Причини залучення зовнішніх консультантів

Клієнтська організація	Підприємство, що надає консалтингові послуги
1. Вирішення питань реорганізації та змін
Виникають рідко або виникли вперше	Займається такою діяльністю постійно
2. Огляд та систематизація існуючої практики проведення змін на підприємстві
Cистемного підходу не існує	Набуто і систематизовано широке коло інформації в різних галузях
3. Наявність спеціалістів для впровадження нововведень та розроблених методик цих нововведень
Як правило, брак спеціалістів і відсутність методик	Висококваліфіковані спеціалісти в різних галузях та готові методики для вирішення проблем, які, при необхідності, можна скоригувати відповідно до потреб клієнта
4. Вплив виробничого процесу на проведення змін
Часто поточні виробничі проблеми заважають почати реорганізацію, бо забирають багато часу й уваги	Консультант не пов’язаний із вироб­ництвом і може займатися тільки вирі­шенням питань реорганізації
5. Внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на діяльність підприємства
Підприємство постійно стикається з різноманітними чинниками, що впливають на його роботу: – підвищення витрат; – зменшення прибутку; – старіння обладнання; – конкуренція; – поява нових технологій і об­ладнання та інше. Часто доволі складно врахувати всі ці чинники в своїй роботі	Консультант володіє загальною методо­логією комплексного керування бізне­сом; має або може в короткий термін зібрати інформацію про нові технології та конкурентне середовище

Ефективна економічна діяльність значною мірою базується на маркетинговій інформації, яка ефективно впливає на внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування підприємства. Маркетингова інформація як сукупність необхідних відомостей і знань для прове­дення обліку, аналізу, контролю, прийняття і організації виконання рішень, виступає невід’ємним елементом управління. З одного боку, вона відображає умови, властивості, закономірності й особливості функціонування підприємства, а з другого – опосередковує трудову діяльність працівників, певні форми стосунків між ними, постійно вико­ристовується у виробництві, розподілі, обігу та використанні продукції.

Сьогодні маркетингова інформація розглядається як важливий ресурс нарівні із матеріальними, фінансовими, енергетичними, трудо­вими й іншими видами ресурсів. Роль цього ресурсу в наш час не тільки не зменшується, а, навпаки, набирає все більшого значення у процесі відтворення.

Маркетинговий консалтинг – це вид інтелектуальних послуг, який пов’язаний із наданням професійної допомоги з питань маркетингу керівникам і управлінському персоналу різних організацій для вирі­шення складних проблем у веденні бізнесу.

Згідно із міжнародною класифікацією консалтингових послуг, до маркетингового консалтингу належать такі види послуг:

– реклама та сприяння збуту;

– корпоративний образ і зв’язки із громадськістю;

– післяпродажне обслуговування клієнтів;

– дизайн;

– прямий маркетинг;

– міжнародний маркетинг;

– дослідження ринку;

– стратегічний маркетинг;

– розробка нової продукції;

– ціноутворення;

– роздрібна торгівля та ділерство;

– управління збутом;

– навчання збуту;

– соціально-економічні дослідження та прогнозування.

В Україні немає загальновизнаного класифікатора консалтингових послуг. Найбільш розповсюдженими видами маркетингового консал­тингу в Україні є:

– маркетинг-планування;

– комплексний аналіз ринку;

– аналіз тенденцій збуту;

– розробка системи стимулювання збуту;

– ціноутворення;

– пошук ділових партнерів;

– оптимізація логістики підприємства;

– реклама та зв’язки із громадськістю.

Співпраця з консалтинговими посередниками з питань маркетингу сприяє не тільки активному впровадженню маркетингу в ринкову діяльність підприємств України, а й формуванню власних марке­тингових структур і консультаційних підрозділів.

Маркетинговий консалтинг має на меті досягнення підприємством його ринкових цілей за рахунок плідної взаємодії підприємства з ринком. Консультування направлене, в першу чергу, на розробку та впровадження ефективних методів роботи підприємства з ринком і в другу – на вдосконалення внутрішніх взаємин, які б забезпечили застосування цих методів. Удосконалення керування, підбір і нав­чання кадрів не є самостійною ціллю маркетингового консалтингу, а швидше, заходом для досягнення мети. Адже підприємство, яке успішно працює на ринку, скоріше за все, матиме і здоровий пси­хологічний клімат.

