Області їх використання у сучасному будівництві

Які особливості розрахунку та конструювання сталефібробетонних, армоцементних, сталебетонних та сталезалізобетонних конструкцій будівель і споруд?

3. Конструктивні схеми кам'яних будинків

4. Рекомендації для попереднього призначення товщини стіни

5. Розрахунок стін багатоповерхових будинків із жорсткою конструктивною схемою

6. Розрахунок багатоповерхових будинків на вітрове наван­таження

7. Розрахунок будинків із пружною конструктивною схемою

8. Багатошарові стіни

9. Особливості проектування стін будинків з великих блоків

10. Чи можна вважати перекриття опорами для стін при їх роботі на горизонтальне навантаження?

11. До яких опор слід віднести перекриття, якщо відстань між поперечними стінами, на які вони обпираються, дорівнює 10 м?

12. До яких опор належать перекриття, якщо відстань між поперечними стінами, на які вони обпираються, дорівнює 72 м?

13. До яких опор належить горизонтальний залізобетонний пояс, якщо він розрахований на горизонтальні навантаження?

14. За якою конструктивною схемою у більшості випадків працюють багатоповерхові цивільні будинки?

15. За якою конструктивною схемою у більшості випадків працю­ють стіни одноповерхових виробничих будинків?

16. У якому випадку умови роботи будинку і його окремих елемен­тів (стін, перекриттів тощо) кращі: за наявності в'язів між елемента­ми будинку чи за їх відсутності?

17. У чому різниця в роботі будинку і його окремих елементів з в'язями і без них?

18. Для чого потрібні в'язі між окремими елементами будинку?

19. Як забезпечується зв'язок між окремими елементами будинку?

20. Як залежать умови роботи поздовжньої стіни і її несуча здат­ність на горизонтальне навантаження від відстані між поперечними стінами?

21. При якій конструктивній схемі стіна має більшу несучу здат­ність?

22. Чи може стіна, завантажена тільки вертикальним навантажен­ням, піддаватись дії горизонтальних зусиль?

23. Чим сприймаються горизонтальні навантаження (зусилля), що діють на стіну будинку з жорсткою конструктивною схемою?

24. Яка фактична статична схема стіни будинку з жорсткою кон­структивною схемою при її роботі на горизонтальні навантаження?

25. Чи можна при розрахунку на вертикальні навантаження стіну будинку з жорсткою конструктивною схемою розглядати як балку на двох опорах на рівні перекриттів?

26. З яким ексцентриситетом навантаження (зусилля) від поверхів, розміщених вище поверху, стіна якого розраховується, прикладене до цієї стіни при незмінній її товщині?

27. З яким ексцентриситетом зусилля від вище розташованих по­ верхів передається на стіну нижчого поверху, яка розраховується, при збільшенні її за рахунок уступу зсередини?

28. З яким ексцентриситетом зусилля від вище розташованих по­верхів передається на стіну нижчого поверху, яка розраховується, при збільшенні її за рахунок уступу зовні?

29. Де знаходиться точка прикладання рівнодіючої навантаження від перекриття над поверхом, стіна якого розраховується?

30. На який вид деформацій працює і розраховується стіна?

31. Чи є такий переріз стіни, який зазнає центрального стиску?
Де він знаходиться?

32. Як виглядає епюра згинаючих моментів за висотою стіни у ме­жах одного поверху?

33. Чому дорівнює максимальний згинаючий момент у стіні при її незмінній товщині і відсутності проміжних навантажень?

34. У якому випадку згинаючий момент, що діє на стіну, менший: при зміні товщини за рахунок уступу з зовні чи із середини?

35. Які параметри визначають вибір розрахункового перерізу стіни?

36. Який переріз глухої стіни є найнебезпечнішим?

37. Який переріз є найнебезпечнішим за наявності у стіні прорізів?

38. Чи можливе зміщення покриття будинку з пружною конструк­тивною схемою у своїй площині, якщо до однієї із стін, на яку воноспирається, прикладене горизонтальне або вертикальне навантаження з ексцентриситетом?

39. Які конструкції перешкоджають (обмежують) зміщення покрит­тів у своїй площині?

40. Чи виникають зусилля (опорні реакції) у не завантажених сті­нах або стовпах при дії ексцентричного або горизонтального наванта­ження на одну із стін?

