Контрольні запитання і завдання. 1. Дайте юридичне визначення поняття «міжнародне інвестиційне право»?

1. Дайте юридичне визначення поняття «міжнародне інвестиційне право»?

2. Чи підлягають націоналізації іноземні інвестиції в Україні?

3. З якою метою можуть бути реквізовані іноземні інвестиції в Україні?

4. Визначте правову базу іноземного інвестування в Україні.

5. Визначте державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

6. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями.

7. Назвіть суб’єкти підприємництва, яким встановлюється пільговий режим інвестиційної діяльності.

Тема 11. Законодавче забезпечення процесу приватизації державних підприємств

План

1. Законодавство про приватизацію в Україні.

2. Суб'єкти та об'єкти, умови та способи приватизації.

3. Юридична відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

Література:[2, 3, 5, 6].

Нормативно-правові акти, що регулюють відносини, які виникають у процесі приватизації державного та комунального майна - це Закон України “Про приватизацію державного майна” від 4 березня 1995 р. (в редакції від 19 лютого 1997 р.), а також Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств” від 4 березня 1992 р., Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 6 березня 1992 р., Закон України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”. Крім того, у законодавстві про приватизацію важливе значення посідають нормативні акти, що регулюють порядок створення і діяльності фінансових посередників. Це Декрет Кабінету міністрів України “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 р. яким визначено поняття та особливості створення довірчого товариства, а також засади його діяльності.

Важливе значення для приватизаційного процесу мали затверджені Президентом України Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії від 19 лютого 1994 р. і Положення про холдингові компанії від 11 травня 1994 р. Крім зазначених нормативно-правових актів про приватизацію цей перелік включає також відомчі нормативні акти про приватизацію, прийняті Фондом державного майна України, що складає значний їх перелік. Юридичне визначення поняття приватизації таке: приватизація - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями з метою підвищення ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Головні цілі і завдання приватизації та пріоритети визначаються Державними програмами приватизації, що приймаються на 3 роки. Законодавство про приватизацію комплексне, що об’єднує норми цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права і поєднує 2 види норм: публічно-правові та приватно-правові і спирається методологічно на принципи приватної ініціативи, диспозитивності, еквівалентності тощо.

Правові категорії – суб’єкти та об’єкти приватизації визначені ст. 6 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” та ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

На виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні” від 29 грудня 1999 року Кабінет міністрів України прийняв постанову “Про управління державними корпоративними правами” від 15 травня 2000 року № 791, якою затвердив положення про представника органу уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в господарських товариствах. Цим же нормативним актом визначено порядок проведення конкурсу на посаду уповноваженої особи для виконання функцій управління державними корпоративними правами та порядок їхньої звітності.

Приватизаційний процес відбувається у кілька таких стадій: опублікування у державних засобах масової інформації і місцевій пресі списку об’єктів, що підлягають приватизації; прийняття рішення про приватизацію об’єкта; опублікування інформації про прийняття такого рішення; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств, що приватизуються (крім об’єктів малої приватизації); затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та реалізації таких акцій.

Правовий статус комісії з приватизації регулюється Положенням про комісію з приватизації, основними завданнями якої є контроль за проведенням інвентаризації майна об’єкта приватизації; розробка проекту плану приватизації об’єкта і затвердження його органом приватизації; оцінка вартості і визначення початкової ціни об’єкта приватизації, розміру статутного фонду господарського товариства та розробка акта оцінки; розробка рекомендацій щодо реорганізації об’єкта.

Звертаємо увагу на ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного майна”, що називається “Способи приватизації”, де зазначено такі шляхи здійснення приватизації: продаж об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом; продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах на принципах загальнодоступності та конкуренції покупців; продаж на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Зазначаємо, що приватизація - це майнова угода між суб’єктами приватизації на відчуження державного майна безоплатно, платно або частково платно. Порядок укладання та виконання договорів купівлі-продажу державного майна регулюється також Цивільним кодексом України. Конкретні правові норми, що регулюють договірні відносини про приватизацію, містяться у ст.ст. 23, 27, 29 Закону України “Про приватизацію державного майна”. Фінансові санкції у формі неустойки (20% ціни, за яку куплено цей об’єкт) щодо порушників зобов’язань за такими договорами визначені постановою Кабінету міністрів України “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об’єкти приватизації” від 21 серпня 1999 року № 910. Санкцією, що передбачено законодавством, може бути реприватизація..

Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію застосовується згідно норм адміністративного, цивільного і кримінального права.

За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов'язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації, - до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; необгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації - до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню.

При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення; у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій; у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

За недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України. Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню корисливих злочинів у сфері приватизації державного майна дає можливість запропонувати комплекс заходів правового та організаційно-правового характеру щодо їх усунення та нейтралізації.

З метою удосконалення правової бази процесу приватизації державної власності вважаємо за необхідне рекомендувати Кабінету Міністрів України за участю Фонду державного майна України, інших зацікавлених міністерств та відомств протягом 2002 року:

а) розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів:

- "Про націоналізацію власності";

- "Про повернення у власність держави із інших форм власності майна, переданого безплатно" (про реприватизацію приватизованого державного майна);

- "Про корпоратизацію підприємств, що не підлягають приватизації";

- "Про угоди з цінними паперами";

- "Про боротьбу з відмиванням грошових коштів, нажитих злочинним шляхом";

- "Про приватизацію державного майна" (нову редакцію Закону, який би замінив два діючі);

б) у встановленому порядку внести зміни і доповнення до законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", останній навіть не передбачає відповідальність за порушення законодавства про приватизацію. Також необхідно передбачити:

- обов'язковість перевірки ФДМ України законності походження коштів юридичних та фізичних осіб, використаних на приватизацію господарських об'єктів і надання такої інформації та інформації відносно нових власників приватизованих підприємств Державній податковій адміністрації за місцем знаходження юридичної чи фізичної особи;

- захист економічних інтересів підприємств, що мають стратегічне значення і особливо тих, в статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі; введення в таких підприємствах посади радника з питань безпеки;

- дійовий контроль за можливим переглядом і зміною планів розміщення акцій, включивши до складу комісій з приватизації працівників правоохоронних органів, на етапі підготовки та проведення конкурсів;

- подання покупцями - юридичними особами до органу приватизації декларації про доходи за придбані об'єкти, а також надання державними органами приватизації інформації правоохоронним органам про походження коштів;

- відповідальність членів конкурсної комісії за порушення при визначенні попереднього і остаточного переможця конкурсу з продажу об'єктів приватизації; оцінювачів (оціночна фірма) за недостовірність висновку про оцінку майна чи об'єкту приватизації в цілому у випадках, коли ціна об'єкту, який підлягає приватизації через викуп, визначається експертним шляхом; посадових осіб органів приватизації, до обов'язку яких входить контроль за поданням відомостей про доходи покупців, у разі їх ухилення від подання декларацій про доходи або внесення до їх змісту неправдивих відомостей, а також учасників конкурсу з продажу об'єктів приватизації за недостовірність чи підробку підтверджуючих документів, які можуть мати відношення до необхідного мінімального розміру основних фондів учасника, досвіду роботи у відповідній галузі, дотримань вимог антимонопольного законодавства тощо.

З огляду на вищеперелічене, Міністерству юстиції, Фонду державного майна, Міністерству економіки України здійснити поглиблений аналіз нормативних документів, що регулюють процес приватизації, та при необхідності внести відповідні пропозиції щодо їх удосконалення.

