Вихід до слухачів

Вигляд оратора

Зовнішність є вагомим чинником успіху того, хто виступає і тут важ­ливо володіти собою, вміти "створювати імідж", певний образ. Недарма існує спеціальна професія - іміджмейкер, тобто людина, що допомагає ство­рити імідж. Зачіска, охайність рук та нігтів, макіяж, стан взуття та одягу все це уважно фіксується і впливає на сприйняття ваших слів.

Не кожен може похвалитися, що природа дала йому високий зріст, міцну статуру й грацію жестів. Але буває, що зовні непоказна людина, коли виступає, мов магніт, притягує увагу аудиторії. За кожним її жес­том уважно стежать, підкоряючись ритмові її виступу.

Інколи промовець спирається на атрибути своєї професії, які забезпе­чують бажаний імідж автоматично. Так, у церковному красномовстві ка­федра чи амвон, блискуче тло інтер'єру, пишні ризи вже забезпечують пев­ну увагу слухачів.

Інша справа - світське красномовство. Тут, щоб привернути до себе увагу, оратор мусить вдаватися до певних прийомів. При цьому важливо дотримуватися міри. Не варто бути ексцентричним, не личить екстравагантно одягатися, так само, як і робити незвичайну зачіску, вдаватися до особливих жестів тощо.

Вираз обличчя, хода, якою ви проходите до місця виступу, постава випростана чи згорблена, ваша жестикуляція - створюють певне вражен­ня ще до того, як ви сказали перше слово. Симпатія чи антипатія до орато­ра формується саме в ці найперші хвилини.

У кожної людини є те, що називають чарівністю (або шарм, як кажуть французи). Та не кожен вміє її використовувати. Недосвідчений оратор інколи боїться аудиторії. Йому здається, що всі його сприймають критич­но, що його "наскрізь бачать". Але насправді кожен може змусити аудито­рію слухати свій виступ. Треба тільки бути щирим і ставитися до людей з повагою. Навпаки, всяке хитрування, намагання "себе подати", якось підкреслено "причепуритися" можуть сприйматися як вияв комплексу не­повноцінності.

Водночас треба пам'ятати, що слухачі чекають від вас чогось більшого, ніж просто "розмови на рівних", - важливих, повчальних речей. Якщо ви тримаєтеся перед ними непевно, немов перепрошуєте за те, що ви тут є і марнуєте чужий час, ваші справи кепські. Оратор повинен почувати себе володарем ситуації. Але владність полягає не в тому, щоб пригнічувати слу­хача своїм авторитетом. Довірливість іщирість повинні читатися на вашо­му обличчі з найперших моментів спілкування з людьми

До місця промови треба йти спокійно, не бігти, не поправляти на ходу одяг чи зачісуватися й т. п. Є перевірений досвідом прийом: починати йти з півкроку, а не з широкого кроку. Пройшовши до місця, наберіть впевненої пози й починайте. Якщо вам треба прочитати текст з листка, не втуплюйте­ся одразу в папірці. Огляньте людей, усміхніться. Запам'ятайте: той, хто кладе перед собою текст і читає, заклякнувши в одній позі, немов хоче сховатися від слухачів, справляє враження людини-магнітофона

Погляд

Негарно спрямовувати погляд у вікно, у стелю або заплющувати очі під час виступу. Не треба також дивитися "крізь" людей байдужим, відчу­женим поглядом. Досвідчений оратор уміє дивитися так, що кожен слухач відчуває його погляд "саме на собі". Майстерність дивитися на кожного окремо й водночас на всіх приходить із часом. Треба вчитися поступово переводити погляд з одного ряду облич на наступний, повертатися погля­дом до тих, хто виявляє до вашого виступу особливий інтерес. Існує й та­кий прийом: час від часу повільно "малюйте" очима цифру 8, що наче ле­жить горизонтально на рівні очей глядачів.

За дослідженнями психологів, погляд "очі в очі" неприємний: він є ви­разом агресії та спричиняє напругу, недовіру або гнів. Недаремно ж люди звичайно лише "зустрічаються поглядами" й тут-таки відводять очі один від одного.

Дата добавления: 2014-12-17