Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Технологія проектування ІС на основі баз даних




Контрольні запитання

1. Дати визначення САПР.

2. Особливості моделі, покладеної в основу САПР.

3. Особливості САПР МАРС.

4. Особливості САПР «ПЛЮС».

 

Розділ 14. ОСОБЛИВОСТІ ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Як ми розглядали раніше основною передумова сучасного підходу до обробки інформації відносна стабільність даних. Інформація, що використовується на підприємстві, — типи об'єктів та їхні характеристики, рідко змінюються протягом тривалого періоду часу. Тобто значення даних змінюються постійно, а їхня структура залишається стабільною. Звідси й процедури, для яких використовуються дані, змінюються швидко і часто. Тому сьогодні визначальним напрямком організації та обробки даних стала концепція бази даних, що заснована на стабільності основної інформації.

Існує два підходи щодо побудови ІС на основі бази даних:

- створюються прикладні бази даних у складі ІС, орієнтовані на обчислювальні прикладні задачі. Наприклад, створюється БД для обліку та контролю надходження матеріалів;

- як інформаційна основа ІС створюються проблемні бази даних, орієнтовані на конкретний клас даних. Наприклад, створюється предметна база «Матеріали», призначена для використання у різних прикладних задачах.

Стосовно до ІС підприємств, краще використовувати предметні БД.

Проектування БД доцільно виконувати невеликою групою з трьох-чотирьох фахівців. Керує роботою адміністратор бази даних. Різноманітність досвіду фахівців групи дозволяє всебічно опрацювати проект системи.

Якщо адміністратор бази даних не є фахівцем у даній проблемній сфері, йому необхідно мати консультанта-економіста.

Саму структуру проектування можна уявити у вигляді послідовності чотирьох етапів: організаційно-підготовчого, обстеження проблемної сфери, вибір СУБД, проектування реалізації.

Перший етап призначений для підготовки робіт і установлення контактів між розробниками та замовниками-користувачами.

На другому етапі обстеження проблемної сфери проектувальник працює у тісному взаємозв'язку із замовником. Тут детально вивчаються всі фрагменти проблемної сфери. Для кожного фрагмента визначаються інформаційні об'єкти, аналізуються процеси, що використовують об'єкти, встановлюються асоціації між інформаційними об'єктами. Виконуються такі роботи: огляд проблемної сфери, визначення об'єктів,формалізація процесів, встановлення асоціацій, перевірка коректності інфологічної схеми.

На третьому етапі вибору СУБД проектувальник виконує такі роботи: виявлення зовнішніх обмежень, виділення СУБД-претендентів, моделювання бази даних для кожної виділеної СУБД, порівняльний аналіз одержаних моделей бази даних.

Четвертий етап — проектування реалізації складається з двох робіт: конструювання схеми бази даних, розробки програмного забезпечення і технології інформаційної системи.

Для побудови інфологічної моделі найчастіше використовується методика, основана на моделі «сутність — зв'язок» або «об'єкт —зв'язок». Така модель визначається термінами: об'єкт, атрибут, структурний зв'язок, запитальний зв'язок.

Перший крок складається з двох проектних процедур: формування альтернативного уявлення про проблемну сферу; роз'яснення вимог до роз-роблюваної інформаційної системи.

У результаті формування загального уявлення про проблемну сфера проектувальник має дістати відповіді на такі запитання:

1. Який перелік фрагментів проблемної сфери, що охоплює розроблювана ІС?

2. Які фрагменти проблемної сфери треба включити при подальшому розширенні ІС?

3. Яке загальне уявлення про кожний з фрагментів?

4. Які інформаційні потреби кожного фрагмента (зміст і характеристики інформації)?

5. Який перелік і загальні характеристики процесів обробки інформації у кожному фрагменті (частота виконання, вимоги до часу виконання, специфічні особливості)?

6. Який перелік користувачів? Як часто вони звертаються за інформацією?

7. Яка існує технологія накопичення обробки інформації у проблемній сфери?

8. Яка технічна база для реалізації інформації, частота її надходження, швидкість обробки, обсяг, інформаційні потоки?

9. Які є і де «вузькі місця» в існуючій технології, що пояснюють потребу у створенні ІС?

Цю складну проектну процедуру можна подати послідовністю робіт:

1. Виділити у кожній функціональній області підмножини процесів, які можуть вивчатися окремими групами користувачів.

