Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України

OD7

Розділ Є. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Загалом, за природними ресурсами наша країна перебуває у стані певної рівноваги: дефіцит (а отже, імпорт) одних видів ресурсів компенсується достатньою кількістю інших, не менш важливих.

Демографічні передумови. Маючи близько 47 млн. людей населення, Україна використовує значні трудові ресурси й потен­ційно широкий ринок збуту споживчих товарів. У працездатному віці знаходиться 56 % населення, у суспільному виробництві зайнято 25 млн. працівників. Трудові ресурси країни характери­зуються високим рівнем кваліфікації та освіти; питома вага фахівців з вищою та середньою освітою становить 29 %, практично усе доросле населення освічене [21].

Високий інтелектуальний потенціал країни: у науково-дослід­них та дослідно-конструкторських роботах (НДДКР) зайнято майже 250 тис. фахівців. Всесвітньовідомі такі наукові центри, як Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, фізико-технічний інститут, Інститут надтвердих матеріалів та багато інших. Чималі заслуги українських учених та інженерів у ракето- та авіабудуванні, кібернетиці, біофізиці та біохімії, а також у дослідженні проблем циклу гуманітарних наук. Значна частина інтелектуальної еліти країни донедавна була зайнята у військово-промисловому комплексі. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції, що користується попитом на світових ринках. Однак на сьогоднішній день обсяг виробництва наукомісткої продукції ще не достатній.

Що стосується внутрішнього ринку збуту споживчих товарів, у тому числі імпортних, то він формується не тільки простою чисель­ністю населення, але і його купівельною здатністю. З покращанням добробуту населення його купівельна спроможність зростатиме.

Історико-економічні передумови. Протягом століть вельми великі території України завойовувались або захоплювались тими або іншими державами. Тому з погляду територіального поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила повністю або частково, і еконо­міка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у

9ЯЯ

Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

нас розміщувались лише ті галузі виробництва, які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну. Так наявність високоякісної залізної р»уди та коксівного вугілля, відносно густа мережа залізниць, достатня кількість трудових ресурсів, вигідне географічне положення зумовили перетворення Донецько-Придніпровського району на першу металургійну базу не існуючої вже держави СРСР. Ці ж фактори сприяли розвитку металомісткого машинобудування, теплоенергетики, основної хімії. При цьому виробництво набагато перевищувало власні розумні потреби України. Зокрема, за її межі йшло 43 % чорних металів, 25 % залізної та 82 % марганцевої руди, 20 % коксопродуктів, значна частина тепловозі в, гірничошахтового обладнання, азотних добрив, кальцинованої соди і цементу, вугілля, електроенергії. За багатьма найважливішими видами виробництва важкої промисловості частка України була набагато вища за її внутрішні економічні потреби.

Водночас країні не давали можливість розвинути деякі види й, навіть, цілі галузі виробництва. Маючи високу щільність насе­лення, висококваліфіковані трудові ресурси, вона помітно відста­вала за трудомісткими видами виробництва, особливо щодо текстильної промисловості, інструментального машинобудування, автомобілебудування, електроніки (за винятком виробництва телевізорів). Не відповідав трудовому та загальноекономічному потенціалу України й рівень розвитку машинобудування [171д].

Україна перетворилась на базу матеріаломісткого та енерго-місткого виробництва. З погляду загальносоюзного поділу праці Це вважалось виправданим, бо розміщення таких галузей в Україні давало більший ефект, ніж у цілому по Союзу. Але з часом ефектив­ність функціонування їх тут почала знижуватись. По-перше, світовий науково-технічний прогрес об'єктивно заохочує зниження матеріаломісткості енергомісткості виробництва та збільшення попиту на наукомістку продукцію. Отже, структура виробничого потенціалу України дедалі більше старіє. По-друге, надмірна територіальна концентрація матеріаломістких та енергомістких видів виробництва у державі привела до значної екологічної

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

напруженості. По-третє, недостатньо використовуються кваліфіко­вані кадри та інтелектуальний потенціал. Наслідком централізо­ваного "міжреспубліканського" поділу праці стали посилені трудові міграції, запланований перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів.

