Вправа 6. 10

Пропозиція 1

Автомобілі можна придбати за ціною 85 000 грн за одиницю.

Далі наведено витрати, пов'язані з утриманням парку автомобілів, грн:

Річні витрати на обслуговування й обов'язкові платежі (податки, збори тощо)	30 000
Поточний ремонт:
— перший рік	15 000
— другий рік	40 000
— третій рік	60 000

Після трьох років експлуатації автомобілі можуть бути продані приблизно за половину початкової вартості їх.

Пропозиція 2

Загальна річна сума орендної плати дорівнює 550 000 грн. Ця сума включає також відшкодування витрат власника на обслуговування, ремонт і податки, пов'язані з орендованими автомобілями.

За умовами оренди, орендар на початку оренди робить страховий внесок у сумі 100 000 грн, який йому повертають після повернення автомобілів орендодавцеві.

Вартість капіталу компанії становить 18%. Необхідно:

обчислити чисту теперішню вартість для кожної пропозиції й визначити, якій із них слід віддати перевагу.

Підприємство має автофургон, який використовує для доставки замовлень. Зараз автофургон потребує капітального ремонту. У зв'язку з цим підприємст­во розглядає як альтернативний варіант придбання нового автофургону, термін корисної експлуатації якого становить 8 років. Інформація про обидва варіанти наведена далі:

У разі капітального ремонту старий автофургон можна експлуатувати ще впродовж 8 років. Амортизацію автофургонів здійснюють прямолінійним ме­тодом. Мінімальна норма прибутковості для інвестиційних проектів підприєм­ства становить 16%.

Необхідно:

виходячи з чистої теперішньої вартості, методом диференціального аналізу визначити, якому варіанту доцільно віддати перевагу.

"ЧИ ПРАВИЙ НАЙДЖЕЛ ЯНГ?"

Найджел Янг — амбіційна молода людина. Нещодавно він був призначений на посаду фінансового директора компанії "Парадіз ", акції якої котируються на фондовій біржі. Він розцінює цю посаду і як тимчасову, що дасть йому змогу здобутії досвід для переходу до І більшої корпорації. Найджел Янг має намір залишити компанію "Па­радіз " через три роки, коли ціна акції компанії буде високою. Тому він особливо пере­ймається тим, щоб упродовж третього, останнього року його перебування у компанії звітний прибуток компанії був якомога більший.

Компанія "Парадіз" нещодавно отримала 700 тис. дол. в результаті випуску звичайних акцій, які були розміщені серед уже існуючих акціонерів. Рада директорів об­говорює три проекти (А, В, С) використання цих коштів.

Кожен із проектів, що обговорюється, передбачає негайне придбання обладнання вартістю 700 ОООдол., період експлуатації якого дорівнюватиме терміну проекту. Тіль­ки один із проектів може бути прийнятий.

Найджелу Янгу подобається проект С, бо очікується, що саме цей проект умож­ливить отримання найвищого прибутку впродовж: третього року.

Янг не приховує причини вибору проекту С. У своїй доповіді Голові Ради директорів він рекомендує проект С, виходячи з того, що цей проект має найвищу внутрішню норму прибутковості.

Наведену нижче інформацію взято з доповіді Найджела Янга

Голова Ради директорів звик оцінювати проект з точки зору окупності інвестицій та облікової норми прибутковості. Він з недовірою ставиться до внутрішньої норми прибутковості як методу вибору того чи іншого проекту. Виходячи з цього, він попросив незалежних експертів підготувати висновок стосовно вибору проекту. Вартість капі­талу компанії становить 20% і вона використовує метод прямолінійної амортизації основних засобів.

Завдання:

1) підготувати звіт для Голови Ради директорів (обгрунтований відповідними роз­рахунками), що свідчитиме про те, який проект оберуть акціонери;

2) обговорити припущення стосовно реакції фондового ринку, очікуваної в разі вибо­ру Найджелом Янгом проекту С.

"СІМ РАЗІВ ВІДМІРЯЙ" (ВАТ "Володарка") Загальна інформація про стан галузі та підприємство

Відкрите акціонерне товариство "Володарка " — підприємство легкої промисловості (швейна фабрика) — спеціалізується на пошитті чоловічого одягу. Підприємство було засновано у 1924 році і до 1995 року належало державі.

