Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Управління інвестиційною діяльністю




Перелік питань до самостійної роботи

План лекційного заняття

Тема 10. МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ

Преодоление барьера между пользователем и разработчиком.

Обеспечение точности перевода.

Обеспечение точности перевода направлено на достижение однозначности интерпретации документов различными разработчиками, а также пользователями ПС. Это требует придерживаться при переводе определенной дисциплины. Например, использовать общую дисциплину решения поставленной задачи, рассматривая перевод как решение задачи. В соответствии с этим весь процесс перевода можно разбить на следующие этапы:

• понять задачу;

• составить план (включая цели и методы решения);

• выполнить план (проверяя правильность каждого шага);

• проанализировать полученное решение.

Чтобы ПС выполняло то, что пользователю разумно ожидать от нее, для этого разработчикам необходимо правильно понять, во-первых, чего хочет пользователь, и, во-вторых, его уровень подготовки и окружающую его обстановку. Ясное описание соответствующей сферы деятельности пользователя или интересующей его проблемной области во многом облегчаг г достижение разработчиками этой цели. При разработке ПС следует привлекать пользователя для участия в процессах принятия решений, а также тщательно освоить особенности его работы.

 

1. Управління інвестиційною діяльністю.

2. Поняття інвестиційної стратегії та її роль в загальній стратегії розвитку підприємства (компанії, фірми)

3. Управління інвестиційним портфелем.

4. Оперативне управління реструктуризацією портфеля фінансових інвестицій

 

1. Функції та механізми інвестиційного менеджменту.

2. Критерії оцінки інвестиційної стратегії компанії.

3. Поняття та значення індикативного планування.

Прийняття та підготовка управлінських рішень щодо процесу інвестування в сучасній науковій практиці має назву „інвестиційний менеджмент". Воно розглядалося на первісному етапі як один з відособлених напрямків системи фінансового менеджменту, що оформився в спеціалізовану область ще на рубежі Х1Х-ХХ століть. У системі фінансового менеджменту прийняття управлінських рішень щодо процесу інвестування розглядалося як “довгострокові фінансові рішення", пов'язані з розвитком підприємства.

У самостійну галузь знань інвестиційний менеджмент оформився в 50-і роки XX століття в зв'язку з інтенсивним розвитком досліджень у сфері портфельного інвестування..

Ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з який є:

1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування і реалізації інвестицій найтіснішим чином взаємозалежні і роблять прямий чи непрямий вплив на кінцеві результати фінансової діяльності в цілому. Тому управління інвестиціями повинне розглядатися як комплексна функціональна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій внесок у загальну результативність діяльності підприємства.

3. Високий динамізм управління. Системі управління інвестиційною діяльністю властивий високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього середовища, потенціалу формування фінансових ресурсів, темпів економічного розвитку, форм організації виробничої і фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства.

4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування інвестицій і інвестиційних ресурсів підприємства повинна враховувати альтернативні можливості дій, вибір яких для реалізації повинний бути заснований на системі критеріїв, що визначають інвестиційну ідеологію, інвестиційну стратегію чи конкретну інвестиційну політику підприємства в сфері функціональних систем управління. Система таких критеріїв в області управління інвестиційною діяльністю встановлюється самим підприємством.

5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Які би ефективними не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень в області інвестиційної діяльності, вони повинні бути відхилені, якщо вони вступають у протиріччя з місією (головною метою діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну основу ефективного розвитку інвестицій у майбутньому періоді.

З урахуванням змісту і принципів управління інвестиційною діяльністю формуються її мета і задачі.

З розвитком інвестиційної теорії змінювались і підходи економістів до визначення головної мети інвестиційної діяльності. У генезисі цієї проблеми можна виділити три основних підходи.

1. Класична економічна теорія затверджувала, що головною метою інвестиційного й іншого видів господарської діяльності підприємства є максимізація прибутку. Ця мета випливала з положення А. Сміта, що максимізація прибутку окремих суб'єктів господарювання веде до максимізації всього суспільного добробуту. Вперше вона була чітко сформульована в 1938 році французьким економістом А. Курно і потім розроблена в роботах представників неокласичної школи. Реалізація цієї мети забезпечувалася шляхом досягнення рівності показників граничного доходу і граничних витрат підприємства. Потім було доведено, що максимізація прибутку далеко не завжди забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства. Отриманий високий по сумі і рівню прибуток може бути цілком витрачений на цілі поточного споживання, у результаті чого підприємство буде позбавлено основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку (а підприємство, що не розвивається, втрачає в перспективі досягнуту конкурентну позицію на ринку, скорочує потенціал збільшення власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, що в остаточному підсумку приводить до зниження його ринкової вартості).

Крім того, високий рівень прибутку підприємства може досягатися при високому рівні інвестиційного ризику, що генерує погрозу банкрутства. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одна з найважливіших задач інвестиційної діяльності чи підприємства як критерій оцінки ефективності окремих видів його інвестицій, але не як головна мета інвестиційного менеджменту.

2. Теорія стійкого економічного росту, що розвивається багатьма наступними економістами, головною метою інвестиційної діяльності висуває забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. На їхню думку реалізація цієї мети забезпечує тривалий без кризовий розвиток підприємства і поступальне розширення обсягу його господарської діяльності в процесі інвестування. Разом з тим, така ціль інвестиційної діяльності підприємства, мінімізуючи рівень інвестиційних ризиків, пов'язаних із процесом реалізації інвестицій, не дозволяє реалізувати повною мірою всі резерви росту рентабельності їх використання. Крім того, механізм реалізації цієї мети недостатньо пов'язаний з коливаннями кон'юнктури фінансового і товарного ринків, що змінюють параметри умов формування інвестицій конкретного підприємства при заданих темпах його економічного розвитку. Адже, досягнення і підтримка фінансової рівноваги не може розглядатися як головна мета інвестиційної діяльності підприємства (хоча і є однієї з важливих задач інвестиційного менеджменту).

3. Сучасна економічна теорія як головну мету інвестиційної діяльності підприємства висуває забезпечення максимізації добробуту власників підприємства, що одержує конкретне вираження в максимізації ринкової вартості підприємства. Це положення розділяється всіма сучасними теоретиками в області інвестиційного менеджменту, тому що на їхню думку воно щонайкраще реалізує фінансові інтереси власників підприємства. У цій головній меті одержують відображення фактори часу, прибутковості і ризику, що є більш повним відображенням мотивації інвестиційної діяльності підприємства.

З врахуванням викладеного, головною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному і перспективному періоді.

У процесі реалізації своєї головної мети управління інвестиційною діяльністю підприємства спрямовано на рішення наступних основних задач (табл. 10.1).

Таблиця 10.1




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 666; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.