Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Субліцензування та відступлення прав




Одним з важливих аспектів передачі прав за ліцензією є пи­тання права ліцензіата надавати субліцензіїтретім особам. За своєю природою субліцензії, це ліцензії, які з особливої письмової згоди лі­цензіара витікають з основної ліцензії і які, з правової точки зору, яв­ляють собою окремі договори. Повноваження, що надаються субліцензіату за субліцензією не можуть перевищувати обсяг прав, що надані ліцензіаром ліцензіату основною ліцензією. Якщо основна ліцензія недійсна, або з якихось причин стає недійсною, або термін її дії сплив, то субліцензія також втрачає свою чинність.

Як правило, ліцензіат має покласти на субліцензіата не мен­ший обсяг обов'язків, ніж той, що він несе сам перед ліцензіаром. Хоча, це правило і діє дещо обмежено, якщо питання стосується без­посередньо особи ліцензіата то часто обсяг обов'язків субліцензіата більший, ніж у ліцензіата. Так, наприклад, це можуть бути зо­бов'язаннями ліцензіата про гарантований обсяг продажу продукції за ліцензією або певний мінімальний рівень ліцензійних платежів. Лі­цензіат зобов'язує ліцензіара забезпечити більші обсяги продаж та відрахувань, ніж він повинен дати ліцензіару, що, власне, і є еконо­мічним сенсом надання субліцензії.

Загальна світова судова практика та думки переважної біль­шості фахівців схиляються до того, що особа, якій надано виключну ліцензію володіє правом надавати субліцензії вже з самої природи ви­ключної ліцензії, і заборона для нього надавати субліцензії має бути прямо зазначена в ліцензійному договорі. Це треба враховувати при укладенні міжнародних ліцензійних договорів та застосуванні права країни, представником якої є контрагент. Вітчизняне законодавство йде іншим шляхом, згідно якого для набуття ліцензіатом права вида­вати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелек­туальної власності іншим особам, він повинен отримати на це письмову згоду ліцензіара. Субліцензія може бути оформлена як ок­ремий юридичний документ, або може бути складовою частиною лі­цензійного договору.

Треба зазначити, що передача прав виключної ліцензії може здійснюватись або шляхом уступки (цесії) або наданням субліцен- зії. Фактично, при уступці прав має місце заміна первісного ліцензіата іншою особою і первісний ліцензіат припиняє свої правовідносини з лі­цензіаром, тобто припиняється одне правовідношення і виникає інше. При наданні субліцензії, правовідносини між ліцензіаром та воло­дільцем виключної ліцензії зберігаються і виникають додатково нові- між ліцензіатом і субліцензіатом, якому перший поступився частиною своїх правомочностей. При цьому третя особа не вступає у прямі до­говірні правовідносини з ліцензіаром. Субліцензія, за своєю правовою природою, схожа з договором суборенди.

Досить часто кажуть про поступку виключною ліцензією, хоча фактично мова йде про надання субліцензії. Цесія виключної ліцензії - дуже рідкісне явище. Умова договору про те, що "ліцензія може Вільно передаватись" означає в більшості випадків, право надання субліцензії. Якщо ж дійсно йде мова про відступлення ліцензії, то в договорі має бути інше формулювання. Це пов'язане з тим, що влас­ник виключної ліцензії не тільки має права, але і несе певні обов'язки. Неприпустимо, щоб ліцензіат міг уникнути виконання цих обов'язків шляхом укладання договору з третьою особою, а ліцензіар не мав можливості будь-яким чином впливати на нього. Цивільний Кодекс Ук­раїни встановлює, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Це правило, на мою думку, повинно діяти і у відношенні до передачі лі­цензії, яка має речовий характер.

Деякими авторами висловлюються заперечення проти право­мочності видання субліцензій володільцями виключної ліцензії взагалі. Зокрема ставиться питання, чи зберігається попередній обсяг прав стосовно вимог ліцензіара до ліцензіата і чи не видозмінюються їх правовідносини. У всякому випадку для ліцензіара особа субліцензіата має досить суттєве значення. Враховуючи, що особливу роль при наданні ліцензій все ж відіграють довірительні відносини між лі­цензіаром і ліцензіатом є виправданим інтерес ліцензіара до особи субліцензіата. Не можна відкидати випадку, коли субліцензія буде на­дана організації, яка є конкурентом ліцензіара, і може виникнути си­туація, коли ліцензіар, надавши виключну ліцензію не зможе сам здійснювати випуск певної продукції, а субліцензіат, маючи таке право не буде його реалізовувати, просуваючи на ринок власну продукцію.