Фонду державного майна, Міністерству юстиції, Міністерству економіки, Міністерству внутрішніх справ України, іншим зацікавленим міністерствам і відомствам найближчим часом, необхідно вивчити питання щодо надання права проведення експертної оцінки нерухомого майна, що приватизується виключно державним органам – бюро технічної інвентаризації при місцевих органах виконавчої влади. Внести відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України вивчити питання про доцільність продажу низько ліквідних акцій в умовах фінансової кризи. При необхідності внести зміни до Порядку проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України від 4 травня 1998 р. № 803/113/5 та доповненого наказом зазначених відомств від 20 листопада 1998 р. № 218/306/11, передбачивши нижню граничну ціну продажу однієї акції в залежності від початкової (номінальної) ціни. Розповсюдити вимоги щодо ціни акцій окремого ВАТ, яка не може бути нижчою за 70% її початкової ціни на всі підприємства, а не тільки на підприємства стратегічного значення та такі, що займають монопольне становище на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Фонду державного майна, Міністерству економіки України, зацікавленим міністерствам і відомствам вивчити питання щодо доцільності припинення продажу акцій за приватизаційні майнові та компенсаційні сертифікати. За результатами вивчення внести пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна України глибоко і всебічно проаналізувати стан справ з кадрами підпорядкованих регіональних відділень, вжити необхідних заходів щодо посилення вимогливості, звільнення співробітників, які порушили антикорупційне законодавство, встановили неділові стосунки із злочинним середовищем, компрометують державні органи.

Фонду державного майна спільно з Державною податковою адміністрацією України необхідно здійснити перевірки діяльності регіональних підрозділів ФДМ України стосовно дотримання чинного законодавства в частині витребування у фізичних осіб, які беруть участь в аукціонах, декларацій про доходи та забезпечення контролю за своєчасною сплатою податків та інших обов'язкових платежів. За результатами перевірки підготувати пропозиції про внесення змін до законодавчих актів щодо позбавлення права власності фізичних осіб, які не подають декларації про доходи.

Міністерству економіки, Національному агентству України з управління корпоративними правами, Фонду державного майна, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України, необхідно вжити невідкладних заходів щодо укомплектування відкритих акціонерних товариств, у статутних фондах яких є державна частка власності, уповноваженими особами, які управлятимуть державними пакетами акцій. Внести пропозиції щодо створення чіткої, висококваліфікованої системи державного менеджменту з частками держмайна. Результати доповісти Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Міністерству економіки, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України разом з Міністерс­твом внутрішніх справ України вивчити питання щодо законності накопичення окремими юридичними та фізичними особами приватизаційних майнових сертифікатів та використання їх для придбання акцій підприємств, що приватизуються. Розробити механізм вилучення незаконно придбаних акцій такими структурами.

Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету України слід, на мій погляд, необхідно внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо невідкладного запровадження ведення акціонерними товариствами обліку афілійованих осіб.

Зробимо деякі висновки. Фонду державного майна України разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Державним комітетом інформаційної політики, Міністерством юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Антимонопольним комітетом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України на виконання доручення Кабінету Міністрів України необхідно прискорити доопрацювання Програми невідкладних заходів щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів і попередження фактів зловживань під час проведення приватизації об'єктів державної власності в Україні. Максимально врахувати при цьому висновки та пропозиції, що випливають з результатів вивчення причин та умов, які сприяють скоєнню злочинів, у тому числі і організованими угрупованнями в процесі приватизації, передбачивши комплекс заходів, спрямованих на:

- розробку нових проектів законодавчих та нормативно-правових актів, що забезпечують ефективність, прозорість та законність процесів приватизації;

- проведення роботи з аналізу та перегляду чинного законодавства, нормативно-правової бази, що регулюють процес приватизації державного майна, з метою усунення протиріч та недоліків при їх застосуванні;

- посилення організаційно-правової взаємодії державних органів приватизації та правоохоронних і судових органів з метою забезпечення законності в процесі приватизації державного майна, захисту права власності в Україні, вирішення майнових, фінансово-боргових спорів та виконання судових рішень;

- забезпечення методологічно-роз'яснювальної роботи з питань приватизації серед працівників органів державної виконавчої влади, правоохоронних, контролюючих та судових органів, інформування громадян України та іноземних держав про стан, доцільність та умови приватизації в Україні;

- підготовку та підвищення кваліфікації працівників державних органів приватизації, органів державної виконавчої влади з цих питань, розробку механізму проведення конкурсів з відбору уповноважених осіб щодо здійснення ними функцій управління державними пакетами акцій.

Дата добавления: 2014-12-16