2. Дати визначення кожній підмножині процесів.

3. Розглянути підмножини процесів разом з аналітиками-користувачами й уточнити ці підмножини.

4. Побудувати матрицю відображення підмножини про­вів на існуючій організаційній структурі із зазначенням ступеня відповідальності за процес.

5. Розподілити сфери процесів серед аналітиків-корнстувачів для виконання подальших робіт.

З'ясувавши вимоги до розроблюваної системи проектувальник має дати відповіді на такі запитання:

1. Яка технічна база для реалізації ІС?

2. Яка загальна система існуючої інформаційної системи і передбачувана взаємодія ІС з її компонентами?

3. Які вимоги ставляться до експлуатаційних характеристик ІС (вимоги до часу, ступеня надійності, вміння настроюватися на можливі зміни у проблемній сфери)?

4. Якою має бути технологія функціонування ІС? Як надходитиме нова інформація? Яка передбачувана взаємодія різних груп користувачів із системою? Як Інформація коригуватиметься? Які служби нестимуть відповідальність за вірогідність вихідної інформації?

Другий крок розпочинається з ознайомлення проектувальника з усіма різновидами вхідних і вихідних повідомлень: документами, довідками, запитаннями тощо.

Перше проектне рішення полягає у виборі типу створюваної ІС: фактографічна, документальна чи документально-фактографічна.

Наступна проектна процедура полягає в агрегації атрибутів - компонуванні атрибутів в об'єкти.

Для кожного об'єкта визначається первинний ключ. Якщо для деякого об'єкта не можна виділити з його атрибутів первинний ключ, то склад атрибутів необхідно поповнити. В окремому випадку проектувальник може ввести власний ідентифікатор екземплярів об'єкта наприклад, порядковий номер.

Приклад. Нехай є об'єкт СПІВРОБІТНИК, до складу якого входять атрибути ПРІЗВИЩЕ, ПОСАДА, ОКЛАД. Жоден з цих атрибутів або їхня сукупність не придатні для первинного ключа. Кандидатом на первинний ключ може бути, наприклад, табельний номер.

Одержані відношення перевіряються на відповідність третьої нормальної форми. У разі необхідності виконується процедура нормалізації.

Наступна проектна процедура може бути умовно позначена як “зовнішнє кодування”. У цьому випадку для атрибутів, що містять довгі текстові значення, вводяться короткі коди.

Під час кодування в інфологічну схему вводиться додатковий об'єкт КЛАСИФІКАТОР, що містить новий атрибут — короткий код і старий атрибут - текстове значення. У всіх раніше виділених об'єктах тек­стові значення атрибута змінюються на код.

У процесі зовнішнього кодування може бути виділено кілька нових об'єктів типу КЛАСИФІКАТОР для різних атрибутів. Наприклад, класифікатор товарів, посад, одиниць виміру та ін. Для таких об'єктів виконується процедура узагальнення і в результаті в інфологічній схемі залишить-ся один об'єкт КЛАСИФІКАТОР з атрибутами: ВИД класифікатора (товари, по-сади,...), КОД і ТЕКСТОВЕ ЗНАЧЕННЯ.

Після виділення об'єктів визначаються предметні бази даних.

Третій крок починається з формалізації процесів. Ця проектна процедура призначена для відображення в інфологічній моделі процесів обробки інформації. Для кожного фрагмента проблемної сфери на першому етапі складено повний перелік процесів обробки інформації. Далі процес формується у вигляді запиту до інформаційної бази. Запит має визначати навігацію між об'єктами в інформаційній базі.

У формулюванні запиту необхідно зазначити, який об'єкт (або об'єкти) виступає у ролі вихідного для запиту в цілому, а також визначити режим виконання запиту (одиничний чи множинний).

Приклад 1. Запит «Для всіх ПІДРОЗДІЛІВ видати списки СПІВ-ЮБІТНИКІВ» є множинним і означає, що послідовно для кожного:екземпляра об'єкта ПІДРОЗДІЛ обираються підлеглі екземпляри об'єкта СПІВРОБІТНИК.

