Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контроль іонізуючого та радіаційного випромінювання, методи та прилади контролю, допустимі рівні




Параметром, який нормується, є енергетична експозиція (Дж/см2).

Гігієнічне нормування лазерного випромінювання ґрунтується на критеріях біологічної дії, гранично припустимі рівні визначаються на основі мінімальних порогових пошкоджень тканин унаслідок опромінення.

Безпечна густина потоку енергії неперервних випромінювань для рогівки ока за тривалості дії 0,15 с рівна:

- для довжини хвилі 10,6 мкм – 21014 Вт/м2;

- довжини хвиль 0,49 мкм і 0,63 мкм – 0,1 Вт/м2.

 

Діапазон іонізуючих випромінювань складається із рентгенівського випромінювання та γ-випромінювання. Будь-яке випромінювання, яке, взаємодіючи з середовищем, призводить до утворення електричних зарядів різних знаків, називають іонізуючим.

Крім фотонного іонізуючого випромінювання, до якого входять γ-випромінювання і рентгенівське випромінювання, існує корпускулярне іонізуюче випромінювання – потік елементарних частинок з масою спокою, відмінною від нуля, які утворюються при радіоактивному розкладі та ядерних перетвореннях. До корпускулярного випромінювання відносяться α-, β-частинки, протони, нейтрони та ін.

α -частинки – це ядра гелію, що несуть позитивний заряд величиною в дві одиниці елементарного заряду; β-частинки – це електрони або позитрони.

Іонізуюче випромінювання характеризується іонізуючою та проникною здатністю. Міра випромінюмінювання, заснована ана іонізуючій здатності, називається дозою.

Дія іонізуючого випромінювання на речовину (біологічну тканину) виявляється в іонізації та збудженні атомів і молекул, які призводять до порушення біологічних процесів.

Кількісною мірою цієї дії є поглинута доза (Д) – середня енергія, яка передана випромінюванням одиниці маси речовини.

Вона вимірюється в Греях (1 Гр=1Дж/кг).

Біологічні ефекти, викликані іонізуючим випромінюванням, залежать не лише від кількості поглинутої енергії, а й від її лінійного розподілу вздовж шляху пробігу. Чим більша лінійна густина іонізації, тим більший ступінь біологічного пошкодження. Щоб врахувати цей вплив, введено поняття еквівалентної дози, яка дорівнює поглинутій дозі, помноженій на безрозмірний зважувальний коефіцієнт. Величина цього коефіцієнта залежить від виду випромінювання та його енергії.

Одиницею виміру еквівалентної дози є Зіверт ( Зв ), який дорівнює енергії 1 Дж, що передана γ-випрмінюванню речовині масою 1 кг.

Усі заходи щодо забезпечення радіаційної безпеки регламентуються нормами радіаційної безпеки України – НРБУ-97. Вони поширюються на випадки опромінення людей іонізуючим випромінюванням в умовах:

- нормальної експлуатації джерел іонізуючих випромінювань;

- медичної практики;

- радіаційних аварій;

- опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження.

Систему дозових меж і принципи їх застосування наведено у (НРБ - 76/87.-Нормы радиационной безопасности.- М., 1988

Норми радіаційної безпеки визначають три категорії осіб, які можуть зазнати опромінення:

- категорія А (персонал) – особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють з джерелами іонізуючих випромінювань;

- категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць можуть зазнати додаткове опромінювання;

- категорія В – все населення.

Для цих категорій встановлено річний ліміт ефективної дози опромінення:

- категорія А – 20 мЗв;

- категорія Б – 2 мЗв;

- категорія В – 1 мЗв.

Ці норми також рекомендують, щоб річна доза опромінення від медичних джерел не перевищувала 1мЗв.

Для порівняння: річна ефективна доза опромінення від природних джерел іонізуючих випромінювань перебуває в межах від 0,7 до 2 мЗв, від перегляду кольорового телевізора на відстані 2,5 м по 2 години на день- до 2 мЗВ.

 

Еквівалентна доза, віднесена до одиниці часу, називається потужністю еквівалентної дози. Вона використовується для розрахунку доз опромінення і вибору засобів захисту від іонізуючого випромінювання і вимірюється в ДЖ/кг с

Гранично допустима доза випромінювання – це найбільша доза,дія якої на організм безпечна і не викликає в ньому помітних змін.

Значення гранично допустимих доз зовнішнього випромінювання для трьох категорій осіб (А, Б, В), що підлягають випромінюванню, наведені у «Санітарних правилах для роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань».

Для уникнення шкідливої дії іонізуючих випромінювань, необхідно створити умови, що виключають опромінення організму дозами вищими гранично допустимих.

Отримана (фактична) доза опромінення визначається за формулою 5.1:

Дф=Рtдоп∙10-6 (5.1),

 

де Дф – отримана (фактична) доза опромінення, Р (рентген);

Р - потужність дози, мР/г;

tдоп допустимий час за категорією, г.

Висновок про можливість перебування людей при даній дозі випромінювання можна зробити, виходячи з величини коефіцієнта К: співввідношення фактичної і допустимої доз опромінення (5.2):

К=Дф0 (5.2)

У випадку, коли К≤1 перебування людей у зоні роботи з радіоактивними печовинами допустимо, при К>1 – не допустимо.

Межа річного надходження (МРН) -допустимий рівень надходження радіонуклідів в організм для осіб категорій Б - це таке надходження радіонуклідів і в організм впродовж року, яке за 70 наступних років створить у критичному органі максимальну еквівалентну кількість на рівні межі дози.

Межа дози (МД) - основна дозова межа для категорії Б. МД - таке найбільше і середнє значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, при якому рівномірне опромінення впродовж наступних 70 років не може призвести до неблагополучних змін у стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними ме­тодами.

Гранично допустима доза (ГДД) - поняття, аналогічне МД, але для категорії А.

Критичний орган - тканина, орган або частина тіла, опромінення якої в умо-вах нерівномірного опромінення організму може заподіяти найбільшої шкоди здоров'ю даної особи. Залежно від цього виділяють три групи критичних органів, а саме: І - все тіло, гонади та червоний кістковий мозок;

ІІ - м'язи, щитовидна залоза, жирові тканина, печінка, нирки, селезінка, шлун-

ково-кишковий тракт, легені, кришталики ока та інші органи, крім тих, що нале­жать до першої і третьої груп:

III - шкіряний покрив, кісткова тканина, кістки, передпліччя, гомілки, сто­пи.

Одиниця дози - бер.

Основні дозові межі опромінення. Для кожної категорії, що опромінюється, встановлюються дозові межі і припустимі рівні, що відповідають основним до-зовим межам (табл. 5.1). Додаткові обмеження існують для жінок репродуктив­ного віку.

Дозу зовнішнього опромінення і попадання радіонуклідів в організм під час атомних аварій передбачити неможливо. Опромінення персоналу під час аварій вище дозових меж може бути лише тоді, коли немає можливості вжити заходів, що виключають їх перевищення, і може бути виправдане лише врятуванням лю­дей, необхідністю запобігти дальшому розвитку аварій та опроміненню більшої кількості людей.

Обмеження опромінення населення (категорія В) зумовлюється регламентацією та контролем радіоактивності довкілля. Цей порядок регламен­тується основними санітарними правилами (ОСП -72/87). Опромінення категорії В не повинно бути вищим, ніж опромінення категорії Б.

При підрахунку наслідків аварії надзвичайно важливо визначити величину колективної дози опромінення, яку зібрала в себе популяція - всі ті, на кого без­посередньо чи посередньо вплинуло опромінення. У випадку Чорнобильської ка­тастрофи така доза сягає мільйонів людинобер.

Таблиця 5.1 - Дозові межі опромінення

Дозові межі сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення, бер за календарний рік Група критичних органів
     
Категорія А ГДД      
БМД 0.5 1.5  

Поняття ризику. Щоб викликати гостре пошкодження організму, дози опромінення повинні перевищувати певний рівень. Якщо одноразово отримана доза опромінення людини досягає 400 бер, то в 50% випадків це призводить (без медичної допомоги) до летального результату.

Опромінення, що перевищує 100 бер, призводить до променевої хвороби (в окремих випадках деякі ознаки променевої хвороби виявляються і при опроміненні 50 бер). Навіть при відносно великих дозах опромінення не всі люди приречені на хворобу, механізми, що діють в організмі людини, ліквідують пошкодження, викликані радіацією. Будь-яка людина, що потрапила під дію опромінення, зовсім не обов'язково повинна захворіти раком або стати носієм спадкових хвороб. Проте Імовірність або ризик таких наслідків у неї більший, ніж у людини, яка не була опромінена: і ризик тим більший, чим більшою була доза опромінення.

Прилади, що застосовуються для реєстрації ядерних випромінювань, називаються детекторами ядерних випромінювань.

Для вимірювання іонізуючих випромінювань застосовують дозиметри і радіометри марки: ІФКУ; ТІСС, ІМА-1 і «Луч-А»—для вимірювань альфа-, бета- і гамма-випромінювань; дозиметри ДКЗ, мікроренттенометр МРМ-1 і «Кактус»; радіометр РН-3 для вимірювання потоку нейтронів; індивідуальні дозиметри (ДК-0,2 і КІД-1).

Найбільш широке розповсюдження отримали детектори, які виявляють ядерні випромінювання по іонізації та збудженню атомів речовини, що здійснюється ними. Прикладом такого може бути газорозрядний лічильник Гейзера-Мюллера, мілірентгенометр (СП-1М), загальний вигляд та блок схему вимірюючого тракту наведено на рис. 15, 16.

Рисунок 15 – Загальний вигляд мілірентгенометра: 1-датчик; 2-обойма датчика; 3- реєструючий прилад

 

 

 


Рисунок 16 – Блок-схема вимірівального тракту

Прилад призначений для вимірювання потужності експлуатаційної дози гама-випромірювання в лабораторних або виробничих умовах.

Принцип дії пристрою полягає у зміні струму, який виникає у іонізаційній камері при опроміненні її гама-променями.

Основними заходами безпеки при роботі з іонізуючими і радіоактивними речовинами є:

- дотримання вимог зберігання, перенесення і використання радіоактивних ізотопів в свинцевих контейнерах, а також вимог допуску осіб до роботи з радіоактивними ізотопами і іонізуючими випромінювачами;

- застосування дистанційного керування;

- застосування захисних екранів, індивідуальних засобів захисту, місцевої витяжної вентиляції з обов'язковим очищенням повітря;

- ведення дозиметричного контролю з реєстрацією в журналах;

- проведення робіт в спеціально влаштованих приміщеннях;

- проведення медичних оглядів обслуговуючого персоналу через кожні шість місяців;

- проведення робіт з дозволу органів санітарного нагляду.

Для захисту людей від дії ЕМП використовують такі засоби:

- зменшення напруженості і щільності потоку енергії шляхом використання узгоджених навантажень і споживачів потужності;

- екранування робочого місця за допомогою матеріалів з великою електричною провідністю (мідь, латунь, алюміній та його сплави, сталь). Ефективність екранування, тобто ступінь послаблення ЕМП, збільшується із збільшенням частоти коливань ЕМП і практично не залежить від того, чи екран виконаний суцільним, а чи з металевих сіток. Екрани повинні бути заземленими;

- віддалення робочого місця від джерел випромінювання;

- раціональне розміщення в робочих приміщеннях обладнання, яке випромінює електромагнітну енергію;

- застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, виготовлений із металізованої тканини у вигляді комбінезонів, халатів, курток із капюшонами з вмонтованими в них окулярами);

- обладнання попереджувальної сигналізації.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2173; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.037 сек.