II. Практикум

Завдання 1

Ознайомтеся з концепцією життєвих стадій Е. Еріксона, в якій роз­крито фактори розвитку людини у напрямі норми чи аномалії (Э.Эриксон «Детство и общество» или У.Крейн «Секреты формиро­вания личности», с.359-389)

Проблеми, якими традиційно займалася спеціальна педагогіка, все більш ускладнюють навчально-виховний процес у загальноосвітніх школах. Сучасна педагогічна практика свідчить про негативні наслідки; навчання і виховання важких дітей у спеціальних школах: стигматиза­ція контингента учнів, проблеми самооцінки, зменшення шансів для таких дітей на подальших етапах дорослішання. Отже, відповідно до принципу нормалізації висувається вимога навчати важких дітей і під­літків разом зі звичайними учнями (інтеграція). Інтегроване навчання] вимагає використання знань і методів корекційної педагогіки в масових загальноосвітніх закладах, що передбачає оволодіння педагогом ма­сової школи спеціальними уміннями, тобто набуття корекційно-педагогічної компетентності.

Для педагогічної практики необхідно, щоб майбутні педагоги на ос­нові даних, які є у педагогіці, сформували узагальнене науково-педагогічне уявлення про девіантну поведінку, що ускладнює навча­льний процес. Воно повинно базуватися на положеннях, які будуть базисними для різних видів і типів шкіл.

Аргументи, що свідчать про необхідність узагальнення, системати­зації корекційно-педагогічних знань:

1. Більшість учнів з відхиленнями в поведінці, доля яких складає
від 12% до 16%, вчаться не в спеціалізованих реабілітаційних закла­
дах, а в загальноосвітніх школах. Проблема одночасних труднощів і в
оволодінні програмою шкільних знань, і з поведінкою окремих учнів є
актуальною і реальною дійсністю всіх шкіл.

2. Перспективні завдання вчителів, підготовлених до роботи з важ-­
кими дітьми, все більш переносяться у сферу інтеграції, тобто зі спеці­-
альних закладів у загальноосвітні школи, що передбачає оволодіння
загально дидактичними знаннями і навичками.

3. Науковий і навчально-методичний арсенал спеціальної педагогі­ки може бути з успіхом використаний педагогами всіх видів шкіл.

Таким чином, у загальній дидактиці та педагогіці масової школи виникає потреба у знаходженні шляхів і засобів використання спеціа­льних (корекційно-педагогічних) знань про труднощі у поведінці та на­вчанні різних груп учнів.

Які особливості особистості та поведінки є психічними ново- утвореннями:

• молодшого шкільного віку;

• підліткового віку?

Якими є симптоми настання критичних періодів дорослішан­ня?

Завдання 2

Користуючись власними психолого-педагогічними спостереженнями або прикладами з художньої, науково-популярної літератури, про­ілюструйте особливості зміни періодів у віковому розвитку дитини.

Завдання З

Ознайомтесь з концепцією психічно здорової людини А. Маслоу. З'ясуйте фактори ризику в дитячому віці.

Проаналізуйте на основі отриманих відомостей поведінку дітей, психологічні «портрети» яких подано нижче. Дайте відповіді на за­питання:

• поведінка дитини є відхиленням від норми чи симптомом психічного захворювання?

• якими є вікові особливості прояву даних відхилень?

• визначте характерологічні та поведінкові відхилення в розви­-
тку дітей.

Руслан, 8 років, учиться в ІІ класі. Хлопчик великий і фізично міц­- ний. Інтелектуальні здібності відповідають віковій нормі, хоча і не зна-

ходяться у верхніх її межах. Активний та енергійний на уроках музики, малювання. Особливо його захоплюють уроки образотворчого мистец- тва. Він добре малює і може займатися цим відносно тривалий час. Він може, відсторонившись, любуватися своєю роботою, вносити поправ­ки, але фарби вибирає скоріше темні. Гіперактивний, розгальмований і афективний. Підвищена веселість, активність можуть раптово зміню­ватися сльозами. Наприклад, на уроці музики був активним, тяг руку, підхоплювався з місця, розгойдувався на стільці і моментально роз­плакався, коли при розподілі дитячих музичних інструментів інший учень зазіхнув на його улюблений інструмент - бубон. Але швидко заспокоївся, витер сльози рукавом, після того як учителька вручила йому бубон, енергійно бив у нього при виконанні добутку. Афекти його супроводжуються нерідко спалахами агресії, так що хлопчик знахо­диться під постійним контролем педагогів. На уроці потребує постійної уваги, контролю, підтримки, схвалення.

