Вказівки до виконання завдання

Завдання ІІІ-2. Функціональне зонування житлового приміщення (квартири).

Передбачити такі зони процесів за функціонально-планувальними зонами:

1. Загальносімейна функціонально-планувальна зона:

- вхідна зона;

- зона зберігання верхнього одягу;

- дублюючий санвузол;

- зона приготування їжї;

- зона приймання їжі;

- зона відпочинку та спілкування;

2. Функціонально-планувальна зона індивідуальних приміщень:

- зона сну для сімейної пари;

- зона зберігання плаття та білизни сімейної пари;

- зона туалету сімейної пари;

- зони сну інших членів родини;

- зони зберігання плаття та білизни інших членів родини;

- зони туалету інших членів родини;

- зони особистих занять (гра, навчання, хобі) членів родини;

- зона особистої гігієни членів родини (санвузол)

Рисунок 8.2. Вихідний план для виконання завдання ІІІ-2.

Завдання передбачає виконання функціонального зонування квартири в багатоквартирному будинку. Як правило, квартира складається з двох основних функціонально-планувальних зон – загальносімейної зони та зони індивідуальних приміщень. Ці зони інколи для зручності умовно називають відповідно «денна» та «нічна», проте слід мати на увазі, що ці слова – не точні терміни, а умовні скорочені поняття, елементи архітектурно-дизайнерського професійного жаргону, а тому надалі вживаються в лапках. Виходячи з вимог зручності, гігієни, психологічного комфорту та безпеки проживання (а також просто з міркувань здорового глузду), загальносімейну зону слід пов’язувати безпосередньо з входом до квартири, тим часом як зону індивідуальних приміщень – ізолювати від входу. Пропоноване завдання складено таким чином, що цю вимогу можливо виконати в повному обсязі (слід мати на увазі, що це не завжди можливо, враховуючи площу квартири, кількість мешканців та конструктивно-планувальну структуру будинку).

Кількість мешканців в квартирі приймається 4 – сімейна пара та двоє інших членів родини. Іншими членами родини можуть бути діти, батьки, брати або сестри членів подружжя абощо.

Існує дві основні можливості просторового розташування головних функціонально-планувальних зон квартири – повздовжне та поперечне (в практиці, як правило, зустрічаються більш складні, комбіновані варіанти). Повздовжне зонування передбачає, що «денна» зона розташована поблизу входу, а «нічна» – в глибині квартири. У випадку поперечного зонування «денна» та «нічна» зони розміщуються на два боки від входу. Пропоноване завдання дозволяє розробити будь-який з варіантів зонування, з урахуванням переваг чи недоліків обох. Скажімо, повздовжне зонування має ту перевагу, що позволяє з легкістю ізолювати «нічну» зону від входу, проте ускладнює структуру «денної» зони. Натомість поперечне зонування дозволяє зробити «денну» зону більш компактною та зручною, проте утруднює ізоляцію «нічної» зони від входу.

Вхідна зона квартири в кліматичних умовах України – це перш за все зона, де відбувається вдягання, знімання та тимчасове зберігання верхнього одягу та взуття. Параметри цієї зони слід визначати саме виходячи з параметрів цих процесів, з урахуванням процесу користування ростовим дзеркалом. Функціонально пов’язаним з вхідною зоною є так званий дублюючий санвузол, що включає як мінімум унітаз та рукомийник (а за можливістю також душ) та призначається не для щодобових гігієнічних процедур мешканців, а для епізодичного користування тими, хто перебуває у «денній» зоні.

Основні зони процесів у загальносімейній функціонально-планувальній зоні – це приготування їжі, приймання їжі та відпочинок і спілкування. Найбільш зручним є зв’язок цих процесів саме у зазначеній послідовності. Окремим є питання зв’язку цих процесів з вхідною зоною. Очевидно, що такого зв’язку потребують як зона приготування їжі (для доставки покупок), так і зона відпочинку (для приймання гостей), проте пріорітетність того чи іншого зв’язку можна визначити лише аналізуючи спосіб життя родини.

Під час розробки зон сну слід перш за все враховувати комфортне розміщення спальних місць відносно вікон (як джерел природного світла) та відносно напрямку входу до зони (спального приміщення). Оптимальним є бічне розміщення ліжка щодо вікон, небажаним – положення «ногами до вікна», оскільки в цьому випадку природнє світло, як правило, порушує сон ввечері чи вранці. Щодо входу бажано розміщувати ліжко таким чином, щоб людина лежачі могла без перешкод бачити вхід – це створює психологічне відчуття безпеки. Слід також вважати небажаним безпосереднє прилягання зони сну до гігієнічної зони (санвузла), як правило, їх слід розділяти зоною зберігання плаття та білизни (шафами чи гардеробними).

Однією з критичних вимог зонування квартири є вимога природного освітлення першим світлом (тобто безпосередньо через вікна) таких зон процесів, як приготування їжі, відпочинок, сон, робота (гра, навчання, хобі). Ці зони слід максимально наближувати до зовнішнього периметру стін з вікнами.

Зовнішні стіни з вікнами позначено на плані штриховими лініями. Це означає, що кількість та розміри вікон, розташування виходів на лоджії можуть бути визначені довільно, у зв’язку з функціонально-планувальною структурою. Проте порушення периметру зовнішніх стін, приєднання лоджій до об’єму квартири не дозволяється.

Крім того, слід мати на увазі, що положення зон гігієни (санвузлів) та зони приготування їжі (кухні) не може бути зміненим через особливості системи сантехнічних комунікацій багатоквартирного будинку.

Завдання ІІІ-3. Функціональне зонування приміщення закладу громадського харчування.

Передбачити такі зони процесів:

- вхідна зона;

- гардероб;

- санвузол для відвідувачів;

- роздавальна;

- барна стійка (кількість місць визначити за специфікою варіанту завдання);

- столики для відвідувачів (на 2, 4 або 6 місць, максимально можлива кількість);

- естрада або інші додаткові зони згідно варіанту завдання.

Рисунок 8.3. Вихідний план та фасад для виконання завдання ІІІ-3.

Дата добавления: 2014-12-17