Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація

Міжнародна інформація

до інформаційного суспільства, і тим самим не забезпечує по­вноцінного входження України в міжнародний освітній простір, проте розвиток дистанційної освіти в Україні відбу­вається з урахуванням вже наявних досягнень в цій області. В динаміці цього процесу можна умовно виділити два ета­пи — початковий і поточний (табл. 5.2.).

Таблица 5.2.

Етапи розвитку технологій ДН

Основні результати

Ї990-1998рр. (початковий етап)

Розробка і впровадження концепції гнучкого дистанційного навчання на основі глобальних комп'ютерних комунікацій.

» Використання нових інформаційних і

комунікаційних технологій в навчанні.» Створення комп'ютерної телекомунікаційної

дидактичної лабораторії.

* Розробка дистанційних навчальних програм і курсів.

1999 р, - по тепер, час (поточний етап)

*__ Технологічне і методологічне забезпечення гнучкого
___ дистанційного навчання на основі телекомунікацій.

Використання інтелектуальних інформаційних технологій для підтримки безперервної освіти.

• Інформаційно-освітні середовища.

• Віртуальні лабораторії.

• Мультимедіа технології.

• Інтелектуальні агенти.

» Віртуальні співтовариства.________________

На початковому етапі були створені певні наукові, ма­теріально-технічні і комунікаційні передумови розвитку національної системи дистанційної освіти.

Поточний період характеризується рядом ініціативних пропозицій щодо створення Української системи дистанційної освіти. Так, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» опублікував Меморан­дум створення інформаційної освітньої мережі «Українська дистанційна освіта». З подібною пропозицією виступив Львівський інститут менеджменту (http://www.lim.lviv.ua/), який претендує на лідерство в створенні Української системи

дистанційної освіти в західних регіонах. За сприяння Світово­го Банку на базі Української Академії державного управління при Президенті України був створений Центр дистанційної освіти мережі глобального розвитку (Центр навчальної мережі глобального розвитку), який також претендує на роль заснов­ника системи дистанційної освіти в Україні.

Наказом Міністра освіти і науки України №293 від 07.07.2000 р. був створений структурний підрозділ Націо­нального технічного університету «Київський політехнічний інститут» — Український центр дистанційної освіти (УЦ-ДО), головною метою діяльності якого є створення системи дистанційної освіти України, відповідно завданням Націо­нальної програми інформатизації.

Аналіз стану дистанційного навчання¹⁵ показує, що всі навчальні заклади, організації і установи, які впроваджують або використовують технології дистанційного навчання, на­трапляють на реальні труднощі, подолання яких вимагає цільового фінансування, об'єднання зусиль цих установ із зу­силлями державних органів, координації загальних дій і нор­мативно-правового забезпечення, яке сприятиме прискорен­ню цього процесу, а також зменшить інтелектуальні, ма­теріальні і фінансові витрати на впровадження і розвиток дистанційного навчання в цілому.

В ході побудови інформаційного суспільства особливу важливість має пошук шляхів і технологій, що дозволяють істотно прискорити динамізм і трансформацію використання знань. Тому для подальшого розвитку системи дистанційно­го навчання, а також забезпечення системності, комплекс­ності і узгодженості дій в реформуванні освітньої системи, пов'язаних з дистанційним навчанням, необхідна державна підтримка. Як відзначено в Концепції розвитку дистанційної освіти України: «головною метою створення систем ДН є забезпечення загальнонаціонального доступу до освітніх ре­сурсів шляхом використовування сучасних інформаційних

¹¹ Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 ро­ки, затверджена Кабінетом Міністрів України 23.09.2003, №1494.

⁹** 199

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

технологій і телекомунікаційних мереж і надання умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту. Соціальне зна­чення систем ДН полягає в можливості позитивного впли­ву на рішення таких проблем як:

- підвищення рівня освіченності суспільства і якості
освіти,"

- реалізація потреб населення в освітніх послугах;

- підвищення соціальної і професійної мобільності насе­
лення, його підприємницької і соціальної активності;

- збереження і відновлення знань, кадрового і матеріаль­
но-технічного потенціалу, накопиченого вітчизняною
системою освіти;

- формування єдиного освітнього простору в рамках всієї
світової спільноти».

Концепція розвитку ДН змінює позицію і погляд на про­цес навчання в цілому. Це не тільки процес передачі інфор­мації, як це було прийнято в системі традиційного або класно­го навчання. Замість навчання «пасивного», що складається з інструкцій (передачі інформації від вчителя до учня) і вико­нання вправ, навчання стає «активним», тобто таким ме­ханізмом, який дозволяє учню активно здобувати знання шляхом взаємодії з безліччю інформаційних ресурсів, форму­ючи своє розуміння учбової задачі через різноманітні експе­рименти, набувати досвід і використовувати поради експерта. Зсунення у бік, так званого «активного підходу» в навчанні, робить учня центральною фігурою в освітньому процесі. Роль учня, як активного учасника навчального процесу, опи­сується такими характеристиками:

- індивідуальна взаємодія з навчальною інформацією;

- комунікативна взаємодія з іншими учнями і наставни­
ками навчального процесу;

- пошук додаткової навчальної інформації;

- кооперація з іншими учасниками навчального процесу
для спільного вирішення навчальних завдань.

Ефективному вирішенню вказаних проблем сприяє дистанційне навчання, що здійснюється на основі сучас­них педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій.

