Поняття і ознаки національної економіки

В економічній теорії (термін «економіка» походить від грецького «оісопотіа» - оісоз (дім), Іютоз (вчення, закон) як науковій галузі використовуються різні поняття: національна економіка, макроеко-номіка, мікроекономіка, національне господарство та ін.

Як співвідносяться ці поняття? Національна економіка й макро-економіка - як тотожні; національна економіка - більш загальне по­няття, яке містить мікро-, мезо-, макроекономіку. Мікро-, мезо-, ма-кроекономіка - це взаємозв'язані, взаємозалежні й взаємо-відповідні рівні розвитку національної економіки. Подібно тому, як краплі на­повнюють ріки, озера й моря, так й окремі ринкові суб'єкти в сукуп­ності утворюють економіку, господарство країни в цілому і її окремі комплекси - аграрний, машинобудівний, освітній.

У такий спосіб національна економіка - це структурно і орга­нізаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

Національна економіка є продуктом певних історичних процесів і періодів, оскільки становлення ЇЇ здійснюється досить тривалий час.

Для виникнення й розвитку національної економіки необхідні певні умови:

- поглиблення суспільного розподілу праці, який стимулює виникнення різних видів діяльності, спеціалізацію території;

формування міцних централізованих держав, що з часом сприяє перетворенню народного господарства у національний комплекс, тобто на таке територіальне утворення, в якому всі компоненти економічного життя - галузі, окремі регіони, під-

Національна економіка

приємства, заклади - функціонують як єдиний організм, що за­безпечує матеріальні й духовні потреби суспільства.

Отже, єдність ще не є визначальною рисою господарської систе­ми як національного господарства. Тут дуже важливим чинником є спільність духовного розвитку членів суспільства - спільність куль­тур, звичаїв, традицій, моралі.

Спільні господарські й духовні риси суспільства набувають зна­чення загальнонародних або національних рис, відмінних від таких же суспільно-господарських утворень на інших територіях. Первин­ним осередком національного господарського комплексу є підприєм­ство, а духовного - людина, носій національної ідеології й член цього суспільства.

Оскільки національна економіка є дуже складною системою гос­подарювання, то об'єктом її дослідження є різноманітні природно-господарські та соціально-економічні процеси і явища, що відбува­ються в ній.

Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства, фірми, підприємницька структура, держава. Всі вони вступають між собою в певні економічні відносини, що набувають форми вертикальних і горизонтальних зв'язків. Усі суб'єкти є еко­номічно відособленими, зі своїми інтересами, однак їхня діяльність в національній економіці має підпорядковуватися загально- держав­ним інтересам національної безпеки.

Будь-яку сучасну національну економіку характеризують такі ознаки, які об'єднують в чотири групи:

- національний суверенітет;

- ресурсно-виробничий потенціал;

- господарсько-організаційна структура;

- товарообмінні ознаки.

Національний суверенітет (тобто незалежність) означає:

- суверенітет і недоторканність територіального й державного
устрою;

- суверенітет законодавства й дії правових органів на території
держави;

- суверенітет національної внутрішньої й зовнішньої політики,
суспільно-культурної ідеології;

Національна економіка: загальне і особливе_______________

- суверенітет господарської діяльності.

Ця група ознак забезпечує здатність суспільно-господарської системи до самоорганізації й самореалізації як суб'єкта міжнародних рівноправних партнерських господарських зв'язків.

Ресурсно-виробничий потенціал характеризує потенційні мож­ливості виробничої діяльності, структури виробництва і його спеціа­лізації. Ця група охоплює:

- природно-ресурсний потенціал, який визначають географіч­
ним розміщенням, наявністю природних сировинних ресурсів,
рівнем їх освоєння й перероблення;

- трудовий потенціал, який визначають кількістю робочої
сили, її професіоналізмом, структурою, кваліфікаційним
рівнем, освітою, моральними устроями й цінностями, яки­
ми керується населення країни, національною психологією
й релігією;

- науковий і науково-технічний потенціал.

Господарсько-організаційна структура займає основне місце се­ред складових національної економіки й характеризується здатністю економічного механізму оптимально об'єднувати потенціал трудових ресурсів з природними ресурсами й науково-технічним потенціалом. Рівень такого об'єднання залежить від того, як співвідносяться між собою приватні, колективні й суспільні інтереси, якою є система сти­мулювання виробництва й праці.

Інфраструктуру економічного механізму становлять:

- правова база (система), що містить закони про власність, під­
приємництво та ін.;

- система стимулювання виробництва й праці;

- фінансово-кредитна система: фінанси держави, підприємств,
населення; національна грошова одиниця, банківська й подат­
кова системи;

- митна система;

- система керування й регулювання: макроекономічна, мікроеко-
номічна та релігійна.

Товарообмінні ознаки виявляються через розгалужену систему внутрішніх ринків і спроможність вироблених товарів і послуг вихо­дити на світові ринки.

Національна економіка

Дата добавления: 2014-11-29