КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Алгоритм вивчення кон'юнктури конкретного товарного ринку
Методичне дослідження кон'юнктури товарного ринку передбачає виконання певного алгоритму робіт за етапами: 1. Дослідження основних рис і особливостей ринку, які характеризують його тип, географічне положення, рівень монополізації, ступінь розвитку інфраструктури та ін. 2. Збирання і нагромадження вторинної інформації, що відображає об'єктивний стан ринку. Для кількісної оцінки рівня концентрації використовують коефіцієнти концентрації та варіації, коефіцієнти Джині, Херфінделя-Хіршмана та Розенблюта Лінда та показник монопольної влади Лернера. Коефіцієнт концентрації (CR) характеризує частку сукупних продажів продукції галузі, що припадає на 4, 8, 20, 50 підприємств-лідерів (у деяких країнах використовується послідовність 3, 6, 10 і т. д.): де: — частка г-го підприємства, в галузі, %. Для оцінки нерівномірності розподілу ринкових часток використовується коефіцієнт Джині (G), який розраховується за формулою: де: п — загальна чисельність підприємств галузі, — сукупна частка ринку найбільших підприємств; U — загальний обсяг ринку, і — номер підприємства. В умовах чистої конкуренції коефіцієнт Джині дорівнює (и— 1)/и, а в умовах максимальної концентрації — одиниці. Коефіцієнт Херфінделя-Хіршмана (ННІ) являє собою суму квадратів ринкових часток усіх галузевих організацій. де: — частка ринку і-ої галузевої організації. В умовах чистої монополії цей коефіцієнт дорівнює 1 або 10000 (якщо частка ринку виражена у відсотках), а в умовах мінімальної концентрації, відповідно, 1/n або 10000/n. Коефіцієнт Розенблюта ( І) розраховується за формулою: В умовах чистої конкуренції коефіцієнт Розенблюта дорівнює 1/n, а в умовах монополії 1.
Коефіцієнти Херфінделя-Хіршмана і Розенблюта відображають відмінності між підприємствами в масштабах виробництва і число самих підприємств на ринку. В основу їх розрахунку покладена сума зважених ринкових часток. У першому випадку як ваги беруть самі ці частки, у другому — ранги відповідних одиниць. У результаті аналізу кон'юнктури ринку виявляються тенденції і закономірності його формування і причини змін. Аналізу підлягають: виробництво і пропозиція товарів на ринок та попит. Пропозиція — одна з найважливіших категорій кон'юнктури ринку. Динаміку пропозиції визначають такі фактори: ціна товару, а також ціни на інші товари і послуги; ціни сировини і ресурсів; інфляційні очікування продавців і покупців, податки і дотації на сировину та готову продукцію, кількість конкурентів на ринку, особливості технології, пільги щодо оподаткування інвестицій, тощо. До показників пропозиції належить еластичність пропозиції, тобто її зміна залежно від зміни деяких умов, зокрема цін на ресурси і кінцеву продукцію. У цьому виявляється дія ринкового закону пропозиції (рис. 6.4). Звичайно чутливість виробника, його реакція на ціновий фактор проявляється з деяким часовим запізненням (лагом) у зміні обсягів самої пропозиції і в перерозподілі ресурсів. У такому випадку має місце перехресна еластичність. Темпи зміни пропозиції виробників на товарному ринку залежать не тільки від їх виробничих можливостей та науково-технічного потенціалу, але й від рівня споживчого попиту в поточному періоді та його зміни на найближчу перспективу (або споживчого потенціалу). У свою чергу, попит на товари істотно залежить від цін на супутні товари та їх замінники, реальних доходів покупців, від фінансово-кредитного потенціалу, технічної оснащеності сфери товарного обігу, інфляційних очікувань споживачів. Проте не тільки ціна визначає кількість реалізованого товару, але й фінансові можливості споживачів, місткість ринку, ціни на вироби фірм-конкурентів теж мають важливе значення.
