Виробництва, що приймаються

Обґрунтовування режиму роботи і форм організації

Режим роботи виробництва ТО і ПР, тобто кількість змін, їх тривалість і розподіл, по змінах об'єму кожного виду робіт в значній мірі визначає параметри проектованої, виробничо-технічної бази (кількість постів і робочих місць, площі зон і відділень, необхідне устаткування). Чим більше змін і чим рівномірніше розподілені по них об'єми робіт ТО і ПР, тим менше потрібно виробничих потужностей і капітальних вкладень у будівництво АТП.

Режим виконання обслуговування і ремонту залежить від наступних чинників:

- режиму роботи РС на лінії (кількості робочих днів за рік і тривалості роботи на лінії);

- частки РС, яка щоденно не повертається на АТП (міжміські і міжнародні перевезення);

- вимог щоденного обслуговування (миття, прибирання та ін.), залежних від видів перевезень і кліматичних умов;

- наявність виробничих потужностей і обмежень по їх розвитку;

- можливості залучення робітників до роботи у вечірній час.

Чим більше добовий час роботи РС, тим менше залишається часу у технічної служби АТП для виконання ЩО, ТО і ПР без втрат лінійного часу.

Виходячи з цього, рекомендується організовувати роботи:

- ЩО, ТО-1 – в міжлінійний час (під час відстою РС);

- ТО-2 – в першу зміну або з лінійними цілоденними простоями автомобілів;

- Д-1 і Д-2- в першу або в першу і другу зміни;

- ПР – в першу або в першу і другу зміни, причому максимальна кількість дрібних заявок між поверненням і виїздом автомобілів на лінію з організацією для цієї мети додаткової (другої і третьої) зміни виробництва після закінчення роботи автомобілів;

- ділянки електротехнічної, паливної апаратури та ін., що виконують роботи безпосередньо на автомобілі, повинні працювати у всі організовані зміни ПР;

- роботи по відновленню оборотного фонду агрегатів, вузлів, приладів деталей – в першу зміну виробництва. Для скорочення необхідної кількості робочих місць може організовуватися друга зміна;

- роботи самообслуговування (допоміжні) – у всі виробничі зміни.

Обґрунтовування форм організації виробництва є визначальним моментом для таких подальших етапів технологічного розрахунку і проектування в цілому, як: розрахунок чисельності робітників; розрахунок зон і відділень; підбір устаткування; розрахунок площ; розробка планувальних рішень; вибір технології виробництва і структури управління.

В основу форм організації входить рішення наступних задач:

- вибір методу виробництва на потокових лініях або універсальних постах (що спеціалізуються на виконанні певного виду технічної дії – ЩО, ТО-1, ТО-2);

- вибір сумісного або роздільного виробництва ТО і діагности.

Вибір здійснюється відповідно до наявних рекомендацій [13, 20], але з урахуванням реальних умов конкретного АТП. Основним критерієм є добова програма по технологічно сумісній групі РС.

2.8. Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу (виробничих робітників)

Розраховується технологічно необхідна і штатна кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників, тобто безпосередньо забезпечуючи виконання річного об'єму робіт ТО і ПР загалом або окремо по кожному виду робіт, розраховується по формулі:

, (23)

де - річний об'єм робіт, чол. - годин (по зоні або відділенню); - річний (номінальний) фонд часу технологічно необхідного робітника при однозмінній роботі, годин.

Штатна кількість виробничих робітників, тобто тих що приймається підприємством з урахуванням втрат робочих днів через відпустки, хвороби і по ін. причинам, визначається по формулі:

, (24)

де - річний фонд (ефективний) часу штатного робітника, годин.

Значення річних фондів часу приведені в [13, 20] і таблиці 14.

Таблиця 14

Дата добавления: 2014-12-16