Другою складовою історико-економічних передумов зовнішньо­економічних зв'язків України були її орієнтація на країни Східної Європи, особливо після створення Ради Економічної Взаємо­допомоги. Це також випливало передусім з політичних міркувань. Україна постачала у ці країни залізну та марганцеву руду, прокат чорних металів, електроенергію, азотні добрива, верстати та облад­нання, а натомість вона одержувала продукцію машинобудування (верстати, транспортні засоби, електроніку), вироби легкої та харчової промисловості, фармацевтичні товари. На "країни РЕВ" припадало 70% українського зовнішнього товарообігу. Водночас зв'язки з країнами "несоціалістичної" системи розвивалися повільно, що також було наслідком політичних причин. Відносно успішно розвивалися торговельні стосунки з Індією, а з країнами Західної Європи, Північної Америки та Японією товарообіг був незначний.

Геополітичні передумови. Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територіальному поділі праці. Вона розташована поблизу еконо­мічно високорозвинутого регіону Західної Європи, у безпосередній близькості до Росії, Білорусії та країн Східної Європи. Морським шляхом вона пов'язана із Середземномор'ям, Близьким Сходом та країнами басейну Індійського океану. Через Україну проходять важливі транзитні магістралі (залізниці та автомобільні дороги, нафтопроводи й газопроводи) з країн СНД до Європи та чорно­морських портів.

Особливість сучасної геополітичної ситуації в Україні полягає в тому, що зв'язки з країнами СНД зазнають змін через нові реалії у зв'язку з наявністю економічного і політичного суверенітету та орієнтацію на світові ціни. Одночасно поліпшились перспективи для економічної співпраці України з економічно розвинутими

Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

країнами, причому не тільки Європи, але й США, Японією, Канадою. З'явилась можливість здійснювати активнішу торго­вельну політику стосовно країн, ідо розвиваються, особливо Близького та Середнього Сходу, Південно та Південно-Східній Азії. Ці регіони можуть постачати нам нафту, бавовну, джгут, чай, каву, натуральний каучук в обмін на метал, машини та обладнання, зерно, цукор, тобто товари, попит на які у цих країнах та регіонах розширюється.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) здійсню­ється з метою створення сприятливих умов для економічного розвитку країни і захисту її інтересів, збалансованого розвитку еко­номіки, рівноваги внутрішнього ринку, стимулювання прогре­сивних структурних змін у зовнішньоекономічних зв'язках суб'єктами економічної діяльності і створення найсприятливіших умов для залучення власної економіки в систему світового поділу праці.

Особливим завданням процесу регулювання ЗЕД є підтримка загальнонаціональних пріоритетів у зовнішньоекономічної сфері і досягнення зазначеної мети за допомогою певних заходів.

Основними складовими політики в галузі зовнішніх еконо­мічних зносин України є зовнішньоторговельна політика (що вклю­чає експортну та імпортну політику), політика у сфері залучення іноземних інвестицій і регулювання національних капітало­вкладень за кордоном. Зовнішньоекономічна політика має вико­нувати завдання щодо географічної збалансованості зовнішньо-іекономічних операцій з окремими державами та регіонами, що пов'язане з економічною безпекою країни.