На сьогодні підприємство приватизовано. Станом на 1 січня 1996року ВАТ "Воло­дарка " викупило у держави 60,1% від загальної кількості акцій (56 612 акцій), ще 39,9% залишилося за державою. Загальна середньорічна спискова чисельність працюючих на підприємстві становить 1 100 осіб, з яких: інженерно-технічних працівників — 122, до­поміжних робітників — 139, робітників основного виробництва — 817. Решта — праців­ники апарату управління. Підприємство працює у двозмінному режимі. За кількістю робітників і виробничою потужністю ВАТ "Володарка"належить до групи найбільших швейних підприємств країни (92% підприємств легкої промисловості налічують менше 1 000 осіб персоналу).

Результати маркетингових досліджень ринку чоловічого одягу в Україні свідчать, що саме якість виготовлення та привабливість моделей, а не ціновий чинник є найваго­мішими для споживачів. За умови досягнення відповідного зростання якості продукції для

підприємства передбачається отримання додаткових прибутків не тільки за рахунок екстенсивного розширення збуту, а й за рахунок переходу частини продукції до іншої, вищої цінової групи.

Стратегія на масове виробництво найпрестюкнішого та якісного одягу є цілком виправданою за умов сучасних змін на ринку ділового чоловічого одягу в Україні, тобто водночас із розширенням експорту до країн Європи підприємство може успішно реалізу­вати вироби найвищої якості й на внутрішньому ринку.

Швейна галузь легкої промисловості України перебуває у стані глибокої кризи. Віт­чизняна швейна промисловість значною мірою залежить від закордонних партнерів, які постачають давальницьку сировину. У валютному вимірнику з давальницької сировини у 1995-1996 роках виготовляли 2,39 млн од. верхнього одягу і близько 0,53 млн чоловічих костюмів.

Тобто питома вага виробництва з давальницької сировини у середньому по галузі становить близько 80%. Іноземні трейдери постачають на підприємства імпортні тканини, фурнітуру й розроблені моделі одягу. Підприємства забезпечують дешеву ро­бочу силу і виготовлення продукції на доволі якісному обладнанні. На сьогодні в Україні налічується 17 підприємств, частково чи цілком оснащених сучасним технологічним обладнанням європейського рівня. У1987-1990 роках держава витратила на це близь­ко 84 млн дол.

У середньому по галузі знос основних промислово-виробничих фондів становить 37,4%, зокрема машин і обладнання - 39,8%. Цей показник значно кращий за аналогічні в інших галузях: загалом у народному господарстві знос становить 43,9% та 56,5% відповідно.

Незалежні маркетингові дослідження ринку ділового одягу в Україні виявили незадо­воленість більшості споживачів продукції вітчизняних підприємств якістю придбаних виробів. Продукція, що пропонується на внутрішній ринок, традиційно розрахована на менш вибагливих споживачів і не відповідає вимогам сучасного попиту. Наявність за достатньої якості тканин і привабливості обраної моделі одягу застарілих технологій виготовлення внеможливлює кардинальне поліпшення якості виробів. Ринкова ситуація вимагає запровадження нових технологій виробництва на етапах попередньої підготов­ки, розкрою та пошиття костюмів.

Основний вид продукції, що виробляє ВАТ "Володарка", — чоловічі костюми та брюки. Відпускна ціна продукції ВАТ "Володарка" становить нині 120—130 грн. Така ціна є середньою для галузі.

За рахунок упровадження нових технологій підприємство має змогу в межах цього інноваційного проекту розширити свій традиційний асортимент. Крім ділового чолові­чого одягу вищої цінової категорії планується почати пошив форми для Міністерства Внутрішніх Справ України (кітелі та брюки).

Постійними споживачами ВАТ "Володарка" на внутрішньому ринку були й залиша­ються магазини роздрібної торгівлі одягом. Підприємство має давні й налагоджені сто­сунки з великими магазинами у Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Луганській, Чер­каській та Хмельницькій областях. У1995році ВАТ "Володарка "заснувало власну мере­жу роздрібної торгівлі чоловічим одягом. Підприємство виступило ініціатором створен­ня і стало одним із засновників асоціації виробників швейної продукції "Вінниччина ". Метою діяльності асоціації є координація зусиль зі збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Опосередковано через асоціацію ВАТ "Володарка " відкрило два фірмові магазини, де здійснюється роздрібна торгівля виробами підприємства. Через фірмові магазини готова продукція реалізується за цінами, нижчими від цін у міських магазинах.

