Основні поняття. Діючих в певних конкретних межах часу, простору та умов

Діючих в певних конкретних межах часу, простору та умов.

Відбуваються через ланцюг випадковостей, і саме в такий спосіб

Майбутнє – це потенційне дійсне.

Майбутнє є завжди умовним.

Теперішнє є завжди обумовленим минулим і обумовлюючим

майбутнє;

Спільність між різними фазами часу – минулим, теперішнім і майбутнім виражається через певне співвідношення:

– минуле – це майбутнє теперішнє;

– теперішнє – це майбутнє минуле;

– майбутнє – це минуле теперішнє.

Єдність цих трьох різновидів існування часу втілюється в тому, що кожен з них є дійсним:

– минуле – це актуалізоване дійсне;

– теперішнє – це актуальне, або ж – актуалізуюче себе дійсне;

Підводячи підсумки щодо співвідношення між випадковістю й закономірністю, минулим, теперішнім і майбутнім у дійсності констатуємо: всі події майбутнього

– визначаються подіями минулого й теперішнього,

– стають проявами та доповненнями закономірностей,

Випадковість – те, що може бути замінене іншим без істотної зміни

кінцевого результату(у відповідності до визначення, наданого

Імануїлом Кантом в «Матеріалах до «Критики чистого розума», Opus

postumum»).

Необхідність – те, що не може бути змінене іншим без істотної зміни

кінцевого результату.

Закономірність – те, що однозначно визначається всім попереднім

перебігом подій.

Сцієнтичний догматизм – від лат. scientia – наука та грец δόγμα. –

вчення: тлумачення кожного відкритого наукою об’єктивного закону в

якості універсального, всеохоплюючого, безмежного.

Оказіоналізм – від лат. occasionalis – випадковий: принципове заперечення

існування будь-яких закономірних зв’язків між предметами, явищами та

процесами.

Актуальний – від лат. actualis – справжній, теперішній, сучасний:

важливий в даний момент, злободенний, сучасний.

Актуалізований – такий, що вже відбувся в якості актуального.

Потенційний – від лат. potentia – сила: можливості: той, що можливий,

такий, що має наявні сили й відповідні ресурси для того, щоб стати

актуальним та актуалізованим.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Чим, на Вашу думку, є випадковість?

2. Як Ви вважаєте, що таке необхідність?

3. Що таке закономірність?

4. В чому полягає сутність взаємозв’язку між випадковістю, необхідністю й

закономірністю?

5. Де, коли й оскільки перед людиною відкриваються об’єктивні закони?

6. Чи є дійсним все існуюче? Обгрунтуйте Вашу думку.

7. Як можна визначити поняття: минуле, теперішнє й майбутнє – кожне з них

через два інших?

8. Як поняття дійсне узгоджується з поняттями: минуле, теперішнє й

майбутнє?

Література

1. Азімов А. Кінець Вічності.– К.: Дніпро, 1990. – 767 с.

2. Бестужев – Лада И.В. Социальное прогнозирование. Курс лекций. – М.:

Педагогическое общество России, 2002. – 392 с.

3. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К.: Знання, 2000. – 435 с.

4. Глэд Дж. Будущая эволюция человека: евгеника двадцать первого века. –

М.: АСТ, 2005. – 176 с.

5. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1969. –

480 с.

6. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества. – М.: Прогресс,

1989. – 406 с.

7. Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу – К.:

Дух і літера. – 2003. – 245 с.

8. Лем С.Философия случая. – М.: АСТ, 2007. – 767 с.

9. Сорос Дж. Эпоха ошибок. Мир на пороге глобального кризиса. – М.:

Альпина Бизнес Букс, 2008. – 202 с.

10.Уилсон Д. История будущего. – М.: АСТ, 2007. – 286 с.

11. Canton J.Ph.D. The Extreme Future; The Top Trends That Will Reshape the

World in the Next 20 Years. – London: Penguin Books Ltd., 2007. – 371 р.

12. Сornish E. Futuring: The Exploration of the Future. – Maryland: Bethesda,

2005. – 313 p.

13. Jones, Christopher. The Manoa School of Futures Studies. Futures Research

Quarterly: 1992. – Р.19–25.

Дата добавления: 2014-11-29