Міжнародно-правові стандарти прав людини та законодавство України

Регіональні.

У світі існують дві регіональні організації, які мають у своєму розпорядженні постійні установи, покликані захищати права людини. Це: 1) Рада Європи; 2) Організація американських держав. В Раді Європи вперше створені ефективні механізми забезпечення і захисту прав людини. Це Європейська комісія з прав людини, Європейський суд з прав людини і Кабінет міністрів.

Організація американських держав у своєму складі має Міжамериканську комісію з прав людини.

10 грудня 1991 року було прийнято закон “Про дію міжнародних договорів на території України”, в якому, зокрема, підкреслено: “Виходячи з пріоритету загальнолюдських цінностей, загальновизнаних принципів міжнародного права, прагнучи забезпечити непорушність прав і свобод людини, включитись у системи правових відносин між державами на основі взаємної поваги до державного суверенітету і демократичних засад міжнародного співробітництва, встановити, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства”.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Міжнародно-правовий механізм захисту прав людини.

2. Міжнародні організації захисту прав людини.

3. Класифікація та види міжнародно-правових актів захисту прав людини.

4. Міжнародно-правові стандарти прав людини.

5. Міжнародні міждержавні організації захисту прав людини.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.

Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права: Підручник. – Львів: “Новий Світ – 2000”, 2003.

Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. Вид. 5-е, зі змінами. – Тернопіль: Лілея, 2002.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Кельман М. Десять засад демократії // Право України. - 1996. - №8. – С. 7.

Погорілко В. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. - 2001. - №8. – С. 26.

Олуйко В., Кондратьєв В. До питання про межі державної влади (критичні замітки) // Право України. - 2003. - №2. – С. 17.

Крутечан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України // Право України. - 2003. - №8. – С. 30.

Кравченко Л., Цимбалюк М. Розбудова українського громадського суспільства крізь призму бачення окремих проблем // Право України. - 2003. - №10. – С. 17.

Вовк Д. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні // Право України. - 2003. - №11. – С. 127.

Орзіх М. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні // Право України. - 1992. - №4. – С. 7.

Заяць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Право України. - 1998. - №9. – С. 21.

Рабінович П. Рішення Європейського Суду з прав людини: спроба концептуально-методологічного аналізу // Право України. - 1998. - №12. – С.8.

Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України. - 1999. - №4. – С. 35.

Хальота А. Класифікація конституційних особистих прав і свобод людини та громадянина // Право України. - 2000. - №8. – С. 55.

Фролов Ю. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні: проблеми класифікації // Право України. - 2003. - №12. – С. 111.

Змістовний модуль ІІІ

Дата добавления: 2014-12-16