Тепер Україна здійснює всі види зовнішньоекономічної діяль­ності, включаючи зовнішню торгівлю на принципах правового регулювання на взаємовигідній основі. Це визначило відповідну •нфраструктуру і систему регулювання ЗЕД, управління зовнішньо­економічною діяльністю України в особі її органів і державних

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

інститутів, недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, союзами), самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Регулююча роль Верховної Ради України полягає в прийнятті законів в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Розробленням і здійсненням зовнішньоекономічної політики України у відповідності з діючим законодавством займається Кабінет Міністрів України. В його функції входить координація діяльності міністрів, торгових представництв України за кордоном, прийняття нормативних актів по управлінню ЗЕД, заключения і контроль за виконанням міжурядових договорів, здійснення заходів по раціональному використанню засобів валютних ресурсів. Зберігання і використання золотовалютного резерву та інших цінностей, які забезпечують платіжоздатність країни, а також представлення інтересів України у взаємовідносинах з банками інших держав, ведення розрахункових операцій з валютними ресурсами здійснює національний банк України. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координацію діяльності всіх її суб'єктів, контроль за дотриманням законів і умов міжнародних договорів, реєстрацію окремих видів зовнішньо­економічної діяльності, контрактів. Однією зі сфер державного управління ЗЕД являється регулювання митних справ, здійснюване вищими органами влади і управління. Безпосереднє виконання митної політики покладено на митні органи України: Державний митний комітет України, митниці, територіальні митні управління та інші митні організації. Галузеве управління зовнішньо­економічної діяльності входить в функції відповідних Міністерств і відомств.

Основним нормативним актом, що регулює даний вид діяльності в державі, є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", згідно з яким зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

Формами державного регулювання є:

- встановлення режиму здійснення валютних операцій. Такий режим встановлений Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валютГ, Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та іншими нормативно-правовими актами;

- митнерегулювання,якездійснюєтьсязгідноізЗаконамиУкраїни "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про Єдиний митний тариф", Митним кодексом України тощо;

- встановлення в окремих випадках, передбачених законодав­ством, режиму ліцензування та квотування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" в Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій (належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування): - генеральна (відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною кращою (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах); - разова, тобто разовий дозвіл, що має іменний характер і вида­ється для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не мен­ший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції; -відкрита (індивідуальна), тобто дозвіл на експорт (імпорт) това­ру протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу, причому по кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовнішньо­економічних зв'язків і торгівлі на підставі заяв суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліценцій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів, які укладаються між суб'єктами даного виду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:

- купівлі-продажу (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт); - зустрічних поставок (бартер);

- торгово-посередницькі (доручення, комісія, консигнація); - змішані тощо.

Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Законами України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валютГ; Указом Президента України "Про застосування Між­народних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 р. (правила ШКО-ТЕРМС)". Указом Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності"; постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валютГ; наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. "Про затвердження поло­ження про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів/'' тощо [5; 9].

Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента України від 31 листопада 1994 р. № 659 "Про облік окремих: видів зовніш­ньоекономічних договорів (контрактів) в Україні". Питання реєстрації таких договорів регулюється також наказом Міні­стерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 "Про заходи Міністерства зовнішньоекономічних зв 'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94"; наказом Міністерства зовнішньо­економічних зв'язків України від 6 грудня 1994 р. № 221 "Про 294

Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

внесення змін і доповнень, уточнень та роз 'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв 'язків України" № 210 від 18 листопада 1994 p.; наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 "//із виконання Указу Президента України.№ 35/95" тощо [7].

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості України як суб 'єкта міжна­родних економічних відносин?

2. Розкрийте суть глобальних світових тенденцій розвитку та їх вплив на міжнародну економічну безпеку та процеси в національній економіці.

3. Основні передумови та їх вплив на позиції національнії еконо­міки України в міжнародному просторі.

4. Законодавство України про розвиток міжнародних економічних відносин держави.

5. Конституція України про основні принципи зовнішньої політики держави.

6. Організаційні та правові механізми зовнішньоекономічної діяльності України, їх характеристика.

7. Місце та роль іноземних інвестицій в розвитку національної економіки.

8. Державна політика по залученню іноземних інвестицій, її суть та завдання.

9. Пріоритетні сфери зовнішнього інвестування в національній економіці.

10. Напрями вдосконалення зовнішнього інвестування в Україні.

Тема 6.2

Дата добавления: 2014-12-16