Утім, як видно з табл. 1, переважну частку продукції підприємства за прямими договорами реалізують іноземним оптовим трейдерам. Завдяки співпраці з великими оп­товими торгівельно-виробничими компаніями здійснюється весь експорт підприємства.

Дані стосовно обсягів продажу та виробництва з давальницької сировини на 01.01.1998.

Конкурентне середовище

В Україні аналогічну продукцію (костюми, піджаки, брюки, тобто діловий чоловічий одяг) виготовляє чимало підприємств різної величини і спеціалізації та різних форм власності.

Реальну конкуренцію Вінницькому ВАТ "Володарка"становлять подібні до нього ве­ликі швейні підприємства універсального характеру або аналогічної спеціалізації. Це передусім А Т "Желань " (колишня Київська швейна фабрика ім. Горького), А Т "Стиль " (Луганська швейна фабрика), Херсонська та Кам 'янець-Подільська швейні фабрики. Усі підприємства обладнані сучасним устаткуванням, зокрема й іноземного виробництва.

Технічне переозброєння швейних підприємств країни відбувалося наприкінці 1980-х ро­ків. На реконструкцію одного тільки Київського AT "Желань" було витрачено $17 000 000. За приблизно рівних технологічних можливостей (і внаслідок цього — обмежених можли­востей підвищення якості продукції) внутрішньогалузева конкуренція здійснюється пере­важно на цінових засадах. За умов катастрофічного скорочення платоспроможності споживачів від такої політики найбільше страждають самі виробники. З метою уник­нення згубної цінової боротьби ВАТ "Володарка "має намір здійснити інвестиції в основні виробничі фонди, які б дали змогу суттєво підвищити якість продукції за паралельного зменшення операційних витрат, і, таким чином, частково вивести продукцію до іншої цінової групи.

Підприємство має для цього необхідний потенціал і досвід: за часів колишнього Со­юзу попит на продукцію саме Вінницької швейної фабрики перевищував можливості ви­робництва. За сучасних умов підприємство вже кілька років поспіль успішно виготовляє продукцію, призначену винятково на експорт. Тобто практика доводить, що завдяки доволі низьким (порівняно з іноземними виробниками) операційним витратам на підпри-

ємстві, продукція ВАТ "Володарка" може успішно конкурувати на європейському ринку на засадах цінової конкуренції при забезпеченні відповідного рівня якості.

Що стосується конкуренції на внутрішньому ринку, то саме перехід продукції до іншої цінової категорії є головним чинником конкурентоспроможності. З вітчизняних виробників аналогічної продукції таке переобладнання виробництва здійснює тільки Київське AT "Желань ".

Ринки й канали збуту продукції

Одяг і взуття й надалі залишаються найважливішими статтями українського ім­порту. Ринкова кон 'юнктура є вкрай несприятливою для національних виробників. Падіння купівельної спроможності більшості населення призвело до стрімкого скорочення попиту на одяг і, відповідно, до зменшення обсягів продукції, що виробляється.

Характерними рисами внутрішнього ринку є різкі зміни в структурі попиту та пропозиції товарів. Частина населення пред 'являє попит на найпрестижніший і якісний одяг від відомих виробників та модельних агенцій, незважаючи на високі ціни. Ринкова пропозиція готової продукції вищої категорії в Україні майже цілком представлена ім­портними виробами. Натомість традиційні споживачі продукції вітчизняних підпри­ємств — менш заможні верстви населення — й досі скорочують обсяги закупівель.

Значною мірою стан цього ринку впливає на наявність в Україні колосальної кіль­кості невеликих приватних швейних і трикотажних підприємств, діяльність яких май­же зовсім не відбиває офіційна статистика. Щонайменше 30% швейної продукції, що реалізується на внутрішньому ринку як імпортна, виготовляють дрібні виробники в Україні.