ДН в Україні почало розвиватися прискореними темпа­ми з ухваленням Законів України «Про Національну про­граму інформатизації» (№74/98-ВР) і «Про вищу освіту» (№2984-14). Разом з тим, сучасний стан розвитку дис­танційного навчання ще не відповідає вимогам суспільства, яке прагне стати рівноправним членом Європейського і світового співтовариств, де мільйони громадян задовольня­ють свої освітньо-інформаційні потреби через телеко­мунікаційні мережі, у тому числі через Інтернет. Розгляда­ючи пріоритетні напрями розвитку ДН, необхідно розуміти, що кожний, працюючи або навчаючись в навчальному за­кладі, повинен мати доступ до ІКТ, технічну і педагогічну підтримку, інформаційні ресурси і сервіси.

Концепція розвитку ДН в Україні виділяє такі пріори­тетні напрями його розвитку:

1. Створення інформаційно-освітнього простору для підтримки дистанційного навчання з використанням ІКТ.

Успішне впровадження ІКТ в освітній процес залежить від багатьох чинників і, передовсім, від інноваційних рішень в організації інформаційно-освітніх просторів. Такі простори мають бути динамічними і підтримувати безпе­рервну освіту (від шкіл до підготовки і перепідготовки фахівців) шляхом:

- технологічного, методологічного і дидактичного забез­
печення гнучкого дистанційного навчання, що постав­
ляється через глобальні комп'ютерні телекомунікації;

- розповсюдження в Україні нових методик і педа­
гогічних технологій дистанційного навчання на основі сучас­
них ІКТ, як основи для підтримки безперервної освіти;

- розвитку телекомунікаційного інформаційно-освітньо­
го середовища;

- створення телекомунікаційних освітніх організацій.

Основна ідея, якої має дотримуватися будь-яка ор­ганізація, що використовує дистанційне навчання, — це формування вимог і підтримка телекомунікаційного, інфор­маційно-освітнього середовища, як структури інформаційно-

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

освітнього простору, Основне призначення даного середови­ща — розширення доступу до навчання великої кількості людей і отримання можливостей сумісного використовуван­ня знань і розвитку творчої діяльності тих, хто навчається, які відкриваються в рамках функціонування середовища, за­вдяки використанню нових ІКТ.

2. Підготовка педагогічного персоналу, що забезпечує функціонування систем гнучкого дистанційного навчання.

В даний час багато вузів України намагаються застосо­вувати технології дистанційного навчання в своїй освітній діяльності, як правило, не маючи при цьому підготовлених належним чином педагогічних кадрів, що позначається на якості пропонованих освітніх послуг. Курси, що постача­ються, не сертифіковані і не проходять необхідну експер­тизу. Очевидно, що окремі центри і навчальні заклади, які поставляють для педагогів не сертифіковані курси і ті, що не пройшли відповідну експертизу, не можуть задовольни­ти всі потреби України в підготовці і перепідготовці педа­гогів, які постійно ростуть. Таким чином, проблема стає все більш гострою.

Необхідно завжди пам'ятати, що ключ до успіху лежить не в наявності великої кількості комп'ютерів і потужності комп'ютерних мереж, а в свободі педагогів розуміти і во­лодіти сучасними ІКТ. Саме педагог має стати активним учасником процесу трансформації освіти, і в цьому йому не­обхідна всестороння допомога, включаючи можливість до­ступу до нових ІКТ, технічну і методологічну підтримку, а також можливість пройти навчання з педагогічного проекту­вання дистанційних навчальних програм [19].

Що стосується доступу педагогів до ІКТ, то тут виникають проблеми двох видів:

- відсутність готовності викладачів використовувати ІКТ
в професійній діяльності;

- відсутність доступу до ІКТ, навіть якщо викладач гото­
вий використовувати ці технології в навчанні і/чи вивченні.

Викладачі мають відчути необхідність у використанні ІКТ в професійній діяльності, підтримку від керівництва (ви­користання ІКТ необхідно включити в пріоритетні плани розвитку освітньої організації), у нього має бути мотивація. Ключ до успіху в рішенні проблеми використання ІКТ в освіті знаходиться не в збільшенні швидкості комп'ютерів і каналів Інтернету, а в залученні педагогів, чиє розуміння і творче використання ІКТ і дистанційної освіти може допо­могти їм досягти високого професійного рівня безпосередньо для себе і для учнів.

Способом виходу з кризової ситуації є розробка на загаль­нодержавному рівні єдиної модульної програми підготовки педагогів, що забезпечує різні кваліфікації: від базового ви­користання ІКТ в навчальному процесі до створення і мето­дичної підтримки дистанційних навчальних програм, і пере­дача її для впровадження і експлуатації в базові центри підготовки і перепідготовки педагогів.

Така програма має бути розроблена на основі технологій ДН, які можуть забезпечити широкомасштабне проведення навчання і загальнодоступність навчальних і методичних матеріалів. Для максимальної ефективності такої програми і її реалізації необхідно:

- широко використовувати дидактичні можливості ІКТ.
Необхідно сміливіше адаптувати зарубіжний досвід в цій об­
ласті і сформулювати рекомендації з урахуванням націо­
нальних особливостей і т. д.;

- створити уніфіковану технологію розробки дистанцій­
них курсів на основі навчальних об'єктів багатократного ви­
користання і принципів інтероперабельності;

- розробити гнучку технологію створення нових навчаль­
них планів і програм, що враховують використання ІКТ для
навчання/вивчення, і модернізації навчальних програм, які
вже існують;

- забезпечити постійний доступ до нових інформаційних і
методичних матеріалів;

- здійснити централізовану методичну підтримку проце­
су підвищення кваліфікації викладачів в області впрова­
дження ІКТ в навчальний процес;

Дата добавления: 2014-12-16