Розміщення. Розміщення, спеціалізація і концентрація сільгоспвиробництва, інтеграційні процеси

Впливають на

Розміщення, спеціалізація і концентрація сільгоспвиробництва, інтеграційні процеси.

Тема 7.

Основні поняття

Контрольні запитання.

1. Що таке собівартість продукції.

2. Які статті витрат входять в собівартість продукції тваринництва?

3. Що таке структура собівартості і для чого її розраховують?

4. Дайте поняття ринкової ціни.

5. Які види цін використовуються в ринковій економіці?

6. Які принципи треба враховувати при ціноутворенні?

7. В чому проявляється цінова конкуренція?

8. Що означає досягнута ступінь конкурентоспроможності?

9. Як розрахувати ступінь конкурентоспроможності?

Витрати виробництва.

Собівартість продукції.

Ціна.

Ринкова ціна.

Ціноутворювальні фактори.

Оптові та роздрібні ціни.

Конкурентна ціна.

Психологічна ціна.

Підтримуюча ціна.

Світова ціна.

Диференціація цін.

Цінова конкуренція.

Конкурентоспроможність.

Зміст.

1. Поняття наукових основ розміщення.

2. Фактори, що впливають на розміщення.

3. Спеціалізація сільського господарства та її форми.

4. Показники спеціалізації.

5. Галузі, їх види.

6. Економічне районування, природно-економічні зони.

7. Концентрація виробництва.

8. Інтеграційні процеси в сільському господарстві.

Опорний конспект лекції.

1. Поняття наукових основ розміщення.

Розміщення сільського господарства означає розподіл виробництва різних видів сільгосппродукції по території країни. Якщо розміщення сприяє збільшенню виробництва продукції, її здешевленню, підвищенню ефективності галузі, воно може бути визнано науково обґрунтованим.

2. Фактори, що впливають на розміщення.

1. Природні умови.
2. Розміщення міст і промислових центрів.
3. Рівномірне розміщення переробної промисловості по території країни.
4. Розвиток засобів транспорту.
5. Розвиток землеробства в країні.
6. Рівень забезпеченості трудовими ресурсами.
7. Зміцнення економічної незалежності країни.
8. Міжнародний поділ праці.

Фактори, що

3. Спеціалізація сільського господарства та її форми.  

Спеціалізація - це переважне виробництво однієї, або кількох видів продукції вокремих господарствах, районах, областях. Розрізняють кілька форм спеціалізації:

- зональна спеціалізація (спеціалізація певних природно-кліматичних зон, районів, областей.);

- господарська (спеціалізація певних підприємств на виробництві окремих видів продукції);

- внутрішньогосподарська (спеціалізація внутрішніх підрозділів підприємства - бригад, відділків, ферм);

- внутрішньогалузева (спеціалізація за стадіями технологічного процесу виробництва продукції, виробничими циклами).

4. Показники спеціалізації.  

Спеціалізація нескінчена, як і розвиток техніки.

Ефективність спеціалізації проявляється в збільшенні виробництва валової продукції, підвищенні рівня комплексної механізації, застосуванні прогресивних форм організації виробництва, зростанні продуктивності праці, зменшенні собівартості одиниці продукції, покращенні інших економічних показників.

Спеціалізація господарства визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Додаткові показники: структура валової продукції, структура виробничих і трудових витрат, основних засобів виробництва.

5. Галузі, їх види.  

В підприємствах виробляється не один вид продукції, а декілька. Формуються галузі виробництва продукції.

Галузь - це частина сільгоспвиробництва, яка характеризується кінцевою продукцією, технікою, технологією, організацією виробництва.

Галузі розподіляються на головні, додаткові і підсобні.

Головні галузі мають найбільшу частину в структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції.

Додаткові галузі мають меншу частину в структурі товарної продукції і забезпечують сприятливі умови для розвитку головних галузей.

Підсобн і - це, в основному, галузі несільськогосподарського виробництва. Вони створюються для обслуговування основних і додаткових галузей, або потреб населення.

Рівень спеціалізації визначається коефіцієнтом спеціалізації (Кс).

де Рі –частка і - їгалузі в сумі виручки від реалізації продукції;

і - порядковий номер галузі у ранжированому ряду за її часткою у виручці від реалізації продукції;

п - кількість видів продукції.

6. Економічне районування, природно-кліматичні зони.

Розміщення продуктивних сил пов'язане з економічним районуванням. Економічний район - це територіальний народногосподарський комплекс, який характеризується певною виробничою спеціалізацією та відповідним поєднанням галузей промисловості, сільського господарства і транспорту.

Економічні райони України

1. Східний.
2. Донецький.
3. Центральний.
4. Придніпровський.
5. Причорноморський.
6. Поліський.
7. Подільський.
8. Закарпаття.

Частина території економічного району, що характеризується однаковими природно-економічними умовами називається сільськогосподарською зоною.

Природно-економічні зони України

Полісся

Лісостеп

Північний і центральний степ

Південний Степ

Передгірні і гірські райони Криму

Передгірні і гірські райони Карпат

7. Концентрація виробництва.

З розміщенням та спеціалізацією виробництва тісно пов'язана ще одна форма розподілу праці - концентрація виробництва.

Концентрація сільськогосподарського виробництва - це зосередження землі, трудових ресурсів, засобів виробництва у спеціалізованих підприємствах з метою збільшення виробництва продукції.

Концентрація виробництва здійснюється у двох формах: нагромадження і централізації виробництва. Нагромадження забезпечує зростання основних і оборотних фондів, витрат праці на одній і тій же площі.

Централізація - це збільшення розмірів виробництва шляхом об'єднання кількох господарств в одне.

Рівень концентрації характеризується обсягом валової продукції в натуральному або вартісному виразі. Додаткові показники: площа сільгоспугідь і ріллі, середньорічна чисельність працівників, наявність засобів виробництва та інше.

8. Інтеграційні процеси в сільському господарстві.

Поглиблення спеціалізації і посилення концентрації сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі міжгосподарської кооперації - об'єднання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, сільгосппідприємств для організації спільного виробництва якихось видів продукції.

Кооперування підприємств для більш тісного і систематичного економічного співробітництва називається горизонтальною інтеграцією.

Кооперування і зближення сільськогосподарських і промислових галузей називається вертикальною інтеграцією.

Дата добавления: 2014-12-16