Радіолінії зв’язку

Класифікація ліній зв’язку

План лекції

Лекція №2 Лінії зв'язку

2.1 Класифікація ліній зв’язку

2.2. Радіолінії зв’язку

2.3. Волоконно – оптичні лінії

2.4. Проводові лінії

Неодмінним, одним з найбільш складних і дорогих елементів транспортної мережі є лінії зв'язку (ЛЗ).

Лінія зв'язку – це комплекс технічних споруд, що забезпечує передачу каналів, використовуваних для передачі інформації від відправника до одержувача на задану відстань із заданою якістю. Ефективність роботи систем визначається якістю ЛЗ, їх властивостями, параметрами, впливом на ЛЗ різних факторів. Лінії зв'язку складаються з кінцевих пунктів, що обслуговуються і необслуговуваних підсилюючих (регенераційних) пунктів.

В залежності від середовища, в якому поширюються електричні сигнали, розрізняють три типи ліній:

· радіолінії;

· волоконно-оптичні лінії;

· проводові лінії.

До радіоліній відносять всі типи ліній, в яких сигнали електричного зв’язку передаються у відкритому просторі у вигляді радіохвиль.

Існує велика кількість різних типів радіоканалів, що відрізняються як використовуваним частотним діапазоном, так і дальністю каналу.

• Радіолінії - діапазони коротких, середніх і довгих хвиль (KB, СВ і ДВ 10³ - 10⁷ Гц), звані також діапазонами AM (амплітудна модуляція) за типом використовуваного в них методу модуляції сигналу, забезпечують телекомунікацію, але при невисокій швидкості передачі даних. До тисячі км. Прикладом таких ліній зв’язку є сотові радіолінії. Для підключення цим способом до Інтернету необхідно наявність мобільного телефону з підтримкою GPRS або EDG протоколів і засоби зв'язку з комп'ютером - USB кабель, Bluetooth, інфрачервоний порт.

Максимальна швидкість бездротового Інтернету в великій мірі залежить від моделі використовуваного модему: якщо він підтримує технологію HSDPA, максимально допустима швидкість може досягати 7,2 Мбіт / с; якщо UMTS - 384 Кбіт / с.

Таке з'єднання зручно тим, що не потрібно відключатися від Інтернету, так як плата береться не за час з'єднання, а за мегабайти.

Рис. 2.1. Схема організації сотових радіоліній

Перевагою таких ліній є мобільність. Швидкість і якість передачі даних залежить від засобу підключення до машини і протоколу зв'язку, і в цілому досить прийнятні. Недоліками даного підключення є висока вартість, при чому доступ до мережі Інтернет можливий тільки при наявності вільних від телефонних переговорів каналів.

• Супутникові та радіорелейні - більш швидкісні, діапазон ультракоротких хвиль (УКХ 10⁹), для яких характерна ЧM (частотна модуляція), а також діапазонах надвисоких частот (СВЧ або microwaves). У діапазоні СВЧ (понад 4 ГГц) сигнали вже не відображаються іоносферою Землі і для стійкого зв'язку потрібна наявність прямої видимості між передавачем і приймачем. Тому такі частоти використовують або супутникові канали, або радіорелейні канали, де ця умова виконується. До сотні км.

Рис. 2.2. Схема організації супутникових та радіорелейних ліній

Працюючи в діапазоні СВЧ, одна радіорелейна лінія здатна підтримувати тисячі телефонних і декількох телевізійних каналів одночасно. Використання даного діапазону частот призводить до необхідності розміщувати ретранслятори на невеликій відстані один від одного (до 30км) в межах прямої видимості.

Це робить дану технологію досить дорогою при організації зв'язку на велику відстань. Але вона може знайти своє застосування, наприклад, для організації фіксованого радіо -доступу - високошвидкісної передачі даних між двома будівлями (зі швидкістю від 2 Мбіт / с і вище). У багатьох випадках таке рішення буде мати меншу вартість у порівнянні з прокладанням між будівлями оптико- волоконного кабелю (наприклад, у містах, де прокласти кабель не завжди просто, або в тому випадку, коли ці будівлі розділяє річка).

В умовах нестачі частотного ресурсу були створені бездротові системи фіксованого доступу, працюють в інфрачервоній області (на основі ІК світлодіодів і напівпровідникових лазерів). Вони забезпечують робочу дальність від 300 м до 1 - 3 км при швидкості передачі до 155 Мбіт / с.

Недоліками супутникових та радіорелейних ліній є порівняно висока вартість; залежність від погодних умов і забруднення оптики.

Перевагами у випадку радіорелейних ліній є відсутність необхідності отримання дозволу на використання радіочастоти; швидкий і простий монтаж; у випадку супутникових ліній – можливість доступу до каналу у будь-якій точці світу.

Дата добавления: 2014-12-16