Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Алгоритм вивчення кон'юнктури конкретного товарного ринку




Методичне дослідження кон'юнктури товарного ринку передбачає ви­конання певного алгоритму робіт за етапами:

1. Дослідження основних рис і особливостей ринку, які характери­зують його тип, географічне положення, рівень монополізації, ступінь розвитку інфраструктури та ін.

2. Збирання і нагромадження вторинної інформації, що відображає об'єк­тивний стан ринку.

Для кількісної оцінки рівня концентрації використовують коефіцієнти концентрації та варіації, коефіцієнти Джині, Херфінделя-Хіршмана та Розенблюта Лінда та показник монопольної влади Лернера.

Коефіцієнт концентрації (CR) характеризує частку сукупних продажів продукції галузі, що припадає на 4, 8, 20, 50 підприємств-лідерів (у деяких країнах використовується послідовність 3, 6, 10 і т. д.):

де: — частка г-го підприємства, в галузі, %.

Для оцінки нерівномірності розподілу ринкових часток використовується коефіцієнт Джині (G), який розраховується за формулою:

де: п — загальна чисельність підприємств галузі, — сукупна частка ринку найбільших підприємств; U — загальний обсяг ринку, і — номер підприємства.

В умовах чистої конкуренції коефіцієнт Джині дорівнює (и— 1)/и, а в умовах максимальної концентрації — одиниці.

Коефіцієнт Херфінделя-Хіршмана (ННІ) являє собою суму квадратів ринко­вих часток усіх галузевих організацій.

де: — частка ринку і-ої галузевої організації.

В умовах чистої монополії цей коефіцієнт дорівнює 1 або 10000 (якщо ча­стка ринку виражена у відсотках), а в умовах мінімальної концентрації, відпо­відно, 1/n або 10000/n.

Коефіцієнт Розенблюта ( І) розраховується за формулою:

В умовах чистої конкуренції коефіцієнт Розенблюта дорівнює 1/n, а в умовах монополії 1.

Коефіцієнти Херфінделя-Хіршмана і Розенблюта відображають відмінності між підприємствами в масштабах виробництва і число самих підприємств на ринку. В основу їх розрахунку покладена сума зважених ринкових часток. У першому випадку як ваги беруть самі ці частки, у другому — ранги відповідних одиниць.

У результаті аналізу кон'юнктури ринку виявляються тенденції і закономі­рності його формування і причини змін. Аналізу підлягають: виробництво і про­позиція товарів на ринок та попит.

Пропозиція — одна з найважливіших категорій кон'юнктури ринку. Динаміку пропозиції визначають такі фактори: ціна товару, а також ціни на інші товари і послуги; ціни сировини і ресурсів; інфляційні очікуван­ня продавців і покупців, податки і дотації на сировину та готову продукцію, кількість конкурентів на ринку, особливості технології, пільги щодо оподатку­вання інвестицій, тощо. До показників пропозиції належить еластичність про­позиції, тобто її зміна залежно від зміни деяких умов, зокрема цін на ресурси і кінцеву продукцію. У цьому виявляється дія ринкового закону пропозиції (рис. 6.4). Звичайно чутливість виробника, його реакція на ціновий фактор проявля­ється з деяким часовим запізненням (лагом) у зміні обсягів самої пропозиції і в перерозподілі ресурсів. У такому випадку має місце перехресна еластичність.

Темпи зміни пропозиції виробників на товарному ринку залежать не тільки від їх виробничих можливостей та науково-технічного потен­ціалу, але й від рівня споживчого попиту в поточному періоді та його зміни на найближчу перспективу (або споживчого потенціалу).

У свою чергу, попит на товари істотно залежить від цін на супутні товари та їх замінники, реальних доходів покупців, від фінансово-кредитного потенціалу, технічної оснащеності сфери товарного обігу, інфляційних очіку­вань споживачів.

Проте не тільки ціна визначає кількість реалізованого товару, але й фінан­сові можливості споживачів, місткість ринку, ціни на вироби фірм-конкурентів теж мають важливе значення.

Крім вищезгаданих факторами впливу на ринкову кон'юнктуру є:

- запаси товарів у виробників і їх динаміка;

- запаси товарів у споживачів;

- запаси товарів у каналах товаропросування (бази постачання, склади і т.п.).

При дослідженні кон'юнктури певного товарного ринку проводить­ся аналіз експортно-імпортних відносин, зокрема вивчення динаміки експорту та імпорту даного виробу загалом по країні і по окремих галузях, зміни їх пи­томої ваги. Крім того, аналіз цін дозволяє виявити основні тенденції їх зміни і визначити найбільш суттєві фактори, що впливають на ці зміни: зростання чи зниження витрат виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, станови­ще підприємства-виробника в галузі, дії постачальників, динаміка цін на сиро­вину і матеріали та ін.

Важливе значення при вивченні кон'юнктури товарного ринку має елас­тичність попиту і пропозиції.