41. Як розподіляється горизонтальна складова зусилля, прикладе­ного до однієї із стін будинку з пружною конструктивною схемою, між усіма стінами і стовпами, на які спирається покриття?

42. Яку роль (у розумінні сприймання зусиль) виконує покриття у будинку з пружною конструктивною схемою?

43. Яка розрахункова статична схема приймається для будинку з пружною конструктивною схемою при визначенні згинаючих моментів у стіні від дії експлуатаційних навантажень, тобто у стадії експлуа­тації?

44. Які елементи будинку виконують роль стояків рами?

45. Які елементи будинку є ригелями рами?

46. Яким вважається сполучення стояків рами із землею?

47. Чи залежить довжина ділянки стіни, яка приймається за ши­рину стояка рами, від характеру прикладання навантаження (зосеред­жене чи розподілене)?

48. 39. Чи залежить довжина ділянки стіни, яка приймається за ши­рину стояка рами, від форми перерізу з пілястрами і без них?

49. 40. Чи завжди за наявності пілястр переріз приймається тавро­вим?

50. Яка довжина ділянки стіни з прорізами приймається за шири­ну перерізу стояка рами у статичному розрахунку при рівномірно роз­поділеному навантаженні?

51. Яка довжина ділянки глухої стіни приймається за ширину пе­рерізу стояка рами у конструктивному розрахунку при рівномірно роз­
поділеному навантаженні?

52. Яка довжина ділянки стіни з прорізами приймається за ши­рину перерізу стояка рами у конструктивному розрахунку при рівно­мірно розподіленому навантаженні?

53. У якому випадку ширину стояка рами можна приймати біль­ шою за ширину простінка?

54. Як залежить ширина перерізу стояка, що приймається у роз­рахунку рами при зосередженому навантаженні, від висоти стіни?

55. Як залежить ширина перерізу стояка, що приймається у роз­рахунку рами при зосередженому навантаженні, від товщини стіни?

56. Як змінюється за висотою стіни ширина перерізу стояка, що приймається у статичному розрахунку рами, при зосередженому на­вантаженні?

57. Як змінюється за висотою стіна ширина перерізу стояка, щоприймається у конструктивному розрахунку стіни при зосередженомунавантаженні?

58. Чи можливе за якихось обставин руйнування стіни будинку з пружною конструктивною схемою, якщо розрахунком на експлуатацій­ні навантаження її несуча здатність забезпечена?

59. Яка розрахункова статична схема приймається для стін при розрахунку на навантаження у стадії виконання робіт?

60. Які навантаження діють на стіну у стадії провадження робіт, які треба враховувати у розрахунку?

61. На який вид деформацій виконується конструктивний розра­хунок стін будинків з пружною конструктивною схемою?

62.Для чого призначене анкерування стін і стовпів з перекриттям чи покриттями?

63.Яка мінімальна площа перерізу стальних анкерів?

64.На якій відстані укладають анкери?

65.Як кріпляться анкери до конструкцій перекриття чи покриття?

66.Як кріпляться анкери до кладки стін або простінків?

67.Як кріпляться самонесучі стіни до колон каркасних будинків?

68.Для чого ставлять в'язі між самонесучими стінами і колонами?
8. У яких випадках анкери розраховують?

69. 10. Як визначається розрахункове зусилля в анкері?

70. Який параметр перевіряють чи визначають розрахунком анкера?

71. Які розрахунки виконуються для карниза?

72. Міцність якого поперечного перерізу кладки під карнизом пе­ревіряється при його розрахунку для стадії експлуатації?

73. Які коефіцієнти небезпеки за навантаженням приймають для утримуючих сил?

74. Кладка на розчинах з хімічними домішками

75. Кладка способом заморожування

76. Кладка способом заморожування з обігріванням

77. Способи тимчасового підсилення кладки

78. Додаткові вказівки до проектування

79. Чи твердіє розчин у замороженому стані?

80. Чи твердіє після відтавання розчин, замерзлий у свіжому стані?

81. Чи впливає замерзання розчину на його здатність до твердін­ня після відтавання?

82. Як впливає раннє замерзання розчину на його здатність дотвердіння після відтавання?

83. Як залежить процес твердіння розчину від температури?

84. Чи знижується кінцева міцність цементного і змішаного розчи­ну, якщо він у свіжоукладеному стані замерзав?

85. Чи знижується зчеплення розчину із каменем і арматурою, якщо він у свіжоукладеному стані замерзав?

86. Як впливає раннє замерзання розчину на осідання кладки?