Враховуючи зазначене, виглядає доцільним окремо обумов­лювати в ліцензійному договорі питання, що субліцензія можлива, але, наприклад, за погодженням персонально особи субліцензіата з ліцензіаром, з метою запобігання конкуренції інтересів ліцензіара та субліцензіата.

Може виникнути питання, які з умов ліцензійного договору мо­жуть бути трансльовані до субліцензійного договору, а які сто­суються лише правовідносин між сторонами ліцензії і перенесені на субліцензіара бути не можуть. Виходячи з цього, виглядає доцільним прямо передбачати в ліцензійному договорі на яких умовах можуть надаватись субліцензії. На практиці, в основному, це виглядає як обов'язок ліцензіата покладати на субліцензіата ті ж обов'язки, які він несе перед ліцензіаром. Проте, укладаючи ліцензійний договір, не­обхідно, як мінімум, проаналізувати та перевірити, які з зобов'язань лі­цензіата можна покладати на субліцензіата. Зобов'язання, для яких це неможливо, повинні бути виключені та можливо замінені іншими, які стосуються специфіки субліцензійних відносин.

Найчастіше питання, що виникають до субліцензійних догово­рів, стосуються порядку здійснення відрахувань, за використання об'єкту інтелектуальної власності.


Виходячи з практики, виглядає доцільним відображати в лі­цензійному договорі який передбачає відрахування ліцензіатом ро­ялті в розмірі, залежному від обсягу виробництва чи реалізації товару під ліцензією, положення про те, що в спірних випадках ліцензіар має право отримувати відрахування і від виготовлених і реалізованих суб- ліцензіатом товарів. Це положення має бути зафіксовано і в сублі­цензійних договорах, які укладаються на підставі такого ліцензійного договору. Основний ліцензіат має нести перед ліцензіаром відпові­дальність за відрахування, що здійснюються субліцензіатом та за пра­вильне ведення обліку і звітності щодо обсягів виготовлених та реа­лізованих примірників твору. Це виглядає необхідним, враховуючи те, що ліцензіар знаходиться у договірних відносинах з ліцензіатом, але не має таких відносин з субліцензіатом і за виключенням випадків, коли це прямо передбачено умовами дозволу на надання субліцензії, не має впливу на вибір субліцензіата.

Щоб уникнути можливих спорів, необхідно безпосередньо та чітко зафіксувати в тій частині ліцензійного договору, якою надається право на видання субліцензій чи в письмовому дозволі на субліцен- зування положення про відповідальність ліцензіата за забезпечення надходження ліцензійних платежів від субліцензіата або іншим чином відрегулювати це питання. Так, на практиці зустрічаються ви­падки, коли договором основний ліцензіат зобов'язується в повному обсязі або частково переказувати ліцензіару відрахування, які він от­римує від субліцензіата, або положення, за яких основний ліцензіат субліцензійним договором зобов'язує субліцензіата переказувати лі­цензійні платежі безпосередньо ліцензіару. Іноді закріплюються по­ложення, згідно яких сума відрахувань субліцензіата, яка перевищує суму ліцензійних платежів ліцензіата, підлягає розділу між ліцензіатом та ліцензіаром. Деколи надання субліцензії обумовлюється додатко­вими паушальними платежами.

Загалом, при фіксованому розмірі роялті чи при виплаті па­ушального платежу надання субліцензії не пов'язується з додатко­вими платежами, якщо інше не обумовлено договором. У цьому випадку договором мається на увазі, що фінансові вимоги ліцензіара задоволені єдиноразовим платежем, хоча деколи передбачається, що ліцензіар отримує частину паушального платежу, що надходить від субліцензіата.

Зазначені багатоманітні приклади можливого здійснення лі­цензійних платежів при субліцензуванні засвідчують, що для ліцен­зіара важливими є не тільки його правовідношення з ліцензіатом, але і взаємовідносини між ліцензіатом і субліцензіатом, що потребує до­сить пильної уваги до складання тексту угоди, яка передбачає на­дання субліцензії. Саме тому, положення чинного вітчизняного законодавства, яке передбачає, що відсутність прямого дозволу на надання основним ліцензіатом субліцензії третім особам є фактично прямою забороною на вчинення таких дій, являється виправданим та необхідним.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 691; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.