Статистика засвідчує, що легка промисловість взагалі і швейна зокрема най-відчутніше зазнають руйнівного впливу загальноекономічної кризи й неадекватного дер­жавного регулювання. У структурі ринку самої продукції очевидними є тенденції до зрос­тання загального рівня якості ділового одягу. На відміну від інших сегментів ринку одягу, кінцеві покупці костюмів віддають перевагу більш дорожчій та якісній продукції. Так, серед ділових костюмів перевагу віддають найбільш модним моделям з вовняних тканин -частка такої продукції на внутрішньому ринку становила у 1997 році 40,71%.

ВАТ "Володарка" має традиційні канали збуту своєї продукції. Розподіл обсягу реа­лізації через ці канали наведено в табл. 2.

Підприємство має досвід експорту товарів до Західної Європи, зокрема в Ні­меччину. Це фірма LE-GO Bekleidung-swerke Gmbh, з якою ВАТ "Володарка" співпрацює вже чотири роки поспіль. За­боргованості перед іноземними партнера­ми нема, немає також і заборгованості іноземних партнерів перед ВАТ "Володар­ка ". Німецькі партнери здійснють розра­хунки у стислий термін (не більше 10—12 днів). У середньому обмін коштів за екс­портними контрактами впродовж міся­ця дорівнює DM230 000. Але на сьогодні підприємство не має сертифікатів якості продукції, виданих міжнародними організаціями.

Підприємство застосовує такі методи виходу на ринки збуту та роботи на них: •/ агентські та консигнаційні угоди; У прямі контракти; S цінова політика.

Разом з тим, такі перспективні методи, як дилерська мережа й рекламні компанії, підприємство не застосовує через брак коштів.

На підставі проведеного аналізу стану галузі, оцінювання конкурентного середовища та місця, яке зпосідає ВА Т "Володарка " на ринку ділового одягу, було зроблено висновок про доцільність дооснащення підприємства новим технологічним обладнанням. Основне технологічне обладнання, встановлене на потоках, — вітчизняного виробництва. Техно­логії пошиття костюмів та волого-теплової обробки на сьогодні застаріли через відсут­ність автоматів для обробки деталей одягу. Використання машинного кріплення дета­лей, примітивної волого-теплової обробки з застосуванням важких (7-микілограмових) прасок та електричних пресів не можуть дати такої якості і кількості продукції, якої потребує ринок. Застарілі технології проектування лекал і розкрою зумовлюють великий обсяг бракованої продукції та відходів виробництва. Запровадження нової технології із залученням нового обладнання у виробництво забезпечить економію споживання елект­роенергії, збільшить випуск продукції, забезпечить зменшення частки бракованої продук­ції, уможливить оптимальніше використання наявної робочої сили.

Запровадження нових технологій передбачається реалізувати шляхом придбання су­часного основного промислово-технологічного обладнання, яке включає систему автома­тизованого проектування лекал і розкладок (САПР), автоматизоване розкрійне облад­нання, автомати й напівавтомати для обробки деталей одягу виробництва фірми "Дюр-коп". Якщо старе устаткування й надалі забезпечуватиме потреби певних категорій споживачів на внутрішньому ринку, нове обладнання дасть змогу виготовляти конкурен­тоздатну експортну продукцію.

Додатковими позитивними ефектами від оновлення основних виробничих фондів під­приємства мають стати суттєве підвищення продуктивності праці персоналу й еконо­мія витратних матеріалів і сировини, що формують основну частку собівартості виго­товлення продукції.

Упровадження на підприємстві принципово нових (порівняно з існуючими) технологій виробництва має забезпечити підприємству стабілізацію виробництва високоякісних товарів народного споживання, створення умов для виробництва конкурентоспроможної продукції.

Дія здійснення цих завдань підприємство має інвестувати в нове обладнання 2183 905 грн.

Для ВАТ "Володарка"потенційними інвесторами можуть бути:

S Інвестиційні фонди Western NIS Enterprise Fund та Alfa Capital;

/Державний інноваційний фонд України.

Оскільки Державний інноваційний фонд України є організацією, діяльність якої спрямована на підтримку й розвиток вітчизняного виробника шляхом надання безвідсот-ковоїпозики, керівництво ВАТ "Володарка"має намір для здійснення інвестицій спробу­вати залучити кошти цієї організації.

Дата добавления: 2014-11-29