87. Чи впливає замерзання розчину після набуття ним 20 °/о міц­ності на його кінцеву міцність і зчеплення з каменем і арматурою?

88. Які існують методи кам'яної кладки у зимовий час?

89. У чому полягає суть методу заморожування із хімічними до­
мішками?

90. Чи може твердіти розчин із хімічними домішками при від'єм­ній температурі?

91. Як визначити пружну характеристику кладки, зробленої спо­собом заморожування?

92. Для яких стадій розраховують несучу здатність кладки, зроб­леної способом заморожування?

93. Який розрахунковий опір кладки, зробленої способом заморожування, приймається при розрахунку на навантаження у стадії екс­плуатації?

94. Який розрахунковий опір кладки, зробленої способом заморо­жування, приймається при розрахунку в стадії відтавання?

95. У яких випадках виникає необхідність підсилення кам'яних конструкцій?

96. На основі яких міркувань вибирають спосіб підсилення камяних конструкцій?

97. Які причини виникнення вертикальних чи похилих тріщин у сті­нах будинків?

98. Як можна закріпити кам'яні стіни, що мають тріщини?

99. Які існують способи підсилення стовпів?

100. У чому полягає суть підсилення стовпів штукатурними обой­мами?

101. У чому полягає суть підсилення стовпів стальними обоймами?

102. У чому полягає суть підсилення стовпів залізобетонними обоймами?

103. Як забезпечити включення обойми у роботу відразу ж після її встановлення?

104. Як перевірити несучу здатність стовпа, підсиленого обоймою?

105. Які особливості підсилення простінків?

Задачі для самостійного розв"язування, які подаються студентом разом з конспектом самостійно опрацьованих тем перед іспитом

Задача №3.

Проектування елементів кам’яних і армокам’яних конструкцій.

3.1 Запроектувати центрально стиснутий елемент кам’яних конструкцій за наступними даними:

1. Розрахункова поздовжня сила N (кН) – по даних таблиці 10.

2. Марка цегли глиняної звичайної пластичного пресування – по даних таблиці 11.

3. Марка розчину 25 для непарної останньої цифри залікової книжки і 50 – для парної.

4. Розрахункова довжина елементу l_о по даних таблиці 12.

5. Поперечний переріз елементу – квадратний.

6. Розрахункова поздовжня сила від довготривалих навантажень N_q=0,7N.

3.2 Перевірити несучу здатність позацентрово стиснутого елементу за наступними даними:

1. Розрахункова поздовжня сила N (кН), марка цегли і розчину, розрахункова довжина l_о, поперечний переріз – по даних завдання 3.1.

2. Ексцентриситет поздовжньої сили е_о=0,3h, де h – висота поперечного перерізу елемента.

3. Розрахункова поздовжня сила від довготривалих навантажень N_q=0,7N.

4. Ексцентриситет сили від довготривалих навантажень log=1,2l_о.

3.3 Визначити несучу здатність центрально стиснутого армоцегляного стовпа сільськогосподарської будівлі за наступними даними:

1. Розміри поперечного перерізу стовпа по даних таблиці 13.

2. Висота стовпа по даних таблиці 14.

3. Марка цегли по даних таблиці 15.

4. Віддаль між сітками по висоті S (см) по даних таблиці 16.

5. Діаметр арматури d (мм) по даних таблиці 17.

6. Розмір ячейки сітки с (см) по даних таблиці 18.

Опори стовпа прийняти нерухомими в горизонтальному напрямі.

Кладку стовпа виконати з цегли звичайної глиняної пластичного пресування на цементно-вапняному розчині марки 50.

Армування поперечне сітчасте з дроту звичайного арматурного холодно тягнутого класу В_р-1.

Таблиця 10

Розрахункова поздовжня сила N, кН

Остання цифра № залікової книжки

Примітка: при розрахунку позацентрово стиснутого елемента розрахунку поздовжню силу зменшити на 20%.