Одним із перших професійних консультантів у сфері менеджмент-кон­салтингу був засновник теорії наукового управління підприємством Фредерік Тейлор. Перше підприємство з менеджмент-консалтингу було засноване в 1914 р. у Чикаго і мало назву «Служба досліджень біз­несу» (Business Research Service). У 20 – 30-х рр. такі підприємства ви­никли в Європі (Англія, Германія та інші країни), а в 40–50-ті рр. – і в інших регіонах світу (Азія, Африка, Латинська Америка).

Фахівці виділяють три основні етапи еволюції консалтингової діяльності.

На першому етапі – етапі становлення професійного консалтингу, ми бачимо постаті таких відомих підприємців та теоретиків наукового управління, як Ф. Тейлор, Г. Емерсон, У. Дро та інші, які, накопи­чивши на діловій ниві величезний досвід, почали пропонувати його молодшим і менш досвідченим керівникам. Це дало економічний ре­зультат, але згодом методи, якими користувалися колишні управлінці, почали відходити в минуле.

Другий етап (50–60-ті рр. ХХ ст.) називають «золотою ерою кон­салтингу». Він пов’язаний із бурхливим повоєнним розвитком еко­номіки та характеризується спеціалізацією на конкретних управ­лінських проектах. Консультування полягало у пристосуванні типової системи до специфічних умов конкретного споживача з урахуванням особливостей масштабів підприємства, кількості персоналу, типів виробництва та ін. Такі консультаційні послуги надавали викладачі університетів, працівники апарату управління. Такі фахівці зазвичай спеціалізувалися в якій-небудь одній сфері управлінського консульту­вання.

Але згодом стало очевидним, що для вирішення проблем клієнтів потрібен комплексний підхід до консультування, бо для зміни одного з аспектів діяльності організації замовника необхідно змінити й інші. Отже, третій етап консалтингу – удосконалення, теж був спричинений попитом на більш прогресивний підхід до ведення бізнесу. Внаслідок цього з’явилась нова категорія консультантів, яка пропонувала не поради або проекти, а методичне забезпечення щодо вирішення проблем корпорації – це соціологи, менеджери, економісти, марке­тологи, психологи та інші фахівці. У країнах із ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним і свідчить про те, що під­приємство володіє достатньою діловою культурою, щоб використо­вувати пропонований ринком інтелектуальний капітал у сфері управління. На сьогодні, за оцінками спеціалістів, із незалежними консультантами співпрацюють 80 % усіх великих американських під­приємств. Те, що консультування в США набуло великої популярності та широкого розповсюдження в різних галузях відтворення, можна пояснити декількома причинами. По-перше, американці схильні до випробування нових ідей; по-друге, поділ праці з самого початку в американській економіці був яскравіше виражений, ніж у євро­пейській, і, по-третє, «сторонньому» легше отримати інформацію про внутрішні справи американського підприємства, ніж європейського. Тому на цей час більшість із потужних консалтингових підприємств, які діють на світовому ринку, є американськими.

Переважна більшість штаб-квартир великих консалтингових підприємств світу прописані у США, однак кожна з них має десятки філій у тих країнах, де існують цікаві та перспективні ринки.

Майже в усіх країнах світу консалтинг перетнув національні кордони. Але практика доводить, що з приходом на внутрішній ринок транснаціональних консалтингових компаній не відбувається то­тального витіснення національних підприємств.

Періоди історичного розвитку консалтингових послуг в Україні представлено в табл. 2.

На сьогоднішній день можна виділити такі тенденції розвитку консалтингових послуг України. Серед позитивних тенденцій можна виділити такі: збільшення обсягу замовлень, зростання інтересу до консалтингу з боку промислових підприємств, збільшення кількості постійних клієнтів і усвідомлення ними того факту, що їм самим не завжди під силу реалізувати всі свої ідеї. Представники бізнесу не тільки стали усвідомлювати важливість співпраці з консалтинговими підприємствами, але й стали розумітися на їх конкурентних перевагах. Зросла кількість і якість послуг, що надаються. Наразі замовники більше орієнтуються на отримання комплексних послуг і їх подальше упровадження. Формується українська специфіка консалтингу, що має яскраво виражені національні риси, продовжується вдосконалення методичної бази. До негативних факторів можна віднести недостатню нормативно-законодавчу базу з регулювання консалтингової діяльності, недосконалу систему класифікації послуг, відсутність єдиних тарифних показників при встановленні їх вартості, непрофесіоналізм деяких бізнес-консультантів.

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-12-16