Завдання №206

Завдання №205

Завдання №204

Громадянка Кленова з дитиною проживала з 1990 р. з громадянином Бутовим однією сім’єю, не перебуваючи з ним у шлюбі. Дитина Кленової не була всиновлена Бутовим. За час спільного життя у них народилося ще двоє дітей, відносно яких Бутов визнавав своє батьківство з оформленням в органах РАЦС. Кленова була на утриманні Бутова, здійснюючи догляд за дітьми та ведучи домашнє господарство. В 2006 р. Бутов помер, залишивши єдиним спадкоємцем за заповітом не всиновлену дитину Кленової. Інших родичів та утриманців він не мав.

Чи можуть Кленова та діти Бутова отримати спадщину після смерті Бутова?

Громадянин Фетисов, що проживав зі своєю непрацездатною дружиною та працездатним братом у двокімнатній квартирі, залишив заповіт на свою половину квартири на користь сина від першого шлюбу, який проживав окремо. Решту майна, в тому числі предмети домашньої обстановки та банківський вклад в сумі 5 тис. доларів США, він заповів своїй дружині. Після смерті Фетисова в суд звернулася його дружина з позовом про визнання частково недійсним заповіту, складеного на користь сина. Свій позов вона мотивувала тим, що вона непрацездатна і користується правом обов’язкової частки. До суду звернувся також брат Фетисова з позовом про визнання заповіту недійсним, вказуючи, що він проживав однією сім’єю зі спадкодавцем протягом останніх 5 років до його смерті, доглядав брата і за письмовою домовленістю, посвідченою родичами на раді членів сім’ї, на якій був присутній син померлого, його визнали єдиним спадкоємцем брата.

Як слід вирішити спір.

Михайлов, Іванова і Сизова звернулись до суду з позовом до Захарова про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане відповідно до заповіту Сіренка на ім’я відповідача. Одночасно позивачі просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкоємства на 1/3 частину будинку. Позивачі посилались на те, що, по-перше, в заповіті спадкодавець розпорядився на випадок смерті тільки відносно грошового вкладу, але нотаріальна контора помилково видала Захарову свідоцтво про право на спадщину на все майно, в тому числі і на будинок; по-друге, вони сплатили гроші заповідачу за відчуження будинку шляхом укладення заповіту, який він зобов’язувався не відміняти й не змінювати, про що є окремий письмовий документ, написаний власноручно заповідачем. У судовому засіданні нотаріус Айматова пояснила, що вона протягом недовгого часу складала текст двох заповітів: згідно з першим спадкодавець залишив будинок, який належав йому, в рівних частинах Михайлову, Івановій та Сизовій. Через 1 день на прохання спадкодавця був складений ще один заповіт, в якому вказувалось, що заповідач не позбавляє права спадкувати інших спадкоємців, але Захарову повинні відійти грошовий вклад та майно, що збережеться в натурі на момент смерті заповідача.

Як треба вирішити справу? Яким чином відбувається скасування та зміна заповіту? Чи можна оспорювати заповіт показаннями свідків?

Дата добавления: 2014-12-16