Таблиця 11

Марка цегли глиняної пластичного пресування звичайного

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2
3 або 4
5 або 6
7 або 8
9 або 0

Таблиця 12

Розрахункова довжина елемента l_о, м

Остання цифра № залікової книжки
	3,3	3,6	2,7	3,0	2,4	3,3	3,6	2,7	3,0	2,4
2,4	2,7	3,0	3,3	3,6	2,4	2,7	3,0	3,3	3,6
3,6	3,0	3,3	2,4	2,7	3,6	3,0	3,3	2,4	2,7
2,7	3,3	2,4	3,6	3,0	2,7	3,3	2,4	3,6	3,0
3,0	2,4	3,6	2,7	3,3	3,0	2,4	3,6	2,7	3,3

Таблиця 13

Переріз стовпа, см

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2	38×38	64×64	51×64	51×51	38×51	38×38	51×51	64×64	51×64	38×51
3 або 4	51×51	38×51	64×64	51×64	38×38	64×64	51×64	38×51	51×51	38×38
5 або 6	64×64	38×51	38×38	51×51	64×64	51×64	51×51	38×38	51×64	38×51
7 або 8	38×38	51×51	51×64	64×64	38×51	51×64	38×38	38×51	51×51	64×64
9 або 0	51×64	64×64	51×51	51×64	38×38	51×51	38×51	64×64	38×38	38×51

Таблиця 14

Виcота стовпа Н, м

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2	2,4	3,6	3,0	2,7	2,4	3,3	2,7	3,6	3,3	3,0
3 або 4	3,6	2,4	3,3	3,0	3,6	2,7	3,3	2,4	3,0	2,7
5 або 6	3,3	3,0	2,4	3,3	2,7	2,4	3,6	3,0	2,7	3,6
7 або 8	3,0	3,3	3,6	2,4	3,6	3,0	2,7	3,3	2,4	2,7
9 або 0	2,7	3,6	2,7	3,3	2,4	3,0	3,3	3,0	3,6	2,4

Таблиця 15

Марка цегли

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2
3 або 4
5 або 6
7 або 8
9 або 0

Таблиця 17

Віддаль між сітками по висоті S, см

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2	15,4	30,8	7,7	23,1	30,8	38,5	15,4	38,5	23,1	7,7
3 або 4	7,7	23,1	30,8	38,5	7,7	15,4	38,5	23,1	30,8	15,4
5 або 6	30,8	38,5	15,4	30,8	15,4	23,1	30,8	30,8	38,5	23,1
7 або 8	23,1	38,5	23,1	15,4	30,8	38,5	23,1	15,4	30,8	23,1
9 або 0	38,5	15,4	30,8	7,7	23,1	38,5	7,7	23,1	15,4	30,8

Таблиця 17

Діаметр арматури d, мм

Остання цифра № зал. книжки Перед- остання цифра № залік. книжки
1 або 2
3 або 4
5 або 6
7 або 8
9 або 0

Таблиця 18

Розмір ячейки сітки С, см

Остання цифра № зал. книжки
	3×3	12×12	10×10	8×8	6×6	3×3	7×7	9×9	9×9	12×12
11×11	4×4	6×6	5×5	10×10	8×8	6×6	7×7	7×7	10×12
6×6	5×5	4×4	5×5	12×12	11×11	10×10	3×3	3×3	5×5
10×10	8×8	5×5	12×12	4×4	5×5	6×6	10×10	10×10	12×12
3×3	10×10	8×8	11×11	6×6	7×7	12×12	8×8	8×8	5×5

Методичні рекомендації до задачі №З

3.1 З формули умови міцності центрально стиснутих елементів кам’яних конструкцій N£m_gjRA знаходимо площу поперечного перерізу (в першому наближені) задавшись m_g=j=1 тобто

де R - розрахунковий опір цегляної кладки беремо з таблиці 2 СНиП-ІІ-22-8І. Маючи потрібну площу А, знаходимо розміри стовпа, він у нас квадратний, тобто b=h= і приводимо ці розміри до кратності розмірів (1/2) цегли, заокруглюючи в більший бік.

Далі, маючи b і h (а вони рівні), визначаємо гнучкість елементу по формулі і по таблиці 18 СНиП-ІІ-22-8І визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину j у відповідності з одержаним l іпружною характеристикою a, яку беремо з таблиці 15 того ж СНиП. Тепер визначаємо коефіцієнт , де x – коефіцієнт, взятий з таблиці 20 того ж СНиП або приймаємо рівним одиниці (m_g=1), якщо h ³ ЗО см. Маючи всі дані, робимо перевірку несучої здатності по формулі N£m_gjRA.

Умова повинна виконуватись.