Максим, 8 років, виховується в повній родині, де, як видно, пору­шені емоційні контакти з дитиною. Хлопчик тривожний, замкнутий, з аутичними формами поведінки. У класі «знедолений», у нього немає друзів, його не люблять однокласники, не приймають до гри. Зовнішня причина - конфліктність, агресивність. Він часто вступає в бійку, може вдарити і дівчинку. За даними психологічного обстеження, у хлопчика низькі показники інтелектуального розвитку: нестійка увага, невеликий обсяг короткочасної пам'яті, несформованість внутрішнього плану дій. Слабкі здібності самоконтролю, самоорганізації створюють значні труднощі в навчальній діяльності. Він повільно працює на уроках, іноді «випадає» з навчального процесу і тільки після нагадування включа­ється в роботу. На уроках емоційно напружений, болісно реагує на зауваження вчителя. Внутрішньо постійно готовий захищатися. Похва­ла, заохочення з боку вчителя іноді викликають неадекватну реакцію. Порушені взаємини з однолітками, відчуженість викликає прагнення бути ближче до дорослих. Значущим дорослим для хлопчика є батько.

Сашко, 11 років, з багатодітної родини, де четверо дітей. Батько

Має сильний вплив на сина. Дитина була направлена на медико-

педагогічну комісію, певно, через складність роботи з нею. Хлопчик некерований, недисциплінований, «важкий». Але до п'ятого класу Са­шко помітно подорослішав, змінився, став більш стриманим у прояві емоцій, спокійним, дисциплінованим.

У Сашка гарний кругозір, поінформованість. Він багато і вдумливо читає. Любить фантастику. У нього досить великий словниковий запас. Він успішно переказує і складає розповіді, пише цікаві твори і перекази. У роботах допускає незначну кількість помилок. Помилки, як правило,

виникають через несформованість самоконтролю, при зовнішньому контролі помилок майже немає. Гарні результати має з математики. Особливих труднощів при засвоєнні навчального матеріалу не відчу­ває. Він відрізняється високою працездатністю, швидко і легко пере­ключається з одного виду діяльності на інший. За урок виконує набага­то більше завдань у порівнянні з іншими дітьми. Сашко маленький на зріст, але міцний, фізично сильний, не хворіє. Хлопчик живий, енергій­ний, емоційний, але для нього виявляється важким спілкування з до­рослими. З учителем тримає дистанцію, «не допускає до себе». Він дуже впертий, навіть коли розуміє, що неправий. З однокласниками зовні відносини рівні, спілкується з усіма, але близьких друзів у класі немає. Вступає в бійки, коли його «зачіпають». Поза школою спілкуєть­ся з багатьма дітьми, більшість з них старші за Сашка. Любить перед ними демонструвати свою сміливість: стрибає з моста в річку, сидить, звісивши ноги, на даху дев'ятиповерхового будинку; кілька разів про­валювався взимку під лід на річці. Підкреслено зневажає небезпеку. За навчальними результатами V класу був рекомендований для переводу до звичайного класу загальноосвітньої школи.

Вася, 10 років, учиться в класі вирівнювання третій рік. Складна ситуація в родині: мати відбуває покарання у в'язниці. У батька нова родина, де є ще діти. Хлопчик живе в родині батька. Очевидно, він дуже переживає, йому погано: не хоче йти додому після занять, із за­доволенням залишається в групі продовженого дня, ходить у басейн, на тренування з футболу, тобто намагається як можна довше залиша­тися в школі. З навчальними завданнями справляється, до V класу став здатним до вольових зусиль. Часто хворіє і пропускає заняття, але вчиться добре. Розумовий план дій, здатність вирішувати розумові завдання помітно проявилися в V класі. В 2-3 класах у нього були про­блеми з читанням. Але наполеглива самостійна робота під час його чергової хвороби дала свої результати. Він читав по кілька годин на день, поки не досяг бажаного результату. Однак активний словник хлопчика залишається бідним, йому важко даються перекази і творчі роботи. У V класі значно скоротилася кількість помилок у роботах з мови, хоча дії з самоконтролю поки ще не сформовані в необхідній мірі. На уроках уважний, зосереджений при виконанні завдань, але для нього важким залишається запам'ятовування матеріалу. Особливо складним є вивчення віршів. Він не відчуває рими і не любить віршів. Відносини з однолітками складні. В 2-3 класах був задиркуватим, на­віть агресивним. З III класу став набагато стриманішим. Запальний, швидко включається в бійку, сміливий. Останнім часом Васі вдається себе контролювати, спалахів агресії стає менше. За підсумками V кла­су рекомендований для навчання в звичайному класі школи.