Приклад 2. Редагування запиту. Першочергово запит був сформульований так: «Визначити номенклатуру продукції підприємства із зазначенням використаних матеріалів». Перефразований запит «Для даного ПІДПРИЄМСТВА видати список ВИРОБІВ із зазначенням для ВИРОБУ використаних МАТЕРІАЛІВ». Цей запит з одиничним режимом.

На четвертому кроці проектувальник визначає, які структурні зв'язки необхідні для за-безпечення запитального зв'язку, що аналізується. Якщо серед уже вста-новлених структурних зв'язків немає потрібних,то в інфологічній мо-делі визначаються нові структурні зв'язки і зазначаються їхні ознаки.

У результаті виконання цього кроку з'являється інфологічна модель у вигляді ЕR-діаграми.

На п'ятому кроці виконуються такі проектні процедури: перетворення структури, узагальнення об'єктів, введення спеціальних атрибутів для об'єктів, перевірка повноти і коректності.

Об'єкти ПІДПРИЄМСТВО, УГОДА, ПОСТАЧАННЯ є узагальне­ними; вони повинні мати атрибут, що визначає, до якого процесу відносяться відповідні екземпляри - до завантаження виробів чи до відпуску.

 

14.2. Технологія проектування ІС на основі використання електронних таблиць

 

Сфера застосування табличних процесорів в ІС визначається їхніми технічними можливостями. Виділяють два рівні застосування табличних процесорів в ІС:

розв'язування часткових відносно невеликих задач у вигляді ок­ремих електронних таблиць, які користувач накопичує на диску, фор­муючи власну бібліотеку;

створення закінчених АРМ, орієнтованих на визначену технологію обробки даних (розрахунок заробітної плати, аналіз господарської діяльності і т. п).

Задачі, що розв'язуються з допомогою табличних процесорів» можна згуртувати у кілька класів:

а) для розрахунків за встановленими форматами у регламентному режимі. У цьому випадку один раз визначається шаблон таблиці, а потім здійснюються розрахунки із змінюваними даними. Ця таблиця є копією стандартного бланка із заданими реквізи­тами рядків і стовпців для заповнення і здійснення бухгалтерських ра­хунків ї калькуляцій. Структура і розміри ЕТ точно задані, процедури, в основному, мають характер прямих розрахунків;

б) моделювання результатів прийняття рішень — за типом «що буде, якщо...». Задаються залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами. За результатами багатьох розрахунків оби­рається оптимальний варіант. Ця таблиця використовується для обробки різних відомостей, кошторисів, планів, журналів з однотипними рядками-записами. Електронна таблиця може оброблятися як файл бази даних;

в) подання табличних даних у графічній формі. Ця таблиця використовується у задачах дослідження функцій при моделюванні динамічних процесів. Поле формул у таких таблицях суттєво перевищує поле вихідних даних;

г) використання табличного процесора як великого матричного калькулятора. Такий режим зручно використовувати, наприклад, для статистичного аналізу. Ця таблиця застосовується для обробки багатовимірних маси­вів даних, наприклад статистична обробка даних.

У цілому слід зазначити, що табличний процесор доцільно засто­совувати тоді, коли операції над таблицями носять, в основному, об­числювальний характер. У задачі, де вимагається складне сортування, вибірка даних через ключ, необхідно віддавати перевагу СУБД.

Основні переваги електронних таблиць проявляються у можли­вості підтримки з їх допомогою аналізу в різних економічних застосу­ваннях (фінанси, менеджмент, маркетинг, оптова роздрібна торгівля). Це робить електронні таблиці ефективним інструментом побудови си­стем підтримки прийняття рішень у складі ІС. Одна із задач, що розв'язуються користувачем у СППР, — це визначення залежності результатів обчислень від обраного сценарію (вихідних даних). Така задача називається ситуаційним аналізом.

Зазначені властивості електронних таблиць як інструментарію ІС накладають свої особливості і на порядок проектування задач, що розв'язуються з допомогою електронних таблиць. З іншого боку, широкі можливості з обміну інформацією між різними інструмен­тальними засобами ІС (базами даних, електронними таблицями, текстовим і графічним редакторами) вимагають враховувати їх у про­ектних рішеннях.

Розробка компонента ІС на основі електронної таблиці можна представити у вигляді такого технологічного процесу:

1. Аналіз задачі. Визначення необхідності й доцільності їх розв'язання на базі табличного процесора.