3.2 Перевірку несучої здатності позацентрово стиснутих елементів ведемо по формулі: N£m_gj₁RA_сw,

де А_с - площа стиснутої частини поперечного перерізу, дорівнює для прямокутних перерізів Ас = А(1- ); ,

де j – коефіцієнт поздовжнього згину для всього поперечного перерізу в площині дії моменту і визначається, як для задачі 3.1.

jс – коефіцієнт поздовжнього згину в площині дії моменту, але тільки стиснутої частини поперечного перерізу і фактичної висоти елемента Н,а не розрахункової lo коли визначаємо j. Тобто jc беруть по тій же таблиці 18, але при гнучкості , де hc=h-2lo для прямокутних перерізів, R – теж саме, що і в задачі3.1. Коефіцієнт mg визначаємо по формулі або дорівнює одиниці (M_g=1) якщо h ³ 30см. Коефіцієнт w визначаємо по формулах таблиці 19 БНІП-ІІ-22-8І.

Рішення цієї задачі (3.2) закінчуємо висновком: несуча здатність забезпечена або незабезпечена.

3.3. Несучу здатність визначаємо по формулі: N=m_gjR_SKA,

де R_SK – розрахунковий опір армованої цегляної кладки з цегли всіх видів на розчині більше 2,5 мПа, визначається по формулі

,

де R – розрахунковий опір неармованої кладки при центральному стиску;

R_S – розрахунковий опір арматури в армованій кладці, приймається для сталей класів A-І І А-ІІ у відповідності з главою БНІП по проектуванню бетонних і залізобетонних конструкцій, а для сталі класу В-І з коефіцієнтом умов роботи, рівним 0,6 по тій же главі БНІП.

Процент армування сітками з ячейкою С по об’єму визначається по

формулі ,

де A_St – площа перерізу одного стержня арматури;

С - розмір ячейки;

S - віддаль no висоті між сітками.

Коефіцієнт M_g визначаємо як для задачі 3.1. Коефіцієнт j визначаємо з таблиці 16 СНиП-ІІ-22-8І при пружній характеристиці кладки з сітчастим армуванням l_SK яка визначається за формулою:

l_{SK ,}

де R_u – тимчасовий опір (середня границя міцності) стиску кладки і визначається по формулі: Ru=kR

де в свою чергу k=2 для кладки з цегли (СНиП-ІІ-22-8І таблиця 14)

R_SKU –тимчасовий опір стиску армованої кладки з цегли s визначається з сітчастим армуванням по формулі: ;

де R_Sn – нормативний опір арматури в армованій кладці, приймається для сталей А-І І А-ІІ у відповідності зі СНиП2.03.01-84, а для сталі класу Вр-І з коефіцієнтом умов роботи, рівним 0,6 по тому ж СНиП; a – пружна характеристика цегляної кладки, приймається, як в попередніх задачах 3.1 і 3.2 по пункту 3.21. СНиП-ІІ-22-8І

Література

1. Залізобетонні конструкції: Підручник (П.Ф. Вахненко; А.М. Павліков; О.В. Горик; В.П. вахненко. За ред. П.Ф.Вахненка.- Вища школа., 1999-508с. іл.

2. Байков В.И., Сигалов Э.Е Железобетонные конструкции: Учебник для вузов 5-е изд перероб. М., 1991.

1. Вахненко П.Ф. Каменные и армокаменные конструкции. 2-е изд. перераб. и доп. - К.: Будівельник 1990. -184с.: ил.
   Додаткова література.
2. Железобетонные конструкции: Курсовое и дипломное проектирование /Под ред. А Я Барашинова –К.: Высшая школа, 1987,-416 с.
3. Голышев А.Б. и др. Проектирование железобетонных конструкций: Справочное пособые/А.Б. Голышев, В.Я. Бачинский, В.П. Полищук, А.В. Харченко, И.В. Руденко; Под. ред. А.Б. Голышева.-2-е изд. Перераб. И доп.-К.: Будівельник, 1990.-544с.:ил.- (Б-ка проектировщика)
4. Мандриков А.П. Примеры расчета железобетонных конструкций: Учеб. Пособие для техникумов.-2 изд. Перераб. И доп.-М.: Стройиздат.- 1989.-506с.
5. Білозір В.В Методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт з навчальної дисципліни ”залізобетонні та кам”яні конструкції” ЛДАУ 2003
6. Білозір В.В.,,Добрянський І..М. Проектування сталефібробетонних конструкцій//Навчальний посібник,- ЛДАУ,2001.

Дата добавления: 2014-12-16