Артем, 11 років, молодший у багатодітній родині. Родину важко на­звати благополучною. Старші діти перебувають на обліку у відділі у і справах неповнолітніх. У молодших класах Артем був слухняний, ти­хий, непомітний, сором'язливий, навіть боязкий. Старанно і відповіда­льно ставився до навчальних занять, правильно й охайно виконуючи домашні завдання. Дружив з Мишком, тихим і спокійним хлопчиком. Але в V класі з появою старшого хлопчика другорічника Володі з Арте­мом відбулися різкі зміни. Він став пропускати заняття, палити і навіть красти на ринку. Коли з ним розмовляє учитель, інспектор у справах неповнолітніх або інші дорослі, хлопчик демонструє каяття, але неза­баром забуває про всі обіцянки і продовжує свої протиправні дії. Артем став «тінню» Володі, в усьому його наслідує, у нього абсолютно пара- лізована здатність приймати самостійні рішення. Він очікує реакції дру­га на зауваження вчителя або його прямої вказівки, як треба поводити­ся. В Артема всі три роки початкової школи великі проблеми з матема­тикою. Усе, що пов'язано з запам'ятовуванням, він засвоює, але не здатний встановлювати й утримувати у свідомості які б то не було зв'я­зки: змістовні, логічні й Ін. Він не в змозі розв'язати самостійно навіть найпростішу задачу, йому необхідна постійна і відчутна допомога. Од­нак Артем гарно читає: правильно, виразно і досить швидко. У нього гарні творчі роботи. Хлопчик любить переказувати тексти, складати розповіді по малюнках. У нього досить великий активний словник. Ар­тем пише грамотно. Він може не знати правила, але має «мовленнєве чуття». У V класі став погано поводитися на уроках, неуважний, часто і відволікається, пропав інтерес до навчання. Оцінки тепер його не ціка­влять. Загострилися відносини з однокласниками. Його часто «зади­рають», штовхають і навіть б'ють, але він не відповідає агресією, мож­ливо, тому, що заподіювати біль іншому для нього не властиво. Пере- ведений у V клас.

Сергій, 10 років, психічно незрілий, інфантильний учень. Він малень- кий на зріст, на вигляд - першокласник. Ігрові інтереси значно перева­жають над навчальними. Навіть у Ш класі він щодня приносив до класу різні іграшки. Але найчастіше, певно, не для того, щоб пограти з дітьми, , а щоб інші позаздрили. Хлопчик патологічно жадібний. Він ніколи нікого з дітей не пригощає тим, що з надлишком приносить до школи, хоча вчителеві дуже наполегливо пропонує частування. За словами матері, це з особливої любові до вчительки. У дитячому садку в Сергія були великі труднощі у взаєминах з вихователями. Хлопчик росте в повній, матеріа­льно забезпеченій родині. У нього є молодший брат-дошкільник. Будь- яка розумова діяльність для нього складна. До інтелектуального, вольо­вого зусилля він не здатний. Увага нестійка, на уроках тихий і спокійний,

ніколи не розмовляє з іншими дітьми, але це не означає, що він стежить за ходом уроку. Він просто «випадає» з навчального процесу, займаєть­ся своїми іграшками або предметами, що знаходяться поруч. На остан­ніх уроках стає особливо млявим і капризним. Однак, потрапивши на вулицю, оживає і може до самого вечора кататися на велосипеді або на . санках. Закінчити виконання домашнього завдання йому часто не виста­чає сил. Письмові роботи за нього звичайно закінчує мати. У хлопчика виражена «відмова від зусиль», він не здатний до вольової напруги. Сергій не вміє і не хоче працювати. Якщо в нього щось не виходить у контрольній роботі, він залишає її і починає займатися більш цікавими справами. Він повільно читає, погано запам'ятовує вірші, правила, акти­вний словник його невеликий. У письмових роботах з мови допускає велику кількість помилок. Але для нього не байдужі оцінки, які він отри­мує на уроках. Взаємини з однолітками складаються важко. Його незрі­лість, дитячість, фізична слабкість стають причиною труднощів у спілку­ванні. Його часто кривдять, тому на перервах він намагається знаходи­вся поруч з учителькою. Але Сергій прагне до спілкування і навіть бере участь у витівках з іншими дітьми, він любить майструвати різні вироби, розглядати малюнки, збирає вкладиші від жувальних гумок. У V клас переведений.