне рівнорозподілене та зосереджене навантаження; Е – модуль пружності деревини; – граничний прогин в долях прольоту.

Дата добавления: 2014-12-16