Керування конфліктами, змінами і стресами

Діяльність організації пов'язана з відносинами між людьми. Ці відносини не завжди гармонійні і збалансовані. Якщо з'являються протилежні інтереси, то відносини трансформуються у конфлікт.

Конфлікт - це такий стан відносин, коли відсутня або навіть неможлива згода між сторонами. Конфлікти можуть бути функціональними і дисфункціональними, вести до підвищення або зниження групового співробітництва і таким чином вести до зниження особистого задоволення і ефективності організації. Вплив конфлікту залежить від того наскільки він керований.

Внутрішній або особистий конфлікт пов'язаний з протиріччями між вимогами обставин і бажанням особистості (рис. 4.11).

Рис. 4.11. Типи конфліктів

Міжособистісний конфлікт виникає в організації у зв'язку з боротьбою керівників, груп за розподіл ресурсів, робочої сили, фінансування, затвердження спільних проектних рішень. Конфлікти також виникають на підставі психічної несумісності, протилежних рис характеру особистостей.

Міжгруповии конфлікт виникає на підставі розподілу інтересів формальних і неформальних груп, між лінійними і штабними керівниками. Поширений також конфлікт між виробництвами, орієнтованими на зменшення затрат, і маркетингом - збутом, орієнтованим на покупця.

Конфлікт між особистістю і організацією виникає при неповному збігу цілей особистості і організації (рис. 4.12).

Рис. 4.12. Модель процесу конфлікту

Конфлікти виникають на підставі різних причин: розподіл ресурсів; взаємозалежність задач, різниця в цілях; різниця у манері поведінки і життєвому досвіді; незадовільні комунікації.

Управління конфліктною ситуацією. Існують два види керування конфліктною ситуацією: структурні та міжособистісні.

В основу структурних методів покладено:

● роз'яснення вимог до роботи;

впровадження координаційних та інтеграційних механізмів;

● загальноорганізаційні, комплексні цілі;

● поліпшення структури системи винагород;

● міжособистісні методи подолання конфліктів;

● уникнення, свідомій вихід з конфліктних обставин;

● згладжування, поведінка, спрямована на запобігання виникнен­ня конфлікт них ситуацій;

● примушення, стиль спрямування, що примушує прийняти певну точку зору будь-якою ціною. Ознака авторитетного стилю керівництва;

● компроміс, часткове прийняття точки зору іншої сторони, вирішення пробле-ми, максимальний всебічний аналіз проблеми, пошук умов, обставин, що взаємно влаштовуються, обмін, торгівля, використання рольових функцій.

Конфлікти між особистостями вирішують за схемою рис. 4.13. Методика вирішення конфлікту засобом вирішення проблем: визначити проблему не в категоріях рішень, а в категоріях цілей: коли проблема визначена, потрібно знайти рішення, які влаштовують обидві сторони; створити атмосферу довіри, підвищуючи взаємний вплив і обмін інформацією, уникаючи антипатію, гнів та погрози.

4.13. Стилі вирішення конфліктів між особистостями

Оперативний відгук організації на зміну обставин потребує управління змінами з уникненням конфликтних ситуацій. Відповідна послідовність дій вміщує: тиск і потребу змін, посередництво та переорієнтацію уваги, діагностику і пошук, виявлен-ня нових рішень, експеремент, аргументовану мотивацію змін, згоду.

Стрес - стан особи з фізіологічним і психолочним перенавантаженням, що ведуть до зниження працездатності, можливості приймати рішення.

Теорія стресу розроблена Г. Сельє. Стрес - це неспецифічний відгук организму на будь-яку пред'явлену до нього вимогу. Теоретична модель взаємодії між стресом і життєвим досвідом запропонована Л. Леві (рис. 4.14).

Рис. 4.14 Визначення стресу досвідом

Стресу неможливо і недоцільно запобігати тому, що повна свобода від стресу і смерть. Стреси пов'язані з організаційними та особистими факторами.

Організаційні фактори: робочі перенавантаження, конфлікт обов'язків або протилежні вимоги, незацікавленість роботою. Особисті фактори (стреси), пов'я-зані з життєвими негараздами.

Управління стресовими ситуаціями містить такі дії:

● чітке визначення пріорітетів і тривалості виконання завдань (насамперед головне), гармонійні стосунки з керівництвом;

● контроль і запобігання невизнначеності ситуації, збудження зацікавленості до праці, відпочинок, непереодична зміна робти і обставин.

Дата добавления: 2014-12-17