Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Біосферні, природні заповідники, національні природні парки




(станом на 01.01.2002)

 

          Площа зе-
№ пор. Назва Розташування Рік створення Загальна площа, га мель, нада­на в постій-
          не користу-
          вання, га
    Біосферні заповідники    
  Асканія-Нова Херсонська область   33 307,6 11312,2
  Чорноморський » 1985 (розши- 89 129,0 70 509,0
      рений у 1998)    
  Карпатський Закарпатська область 1993 (розши- 53 630,0 31 977,0
      рений у 1997)    
  Дунайський Одеська область 1998 (на базі 46 402,9 22 662,0
      ПЗ «Дунай-    
      ські плавні», шо    
      існує з 1981 р.)    
    Природні заповідники    
  Кримський Автономна   44 175,5 44 175,5
    Республіка Крим      
  Канівський Черкаська область   2 049,3 2 049,3
  Український Донецька область   2 768,4 2 768,4
  степовий        
  Луганський Луганська область   1 575,5 1 575,5
  Поліський Житомирська область   20 104,0 20 104,0
  Ялтинський Автономна   14 523,0 14 523,0
  гірсько-лісовий Республіка Крим      
  Мис Мартьян »   240,0 240,0
  Карадазький »   2 855,2 2 855,2
  Розточчя Львівська область   2 084,5 2 084,5
  Медобори Тернопільська 1990 (розши- 10 516,7 10 516,7
    область рений у 2000)    

117


Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля


Глава 2


Біоекологія


 


Закінчення табл. 2.2

 

          Площа зе-
№ пор. Назва Розташування Рік створення Загальна площа, га мель, нада­на в постій­не користу-
          вання, га
  Дніпровсько- Дніпропетровська   3 766,2 3 766,2
  Орільський область      
  Єланецький Миколаївська область   1 675,7 1 675,7
  степ        
  Горгани Івано-Франківська   5 344,2 5 344,2
    область      
  Казантипський Автономна   450,1 450,1
    Республіка Крим      
  Опукський »   1 592,3 1 592,3
  Рівненський Рівненська область   47 046,8 47 046,8
  Черемський Волинська область   2 975,7 2 975,7
    Національні природні парки    
  Карпатський Івано-Франківська   50 303,0 38 591,0
    область      
  Шацький Волинська область 1983 (розши- 48 977,0 18 810,0
      рений у 1999)    
  Синевир Закарпатська область   40 400,0 27 208,0
  Азово- Херсонська область   52 154,0 52 154,0
  Сиваський        
  Вижницький Чернівецька область   7 928,4 7 013,4
  Подільські Хмельницька область   261 316,0 3 015,0
  Товтри        
  Святі Гори Донецька область   40 589,0 11878,0
  Яворівський Львівська область   7 078,6 2 885,5
  Сколівські »   35 684,0 24 702,0
  Бескиди        
  Деснянсько- Сумська область   16 215,1 7 272,6
  Старогутський        
  Ужанський Закарпатська область   39 159,3 14 904,6

Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10—15 % його площі зайнято заповідними територіями рангу заповідника чи заказника. На-


явність розвиненої мережі заповідних територій — необхідна (хоч і не достатня) умова збереження біорізноманітності. Тому кожна держава, яка приєдналася до Конвенції про біорізноманітність, зобов'язана підтримувати й розвивати мережу заповідних тери­торій, насамперед — заповідників.

Потрібно менше мисливцівбільше сторожів у заповідниках, менше мисливських товариствбільше товариств захисту тварин, менше мисливської літератури — більше літератури біологічної. І тоді останні акти трагедії диких тварин, які людство впише в історію життя на планеті Земля, матимуть гарний фінал!

І. І. Акимушкін,

російський біолог,

публіцист

Заповідник — це виділені державою території й акваторії, в ме­жах яких охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: типові чи рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угруповання рослин і тварин із ха­рактерним генофондом тощо. Заповідники беруться під охорону закону, на їхній території категорично забороняються всі види господарської діяльності (мисливство, рибальство, вилов тварин, усі види лісокористування, заготівля сіна, лікарських трав, зби­рання квітів, випасання худоби), застосування будь-яких хімічних засобів, шумових дій. У заповіднику вводиться певний заповід­ний режим. Це або абсолютне заповідання, тобто цілковите невт­ручання людей у природні процеси, або заповідання обмежене, за якого для досягнення максимальної природної рівноваги й максимального збереження екосистем допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, що надміру розмножилися, створення штучних водопоїв, проти­ерозійний захист тощо). Всього у світі створено більш як 11 тис. заповідних територій, що мають статус заповідника чи національ­ного парку.

Заповідники, які являють собою найхарактернішу еталонну ділянку біосфери даної фізико-географічної зони або біома й де діє режим абсолютного заповідання, мають найвищий статус — це біосферні (або еталонні) заповідники. Сьогодні в світі є близько 350 біосферних заповідників, і чотири з них розташовані на тери­торії України: Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський.


Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля


Глава 2


Біоекологія


 


       
   
 


< т ❁

У заповідниках із нижчим статусом на більшості території вво­диться режим обмеженого заповідання, хоч обов'язково є також і ділянки абсолютної заповідності. В Україні 17 таких заповідних територій (рис. 2.13): у Поліссі це Поліський і Рівненський заповідники; в лісостепу — заповідники Канівський, Дніпровсь-ко-Орільський, Розточчя та Медобори; в степовій зоні — Український степовий, Луганський та Єланецький степ; у Карпа­тах — заповідник Горгани; в Криму — заповідники Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опукський і Мис Мартьян; у Прикарпатті — Черемський запо­відник.

Крім указаних природних заповідників, в Україні є 54 істор и ко- культури их та історико-архітектурних заповідники. Серед них такі всесвітньо відомі, як Шевченківський у Каневі, Києво-Печерський, Софія Київська, Асканія-Нова тощо.

Національні природні парки — це території, що створюються для збереження природних комплексів, які мають екологічну, істо­ричну й естетичну цінність завдяки сприятливому поєднанню природних і культурних ландшафтів, і для використання їх у рекре­аційних, виховних, наукових і просвітницьких цілях. В Україні є 11 національних парків, таких як Шацькі озера, Подільські Товтри, озеро Синевир тощо.

Заказники — це території й акваторії, на яких охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, пе­чери, території з унікальними геологічними утвореннями тощо). На території заказників дозволяється обмежена господарська діяльність, але тільки така, що не завдає шкоди об'єктам, які охороняються (наприклад, обмежена заготівля сіна в лісових заказниках, збирання морської трави зостери в приморських заказниках, регламентоване полювання на окремих видів тварин у заповідно-мисливських господарствах). На території України практично в кожній області є принаймні кілька заказників.

Пам'ятки природи являють собою окремі невідновлювані при­родні об'єкти, які мають наукове, історичне чи культурно-есте­тичне значення, наприклад: водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення. Останнім часом до пам'яток природи дедалі частіше почали відносити також неве­ликі території (площею до кількох сотень квадратних метрів), зайняті популяціями рідкісних та реліктових видів або попу-

120


s




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1091; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.