2. Розробка або коригування наявної форми документа (або документів) для задачі.

3. Розробка економіко-математичної моделі, за якою здійснюватимуться розрахунки або ситуаційний аналіз.

3.1. Визначення переліку показників (реквізитів), що являють собою вихідні дані для розрахунку.

3.2. Визначення формул розрахунку вихідних (результуючих) показників.

3.3. Визначення максималізованих і мінімалізованих показників, встановлення обмежень на змінні величини.

4. Вибір типів таблиць і розробка загальної структури кожної таблиці. Встановити структуру зв'язків між таблицями.

5. Визначення вимог до вхідного файла електронної таблиці для імпорту даних з бази даних. Ця проектна процедура реалізується при наявності інформації в базі даних ІС.

6. Проектування графічного висновку.

6.1. Визначити типи графіків.

6.2. Задати параметри для кожного графіка.

Зазначені процедури дозволяють виконати по суті справи, етап технічного проектування задачі. Робоче проектування здійснюється безпосередньо у середовищі обраного пакета табличного процесора. Проектування в середовищі пакета табличного процесора передбачає виконання таких операцій:

1. Створити шаблон таблиці: ввести заголовок таблиці, ввести позначення рядків, ввести позначення стовпців, ввести символи розграфки, зберегти шаблон на диску.

2. Відредагувати шаблон (у разі необхідності).

3. Ввести дані у клітинки.

4. Ввести у клітинки необхідні формули та здійснити розрахунки..

5. Підготувати таблицю до друку.

6. Надрукувати таблицю з результатами графіка контрольного при­кладу.

7. Побудувати графіки, спорядивши кожний такими параметрами: набір значень аргументу, один або кілька наборів значень функцій, заголовок графіка, назва функції, пояснювальні написи по осі абсцис Х та осі ординат Y.

Графічні засоби подання інформації займають усе більше місце в структурі програмних продуктів сучасних ІС. Графіки дозволяють подавати табличні дані у наочнішій і зручнішій для сприйняття формі. Можна виділити такі основні напрямки використання графіків у зада­чах ІС:

- виявлення тенденцій розвитку будь-яких явищ (наприклад, ди­наміки зміни цін);

- ілюстрації залежності однієї величини від іншої (наприклад, со­бівартості від об'єму випуску);

- порівняння двох або більше величин (наприклад, характеристик продуктивності обладнання);

- ілюстрації питомої ваги складових у деякому явищі або предметі [наприклад, ваги, що мають різні фірми на ринку певного виду продукції).

Графічне подання інформації забезпечує цілісність сприйняття інформації про проблемну сферу, включаючи інтегративні механізми мислення користування, сприяє активізації вироблення альтернатив рішення проблеми в ОПР.

Електронні таблиці дозволяють будувати такі типи графіків:

1. Гістограми, або стовпцева діаграма (Bar Chart).

2. Етажерочний графік (діаграма) (Stacked-Bar Chart). Кількість cтовпців діаграми відповідає кількості зазначених значень підставних. Висота кожного стовпця дорівнює сумарній висоті стовпців, що відповідають окремим підставним.

3. Колова діаграма (Ріе Сhагt). Демонструє питому вагу складових будь-якої величини (наприклад, процентний розподіл прибутку підприємства).

4. Лінійний графік (Ііпе Graph). Значення підставних відображуються крапками. Ордината крапки пропорційна відповідному значенню підставної.

5. ХY-залежнiсть (Х-Y Graph). Дозволяють побудувати графік залежності однієї змінної від іншої.

6. Етажерково-лінійний графік, або діаграма площ (Area Graph). Подібний до етажеркової діаграми. Відмінність — сумі і проміжним значенням змінних відповідають крапки, що з'єднуються лініями.

7. Графік біржового курсу, або графік розкиду значень (Ні - Lо). На графіку відображуються мінімальне та максимальне значення підставної.

Будуючи графік в ЕТ, необхідно задавати, як правило, такі його параметри: заголовок графіка (Маіп Неаdіпg), підзаголовок графіка (Sиb - Неаdіпg), надпис по осі Х (X - Ахіs Неаdіпg), надпис по осі Y (Y - Ахіs Неаdіпg), значення аргументів (Тіmе Labels), назви функцій. значення функцій (Роіпd - Labels).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 425; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.043 сек.