Роль фінансово-економічного забезпечення (ФЕЗ) у стратегічному управлінні

План

ТЕМА 12 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПЛАНІВ І ПРОГРАМ

Мета: особливості фінансового аспекту реалізації стратегічних планів та програм, оцінка якості реалізації, поточне та стратегічне бюджетування, формування відносин між підрозділами підприємства.

1. Роль фінансово-економічного забезпечення (ФЕЗ) у стратегічному управлінні.

2. Варіанти побудови ФЕЗ

3. Поточне та стратегічне бюджетування

4. Економічні відносини між окремими підрозділами корпорації.

Базові поняття: трансфертні ціни; функціонально-вартісний аналіз (ФВА); синергійний ефект; бюджету автономного підрозділу; оперативний бюджет; заявка-обгрунтування; показники проекту.

Рекомендована література: [3], [4], [5], [7], [10], [14].

Рушійними силами розвитку ринково орієнтованої організації є економічні інтереси, які лежать в основі економічних відносин.

Економічні інтереси – це:

• усвідомлені потреби учасників ринкових відносин;

• рушійні сили, які спонукають учасників ринкових відносин діяти так, а не інакше у сферах виробництва, розподілу, обміну та споживання.

У свою чергу, економічні відносини – це:

• сукупність відносин, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання;

• відносини, що акцентують увагу на розподілі результатів діяльності у формі використання, розпорядження й володіння, прояв яких зумовлений відносинами власності.

У ринковій економіці відносини, які розглядаються, опосередковані коштами. Для підприємства це означає, що ще до початку свого створення та функціонування, треба нагромадити певний обсяг грошових ресурсів, які спочатку мають бути перетворені у необхідні ресурси, потім із цих ресурсів вироблена продукція, а вже після реалізації продукції здійснене відшкодування витрат і, при наявності прибутків, – розподіл їх на споживання та інвестування. Вирішення цих задач досягається організацією його фінансової системи.

Фінанси–система грошових відносин, що виникають на всіх стадіях розвитку організації: створення, становлення, реорганізації і ліквідації,–і мають свої специфічні особливості в залежності від форми власності.

Рис. 12.1. Вплив агентів зовнішнього та внутрішнього середовища на виробничий та операційний цикли організації

Фінансова система містить сукупність управлінських рішень щодо руху фінансових засобів та їхньому ефективному використанню, включаючи: систему норм, правил ведення фінансових рахунків, фінансове планування, систему фінансової звітності. Крім того, ця система реалізує такі функції, як залучення капіталу, управління власним капіталом, використання та повернення капіталу.

Система ФЕЗСУ – підсистема стратегічного управління, яка має такі властивості:

• спрямована на досягнення стратегічних цілей розвитку;

• оперує фінансово-економічними та організаційними елементами;

• обіймає всі сторони взаємодії організації із засновниками, персоналом, постачальниками, споживачами, інвесторами, бюджетними та страховими організаціями, банками тощо.

• має певний алгоритм, регулювання економічних інтересів та відносин усередині та поза межами організації;

• включає всі органи управління, що беруть участь у регулюванні економічних відносин усередині та поза межами організації

ФЕЗ стратегічного управління – це сукупність структурних та динамічних характеристик економічних взаємовідносин усередині та поза межами діяльності організації, що включає сукупність конкретних відносин власності, методів господарювання та правових норм, втілених у певні організаційно-економічні, механізми, за допомогою яких ринково-орієнтована організація використовує (або ні) можливості, що їй надає середовище, сприяє (або ні) досягненню цілей розвитку.

Об’єктами впливу ФЕЗ СУ є «входи» та «виходи» організації, які зв’язують організацію із зовнішнім середовищем, а саме – із ринками постачання та збуту, а також операційна та управлінська системи, фінансові результати та ризики; взаємозв’язки всередині організації, система мотивації персоналу тощо.

Суб’єктом ФЕЗ СУ може виступати один або комплекс підрозділів, які за допомогою різноманітних форм управлінського впливу забезпечують виконання «стратегічного набору» із метою досягнення стратегічних цілей організації.

Принципову схему формування економічних відносин всередині та за межами організації, що демонструє їх різноспрямованість на певні критерії оцінки діяльності підприємства як партнера та суб’єкта господарювання, наведено на рис. 12.2.

Рис 12.2. Основні характеристики економічних відносин всередині та за межами підприємства

Як уже зазначалося, організація вступає у фінансово-економічні відносини у процесі закупівлі сировини, матеріалів, інших товарно-матеріальних та нематеріальних цінностей, реалізації продукції (послуг), які вироблено у процесі інвестування, формування капіталу та резервів, створення та розподілу прибутку; сплати податків, одержання та погашення кредитів тощо. Отже, фінансово-економічні відносини пронизують усю діяльність підприємства, тому фінансово-економічний механізм забезпечення стратегічного управління мусить бути логічно завершений побудовою обґрунтованого алгоритму регулювання економічних процесів і сформованих на їх основі раціональних відносин всередині та поза межами ринково-орієнтованої організації. Ефективність ФЕЗ СУ забезпечуються за умов їх тісної взаємодії та взаємовпливу з організаційним (OЗ), соціально-психологічним (СПЗ) та інформаційно-аналітичним (ІАЗ) забезпеченням процесів стратегічного управління:

• з ОЗ СУ– через інституалізацію складових системи та механізмів їх організаційної взаємодії: підпорядкованість, повноваження, права, обов’язки, регулярність та форми організаційних зв’язків;

• з СПЗ СУ – через механізм влади, неформального впливу, стилю, групової та міжгрупової взаємодії, системи мотивації та винагороди;

• з ІАЗ СУ – через обмін інформацією та прийняття рішень щодо рівня її розкриття (з урахуванням комерційної таємниці); потреб щодо обсягів та типів інформації, визначення та обґрунтування доцільності використання певних методів, методик та інструментів інформаційно-аналітичної обробки даних тощо.

Головна умова такої взаємодії–спрямованість усіх систем забезпечення стратегічного управління на досягнення цілей стратегічного розвитку, уникнення протиріч та неузгодженостей їх внутрішніх механізмів.

Дата добавления: 2014-11-29