Сутність діагностичного аналізу підприємства

ТЕМА 10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

(Лекційне заняття №10)

Лекцію розраховано на 2 год.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1. Сутність діагностичного аналізу підприємства

10.2. Ключові фінансові показники діяльності підприємства

10.3. Аналіз показників прибутковості (рентабельності) та ділової активності підприємства по системі «Дюпон»

10.4. Методика оцінювання кредитоспроможності позичальника

Після вивчення теми студент зможе:

ý розкрити джерела і методи фінансового аналізу підприємства

ý перелічити та пояснити ключові показники ліквідності, стійкості та мобільності підприємства

ý окреслити сферу застосування моделі «Дюпон»

ý визначити клас позичальника за даними фінансової звітності

Діагностичний аналіз підприємства – визначення об'єктивного стану обраних параметрів у діяльності підприємства і їхня інтерпретація для формування висновків і рекомендацій з оцінки поточного стану підприємства.

На базі результатів діагностичного аналізу, як правило, приймаються відповідні управлінські рішення для здійснення наступних дій на підприємстві.

Діагностичний аналіз підприємства дозволяє охарактеризувати проблеми підприємства з погляду персоналу, устаткування, технології, ефективності виробничої діяльності, збуту, керування, планування й інших напрямків.

Щоб успішно провести діагностику, її необхідно ретельно спланувати. Для цього варто відповісти на ряд поставлених питань:

ü Ціль проведення діагностичного аналізу

ü Які ресурси (персонал, бюджет і т.п.) виділяються для проведення діагностичного аналізу

ü Залучати – чи незалежних консультантів?

ü Який час приділяється для проведення діагностичного аналізу?

Відповіді на ці питання дозволять спланувати проведення діагностичного аналізу і, при необхідності, залучити зовнішніх експертів для спільного складання плану діагностичного аналізу.

При проведенні діагностичного аналізу виділяються кілька основних етапів:

1. Підготовчий: ухвалення принципового рішення про проведення діагностики, про цілях діагностики, і про необхідність ресурсного забезпечення проведення діагностики.

2. Планування: детальне планування проведення діагностики – час, ресурси, бюджет.

3. Формування робочої групи, що складає з провідних спеціалістів підприємства, для проведення діагностичного аналізу. У випадку залучення зовнішніх консультантів вони також включаються до складу робочої групи.

4. Збір матеріалів для діагностичного аналізу – це внутрішні і зовнішні джерела інформації. Методи збору інформації – анкетування, інтерв'ювання, спостереження, «метод проб і помилок», експертні опитування і т.д.

5. Проведення аналітичної обробки даних.

6. Порівняння отриманих результатів з базовими значеннями як по кожнім параметрі окремо, так і по сумарному обсязі інформації діагностичного аналізу.

7. Ухвалення рішення про необхідність і пріоритетність можливих управлінських рішень по підприємству в цілому / по окремих напрямках діагностики.

8. Реалізація управлінських рішень.

Фінансово-економічний аналіз є складовою частиною комплексної діагностики компанії і являє собою ефективний метод, що дозволяє здійснити оцінку її фінансового стану і що є базою для проведення робіт, зв'язаних з формуванням фінансової політики компанії.

Основні напрямки аналізу:

ü Аналіз структури і динаміки балансових показників;

ü Аналіз структури і динаміки фінансових результатів;

ü Аналіз коефіцієнтів;

ü Аналіз оборотних активів і фінансового циклу;

ü Аналіз структури і динаміки витрат;

ü Аналіз беззбитковості.

ü Використовувані методи:

ü Горизонтальний аналіз;

ü Вертикальний аналіз;

ü Коефіцієнтний аналіз.

Джерела інформації для проведення аналізу:

ü Балансові звіти;

ü Звіти про фінансові результати;

ü Звіти про рух коштів;

ü Внутрішньофірмова економічна інформація тобто калькуляції, класифікація витрат, розшифровки статей витрат і т.п.

ü Пояснення персоналу і керівників підприємства і підрозділів.

Рис. 10.1. Різновиди джерел інформації про діяльність підприємства

Аналіз балансових звітів виробляється з метою оцінки майнового стану, структури активів і зобов'язань, динаміки і тенденцій зміни стану підприємства. Для проведення аналізу рекомендується використовувати дані як мінімум за три річних періоди. Для проведення аналізу використовується методологія вертикального і горизонтального аналізу, тобто аналіз структури активів і зобов'язань стосовно суми активів і розрахунок відхилень по кожнім балансовому рядку стосовно попереднього періоду, як в абсолютних, так і відносних показниках.

Дата добавления: 2014-11-29