Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія сільськогосподарського штандорту




Методи и методологічні основи курсу «Регіональна економіка».

Питанням розміщення виробництва люди займались постійно. Навіть вибираючи місце під будівництво житла, врахо­вувалось наявність умов для проживання, місця для роботи, можливість для навчання дітей, також забезпечення іншими потребами і запитами. Оскільки із розвитком суспільства потре­би людей постійно змінюються, та розміщення продуктивних сил розглядається як динамічний процес і наука про їх розміщен­ня розвивається у тісному зв'язку з практичними потребами суспільства, але офіційно оформлена в наукових працях порівня­но недавно.

Основою науки про розміщення продуктивних сил стала економічна географія,яка вивчає розміщення виробництва в цілому та його окремих галузей, суспільний і територіальний поділ праці і територіальну організацію господарства. Право на існування ця наука здобула завдяки працям М.В. Ломоносова. Спочатку вона мала довідковий характер, а в науково-пізна­вальну перетворилась з часом і стала фундаментом при вив­ченні і розміщенні продуктивних сил. Питанням розміщення продуктивних сил і ефективного використання всіх факторів виробництва – землі, фондів, людей, які завжди були в центрі уваги суспільства, займались науковці і практики всіх країн світу. Багато науковообгрунтованих розроблених концепцій визнані суспільством і використовуються в господарської діяль­ності.

Значний внесок у розвиток цієї науки внесли іноземні вчені.

У роботі «Ізольована держава в її відношенні до сільського господарства й національної економіки. Дослідження про вплив хлібних цін, багатства ґрунту й накладних витрат на землеробство» німецький дослідник Іоганн Генріх фон Тюнен уперше запровадив поняття «ідеального об'єкта» в регіональній економіці під назвою «ізольована держава», про яку він писав: «Уявіть собі дуже велике місто, розташоване по­середині родючої рівнини, не прорізаної ніякими судноплавними ріками й каналами. Нехай ця рівнина має зовсім однаковий ґрунт, скрізь однаково зручний для обробки, і нехай на великій відстані від міста вона переходить у незаймані простори, які відокремлюють усю державу від іншого світу. На рівнині немає інших міст, крім зга­даного єдиного великого міста, на яке лягає обов'язок забезпечува­ти всю країну продуктами промислового виробництва і яке, у свою чергу, одержує продукти харчування винятково від навколишньої рівнини».

Оскільки тоді Німеччина була ще аграрною країною, І. Тюнен розглянув особливості раціонального розміщення сільськогоспо­дарського виробництва.

Усі передумови й припущення в теорії розміщення сільського господарства, за Тюненом, слугують одній меті: чітко визначити роль основних факторів розміщення й взаємозв'язки між ними. Основну увагу Тюнен приділив трьом головним факторам і їх взаємозв'язкам:

1) відстані від господарства до ринку збуту – міста, що перебуває в центрі рівнини;

2) цінам на різні види сільськогосподарської продукції;

3) земельній ренті.

Взаємозв'язки між двома першими факторами виражені вкрай просто: ціна, одержувана за одиницю товару, дорівнює ринковій ціні мінус транспортні витрати, пов'язані з перевезенням товару на ри­нок. Оскільки транспортні витрати збільшуються зі зростанням від­стані від ринку, то будь-який даний продукт, наприклад пуд жита, являє більшу цінність при виробленні в зоні, розташованій поблизу міста, ніж подалі від нього. Третій фактор (земельна рента) визначе­ний як віддача на капіталовкладення в земельні ресурси. У політич­ній економії цей вид земельної ренти зветься диференціальна рен­та І за місцем розташування.У її розмірах звичайно враховується і якість земель.

Отже, у найближчій до міста зоні найбільш вигідним є садівни­цтво й городництво в комбінації з молочним тваринництвом при стійловому утриманні худоби протягом року. Ґрунтова родючість підтримується за рахунок посиленого використання добрива. Голо­вна причина формування й стабільності зони – близькість до міста й техніка перевезення. При низьких швидкостях гужового транспорту й відсутності холодильників виробництво свіжого молока, овочів і фруктів буде давати найбільший прибуток в умовах достатнього по­питу міського ринку.

Друга зона буде зайнята лісовим господарством, що постачає до міста дрова – на той час головний енергоносій – і ділову деревину. І. Тюнен детально обґрунтував, що лісове господарство дає найбіль­шу ренту в цьому поясі порівняно з іншими видами землекористу­вання.

Слідом за зоною лісового господарства знаходяться три зони, у яких жито є важливим ринковим продуктом. Істотні відмінності між цими зонами визначаються інтенсивністю землеробства. Із зростан­ням відстані від міста знижуються виробничі витрати на вирощу­вання жита, що призводить до відповідного зниження врожайності. У третій зоні в господарствах застосовується шестирічна інтен­сивна сівозміна. Жито займає третину земель; на інших землях ви­рощуються картопля, конюшина, ячмінь і віка. Картопля, як і жито, йдуть на ринок. Віка використовується для здобрення ґрунту і як зелений корм для худоби влітку. Ґрунтова родючість підтримується за допомогою гною, пари відсутні, узимку ведеться стійлова відго­дівля худоби.

У четвертій зоні застосовується семирічна сівозміна, у якій жито займає тільки 1/7 земель, за ним іде ячмінь (один рік), овес (один рік), пар (один рік), пасовище (три роки). Для ринку призначають­ся жито, плодоовочева продукція й продукція тваринництва: масло, сир і, можливо, жива худоба. Подібна продукція не настільки швид­ко псується, як свіже молоко, тому її можна виробляти на більшому видаленні від ринку.

П'ята зона – остання, де повідну роль відіграють зернові – жито в комбінації із тваринницькою продукцією. У цій зоні панує три­пільна сівозміна, структура якої проста: третина землі під житом, третина під пасовищем, третина під паром.

У шостій зоні рентабельним є екстенсивне пасовищне тварин­ництво. На ринок іде тільки тваринницька продукція, а жито виро­щується для власних потреб.

Нарешті, сьома, найвіддаленіша, зона представлена натураль­ним господарством у вигляді полювання й збирання.

Теорія «ізольованого держави» та її модифікації були застосова­ні для розміщення сільського господарства в XIX столітті. Структу­ри землекористування навколо багатьох європейських і американ­ських міст формувалися у своїх основних рисах за теорією Тюнена, яка багато в чому пояснювала територіальні структури й розміщен­ня типів господарства.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 461; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.