Крім вищезгаданих факторами впливу на ринкову кон'юнктуру є: - запаси товарів у виробників і їх динаміка; - запаси товарів у споживачів; - запаси товарів у каналах товаропросування (бази постачання, склади і т.п.). При дослідженні кон'юнктури певного товарного ринку проводиться аналіз експортно-імпортних відносин, зокрема вивчення динаміки експорту та імпорту даного виробу загалом по країні і по окремих галузях, зміни їх питомої ваги. Крім того, аналіз цін дозволяє виявити основні тенденції їх зміни і визначити найбільш суттєві фактори, що впливають на ці зміни: зростання чи зниження витрат виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, становище підприємства-виробника в галузі, дії постачальників, динаміка цін на сировину і матеріали та ін. Важливе значення при вивченні кон'юнктури товарного ринку має еластичність попиту і пропозиції. Як відомо, підвищення ціни на товар зумовлює зменшення попиту на нього і збільшення пропозиції цього товару. Зниження ж ціни має протилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни. Але різні товари по-різному реагують на зміну ціни. Якщо підняти ціну на молоко у три рази, то попит на нього впаде. Якщо ж підняти у три рази ціну на пляшку „кока-коли", то попит зменшиться набагато більше, ніж на молоко. Це відбувається тому, що людям легше обійтися без „кока-коли", яка має багато замінників, ніж без молока, замінників якого мало. Коли зростає ціна на сіль, покупці все одно купують стільки солі, скільки їм потрібно, і попит майже не змінюється, якщо ж дорожчають квитки на літак, різко знижується попит на цей вид транспорту і люди починають їздити дешевшим, наприклад поїздом. Величину реагування (зміни в процентах) попиту чи пропозиції на зміну ціни (у процентах) економісти називають еластичністю попиту чи пропозиції за ціною. Еластичність попиту вимірюється відношенням зміни величини попиту до зміни ціни, виражених у відсотках. Різниця зміни попиту при тій самій зміні рівня ціни певного товару для випадку (рис. 6.5, б) є більшою порівняно з випадком (а), що графічно ілюструє сильнішу реакцію покупців на зміну ціни, тобто має місце еластичний попит. Дані про еластичність різних товарів мають особливу практичну цінність для фінансових менеджерів і маркетолога в процесі розробки гнучкої цінової політики, а також для оцінки очікуваних грошових потоків для різних варіантів ціни.
Можна назвати такі фактори, які визначають еластичність попиту: 1. Кількість і близькість товарів-субститутів. Товари, які мають багато замінників, мають еластичніший попит. Важливим є й те, що еластичність попиту підвищується, коли люди добре проінформовані про існування замінників, про їх якість та ціни. 2. Частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю товару. Товари з високою ціною мають еластичніший попит, бо займають велику частку у доході людини. Попит на товар з невисокою ціною дуже мало залежить від того, як змінюється ціна нього. 3. Потреба у товарі. Товари першої необхідності мають дуже нееластичний попит, на відміну від товарів розкоші. 4. Період часу, необхідний для пристосування до зміни цін. Еластичність попиту зростає з плином часу. Люди протягом деякого періоду встигають звикнути до зміни в цінах або ж знайти товари-замінники (наприклад, для електроенергії). Еластичність пропозиції показує ступінь реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції = Зміна величини пропозиції, % / Зміна ціни, % На еластичність пропозиції впливають такі фактори: 1. Час. Коли ціна товару на ринку зростає, виробник хоче продати якомога більше товару, але для цього належить розширити виробництво, а на це потрібен час. 2. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма випускає технологічно складний товар, то розширення виробництва коштуватиме дуже дорого, тому навіть при значному підвищенні ціни не кожна фірма погодиться розширювати своє виробництво. 3. Можливість і вартість зберігання товару. Коли ціна на товар падає, то фірма вирішує, чи продавати товар за низькими цінами чи забрати продукцію з ринку на склад. А це залежить від того, як довго товар може зберігатися на складі і яка ціна складування.
4. Взаємозамінювані ресурси у виробництві. Якщо праця, земля або капітал, що використовуються як фактори виробництва, можуть бути швидко перекинуті з виробництва одного товару на виробництво іншого товару, то еластичність пропозиції такого товару буде високою. На етапі дослідження кон'юнктури товарного ринку важливо визначити його збалансованість. Тут зіставляються фактичні товарні запаси з нормативними та продаж товару з його надходженням. Чим менші в абсолютному вираженні ці відхилення, тим більш збалансованим є ринок. Для визначення коефіцієнта збалансованості застосовують формулу: де — надходження товару в i-му році, — продаж товарів в i -му році - товарні запаси на 1.01. (i+1)-го року, - норматив товарних запасів i-го року, n - кількість років, за які аналізується співвідношення попиту і пропозиції. Застосування наведеного коефіцієнта збалансованості ринку в абсолютних одиницях обмежене впливом факторів зміни цін, оновлення асортименту, зміни структури продажу тощо. Щоб уникнути цього, тобто розширити застосування коефіцієнта збалансованості, необхідно перейти до відносного показника, розділивши Кзб на продаж товарів. Отримаємо: Економічний зміст коефіцієнта збалансованості полягає у визначенні за n років відносного відхилення надходження товарів від їх реалізації і товарних запасів від нормативу на 1 грн. середнього продажу товарів за цей період. Зауважимо що може набувати і додатного, і від'ємного значень. Це залежить від співвідношення П і Q, а також Т3 і Н. Ринок товару вважають збалансованим, якщо . Тоді має місце рівність П= Q, а також . За оцінками фахівців надходження має перевищувати їх продаж, а товарні запаси — норматив. Тому ринок вважають збалансованим, якщо дещо більше нуля. Коли і значення різниці суттєве, то пропозиція товару перевищує попит на нього (низька чи спадна кон'юнктура). При , навпаки, попит на товар перевищує товарну пропозицію (зростаюча чи висока кон'юнктура). На підставі аналізу кон'юнктури ринку здійснюється його прогноз.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1148; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |