Контроль податкових інспекцій у сфері оподаткування доходів громадян

При розрахунку податку на доходи фізичних осіб база опо­датковування визначається як місячний оподаткову-ваний дохід, зменшений на суму збору (утримань) до Пенсійного фонду України і внесків (утримань) до фондів загальнообов'язкового соціального страхування, а також зменшений на розмір податкової соціальної пільги (за її наявності).

До складу загального місячного оподатковуваного доходу входять:

─ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платникові по­датку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; ─ доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності; ─ доходи у вигляді сум авторської винагороди; ─ сума (вартість) подарунків у межах, що підлягає оподатковуванню; ─ сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податків згідно з договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного страхування; ─ частина доходів від операцій з майном; ─ дохід від надання майна в оренду або суборенду (термінове володіння і/або користування); ─ доходи, отримані платником податків від його роботодавця як додаткового блага; ─ доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів і роялті, виграшів, призів; ─ інвестиційний прибуток від здійснення платником податків операцій з цінними паперами і корпоративними правами, ви­пущеними в інших, ніж цінні напери, формах; ─ доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що під­лягають оподатковуванню; ─ інші доходи відповідно до закону.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків не відносять такі доходи;

─ суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород і страхових виплат, що одержують платники податків з бюджетів, Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового соцстраху; ─ кошти, отримані платником податків на відрядження або під звіт; ─ суми доходів, отриманих платником податків від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Мінфіном України, виграші в державну лотерею; ─ суми внесків на обов’язкове страхування платника податків, інших, ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

─ суми збору на державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платни­ка податків, що вносяться за рахунок його роботодавця; ─ кошти або вартість майна (немайнових активів), що надходять платнику податків за рішенням суду внаслідок розподілу за­гальної спільної власності шлюбу у зв'язку з розлученням або визнанням шлюбу недійсним; ─ аліменти, що виплачуються платнику податку; ─ кошти або майно, майнові або немайнові права, що успадкову­ються спадкоємцями фізичної особи у випадку оформлення права на спадщину; ─ кошти, отримані платником податків у рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчуженого державою; ─ сума відшкодування платнику надмірно сплачених ним подат­ків, зборів (обов'язкових платежів), а також бюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит; ─ дивіденди, що нараховуються на користь платника податків у вигляді акцій (часток, паїв); ─ вартість путівок на відпочинок, оздоровлення і лікування на території України платника податків або його дітей віком до
18 років; ─ дохід (прибуток), отриманий самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, що оподатковується за спрощеного процедурою;

─ сума стипендії, що виплачується з бюджету учневі, студентові, аспірантові; ─ сума забезпечення військовослужбовців строкової служби; ─ інші доходи.

Починаючи з 1 січня 2004 р. і до 1 січня 2007 р. ставка оподат­ковуваннябула встановлена в розмірі 13% до об'єкта оподаткову­вання. 3 1 січня 2007 р. діє ставка податку ─ 15% до об'єкта опо­датковування.

Крім того, законом передбачена ставка податку в розмірі 5% до об'єкта оподатковування, нарахованого податковим агентом як: ─ процент на банківський депозит (внесок); ─ процентний або дисконтний дохід за ощадними сертифікатами; ─ в інших випадках, визначених законом.

Ставка податку становить подвійний розмір (30%) ставки до об’єкта опо­датковування для виграшів і призів (крім державної лотереї).

Податкова соціальна пільга (скорочено ─ ПСП) є розрахунковим показником, що корегує базу оподаткування ПДФО.

З урахуванням норм закону платник податків має право на змен­шення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одер­жуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в таких розмірах; ─ для будь-якого платника податків — у розмірі, що дорівнює 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року; ─ у розмірі, що дорівнює 150 % від суми пільги (половини однієї мінімаль­ної заробітної плати), для платника податків, що:

а) є матір'ю-одиначкою або батьком (опікуном) ─ у розрахунку
на кожну дитину віком до 18 років;

б) має дитину ─ інваліда І або II групи ─ у розрахунку на кожну
дитину віком до 18 років;

в) має трьох і більше дітей віком до 18 років ─ у розрахунку на
кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є чорнобильцем 1-ї або 2-ї категорії;

е) є учнем, студентом, аспірантом, військовослужбовцем стро­кової служби;

є) є інвалідом І або ІІ групи, у тому числі з дитинства;

ж) є особою, якій присуджена довічна стипендія як громадянинові, що зазнав переслідування за правозахисну діяльність, включа­ючи журналістів; ─ у розмірі, що дорівнює 200 % від суми пільги (половини однієї мінімаль­ної заробітної плати) ─ для платника податків, що є:

а) особою, яка є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером орденів Слави або Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни;

в) колишнім в’язнем концтаборів, репресованим, примусово ви­везеним з території колишнього СРСР під час війни.

У разі, якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу за двома і більше підставами, податкова соціальна пільга застосовується один раз, виходячи з найбільшого розміру.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого мі­сячного доходу платника податків у вигляді заробітної плати винят­ково за одним місцем його нарахування (виплати). Якщо платник податків є самозайнятою особою, податкова соціальна пільга щодо отриманих доходів від такої діяльності не застосовується.

Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати, отриманої протягом звітного податкового місяця, якщо її розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 і округленої до найближчого десятка. Принципово новим моментом у механізмі оподатковування фі­зичних осіб є податковий кредит.

Податковий кредит ─це суми, на які щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний дохід. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кредит, громадяни можуть подати декларацію в податковий ор­ган для відшкодування частини сплачених податків. Такі вит­рати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, накладною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, який ідентифікує продавця і підтверджує суму витрат. Розмір податкового кредиту не може перевищувати загальну суму оподатковуваного доходу за відповідний рік.

До 1 січня 2004 р. формою звітності про дохід, нарахований (сплачений) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку, була «Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб» (форма № 8ДР). 29 вересня 2003р. наказом ДПАУ №451 була затверджена форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) й Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Форма № 1ДФ надається в податкову інспекцію не пізніше 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Податковий розрахунок складається у двох примірниках: перший залишається у податковому органі, а другий з відміткою про прийняття форми № 1ДФ повертається податковому агенту.

Протягом року в Державному реєстрі фізичних осіб — платни­ків податків накопичуються дані про виплачені громадянам доходи й утримані суми податку. В разі відсутності зауважень податковий інспектор здійснює розрахунок суми податку, виходячи зсукупного річного доходу, і визначає сальдо-розрахунків з бюджетом. На суми, які треба доплатити за результатами перерахунку, виписується подат­кове повідомлення. Зазначену суму треба внести в бюджет протягом 30 календарних днів із дня одержання повідомлення. Якщо в уста­новлений термін громадяни не сплатили зазначені суми, складається відповідний список для вжиття заходів згідно із Законом № 2181.

Контроль за правильністю розрахунку і своєчасним перераху­ванням у бюджет покладається на Державну податкову адміністра­цію України.

Перевірка податковими органами здійснюється не рідше одно­го разу в два роки відповідно до річного плану-графіка податкової адміністрації, що складається на початок року. Підприємства й організації, де були встановлені значні порушення законодавства під час утримання податку з дохо-дів фізичних осіб, переві­ряються повторно протягом року.

Перевірка розрахунку, утримання й перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, одержаних за місцем роботи, здійснюється безпосередньо на підприємствах, в установах, органі­заціях на основі перевірки розрахунково-платіжних відомостей на­рахування заробітної плати й утримання податку, касових виплат (заробітної плати, премій, відпускних, разових виплат, у підзвіт та ін.), документів, що підтверджують право на пільги тощо.

Під час перевірки встановлюється, чи виконуються обов’язки платниками податку, а саме:

─ чи ведеться облік доходів, отриманих протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням за формою, уста­новленою ДПАУ. Зазначена умова не поширюється на грома­дян, що отримують доходи тільки за місцем основної роботи;

─ чи надаються в передбачених випадках податковим органом декларації про доходи і витрати й інші необхідні документи, що підтверджували б достовірність зазначених у декларації даних; ─ чи надавалися підприємствам, установам, організаціям і фі­зичним особам ─ суб'єктам підприємницької діяльності, а та­кож податковим органам документи, що підтверджують право на отримання податкових соціальних пільг; ─ чи вчасно й у повному обсязі сплачувалися до бюджетів суми по­датку, що підлягає сплаті.

Ппд час перевірки важливе значення має контроль за своєчасністю і повнотою перерахувань до бюджетів утриманих сум по­датку. Крім зазначеного, контролю підлягають порядок утримання і повернення помилково стягнених сум податків.

З цією метою здійснюється звірка відомостей, що ведуться в по­датковій службі, з відомостями бухгалтерського обліку підприєм­ства.

Працівник податкової служби виявляє розбіжності між перерахо­ваною в бюджет сумою податку з доходів фізичних осіб і виписками банку.

Під час визначення загальної суми нарахованого податку перевіряючий звертає увагу на повноту і правильність відо­браження нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб у бухгалтерсько­му обліку. Під час перевірки виявляються суми, що були нараховані у вигляді дивідендів у результаті розподілу прибутку (доходу) підприємств, і перевіряється правильність їх оподатковування.

Інспектори зобов’язані здійснити контроль і забезпечити під час перевірки: ─ своєчасність надання громадянами декларацій про доходи і ретельно перевіряти їх на підставі матеріалів, що є в податкових органах, а також наданих підприємствами, уста­новами й організаціями довідок, необхідних для правильного
і повного оподатковування доходів платників; ─ дослідження діяльності громадян, яка пов'язана з одержанням доходів, у терміни, встановлені керівником податкової адміністрації; ─ здійснення перевірок у місцях реалізації виробів, надання послуг і виконання інших робіт.

Дата добавления: 2014-11-29