Як відомо, підвищення ціни на товар зумовлює зменшення попиту на нього і збільшення пропозиції цього товару. Зниження ж ціни має проти­лежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни. Але різні товари по-різ­ному реагують на зміну ціни. Якщо підняти ціну на молоко у три рази, то попит на нього впаде. Якщо ж підняти у три рази ціну на пляшку „кока-коли", то попит зменшиться набагато більше, ніж на молоко. Це відбувається тому, що лю­дям легше обійтися без „кока-коли", яка має багато замінників, ніж без молока, замінників якого мало. Коли зростає ціна на сіль, покупці все одно купують стіль­ки солі, скільки їм потрібно, і попит майже не змінюється, якщо ж дорожчають квитки на літак, різко знижується попит на цей вид транспорту і люди починають їздити дешевшим, наприклад поїздом. Величину реагування (зміни в процентах) попиту чи пропозиції на зміну ціни (у процентах) економісти називають еластич­ністю попиту чи пропозиції за ціною. Еластичність попиту вимірюється відношен­ням зміни величини попиту до зміни ціни, виражених у відсотках.

Різниця зміни попиту при тій самій зміні рівня ціни певного товару для випадку (рис. 6.5, б) є більшою порівняно з випадком (а), що графічно ілюструє сильнішу реакцію покупців на зміну ціни, тобто має місце еластичний попит. Дані про еластичність різних товарів мають особливу практичну цінність для фінансових менеджерів і маркетолога в процесі розробки гнучкої цінової полі­тики, а також для оцінки очікуваних грошових потоків для різних варіантів ціни.

Можна назвати такі фактори, які визначають еластичність попиту:

1. Кількість і близькість товарів-субститутів. Товари, які мають багато замінників, мають еластичніший попит. Важливим є й те, що елас­тичність попиту підвищується, коли люди добре проінформовані про існу­вання замінників, про їх якість та ціни.

2. Частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю товару. Товари з високою ціною мають еластичніший попит, бо займають велику час­тку у доході людини. Попит на товар з невисокою ціною дуже мало залежить від того, як змінюється ціна нього.

3. Потреба у товарі. Товари першої необхідності мають дуже нееластичний попит, на відміну від товарів розкоші.

4. Період часу, необхідний для пристосування до зміни цін. Еластичність попи­ту зростає з плином часу. Люди протягом деякого періоду встигають звикнути до зміни в цінах або ж знайти товари-замінники (наприклад, для електроенергії).

Еластичність пропозиції показує ступінь реагування продавців на зміну ціни.

Еластичність пропозиції = Зміна величини пропозиції, % / Зміна ціни, %

На еластичність пропозиції впливають такі фактори:

1. Час. Коли ціна товару на ринку зростає, виробник хоче продати якомога більше товару, але для цього належить розширити виробництво, а на це потрібен час.

2. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма випускає технологічно складний товар, то розширення виробництва коштуватиме дуже доро­го, тому навіть при значному підвищенні ціни не кожна фірма погодиться роз­ширювати своє виробництво.

3. Можливість і вартість зберігання товару. Коли ціна на товар падає, то фірма вирішує, чи продавати товар за низькими цінами чи забрати продукцію з ринку на склад. А це залежить від того, як довго товар може зберігатися на складі і яка ціна складування.

4. Взаємозамінювані ресурси у виробництві. Якщо праця, земля або капі­тал, що використовуються як фактори виробництва, можуть бути швидко пере­кинуті з виробництва одного товару на виробництво іншого товару, то еласти­чність пропозиції такого товару буде високою.

На етапі дослідження кон'юнктури товарного ринку важливо визначити його збалансованість.

Тут зіставляються фактичні товарні запаси з нормативними та продаж товару з його надходженням. Чим менші в абсолютному вираженні ці відхилен­ня, тим більш збалансованим є ринок. Для визначення коефіцієнта збалансова­ності застосовують формулу:

де — надходження товару в i-му році, — продаж товарів в i -му році - товарні запаси на 1.01. (i+1)-го року, - норматив товарних запасів i-го року, n - кількість років, за які аналізується співвідношення попиту і про­позиції.

Застосування наведеного коефіцієнта збалансованості ринку в абсолютних одиницях обмежене впливом факторів зміни цін, оновлення асортименту, змі­ни структури продажу тощо. Щоб уникнути цього, тобто розширити застосу­вання коефіцієнта збалансованості, необхідно перейти до відносного показни­ка, розділивши Кзб на продаж товарів. Отримаємо:

Економічний зміст коефіцієнта збалансованості полягає у визначенні за n років відносного відхилення надходження товарів від їх реалізації і товарних запасів від нормативу на 1 грн. середнього продажу товарів за цей період. За­уважимо що може набувати і додатного, і від'ємного значень. Це залежить від співвідношення П і Q, а також Т3 і Н.

Ринок товару вважають збалансованим, якщо . Тоді має місце рівність П= Q, а також . За оцінками фахівців надходження має перевищувати їх продаж, а товарні запаси — норматив. Тому ринок вважають збалансова­ним, якщо дещо більше нуля. Коли і значення різниці суттєве, то пропозиція товару перевищує попит на нього (низька чи спадна кон'юнктура). При , навпаки, попит на товар перевищує товарну пропозицію (зроста­юча чи висока кон'юнктура).

На підставі аналізу кон'юнктури ринку здійснюється його прогноз.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1140; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.