Катастроф

ЕКОЛОГІЧНИХ

ГЛАВА

До нас волають ліси, які гинуть на різних континентах, моря, що висихають, безживні річки... Нового мислення, глибшого пізнання, значно вищої гуманістичної відповідальності за все живе чекає від наших сучасників день сьогоднішній і день прийдешній.

О. Т. Гончар,

український письменник, громадський діяч

§ 9-і.^ Природні екологічні катастрофи___________

Р

озвиток екологічної кризи активізується й при­родними екологічними катастрофами. В межах території України фізико-географічні й геолого-тектонічні умови можуть сприяти виникненню таких природних катастроф, як землетруси, повені, зсуви, пилові бурі, пожежі, випадання граду, сильні снігопади, зливи, селі, лавини, ураганні вітри, посухи.

Землетруси найнебезпечніші для Криму й Карпат, де їхня сила може досягати 7—8 балів. На інших територіях сила земле­трусу відчувається менше, а до сейсмічно найблагополучніших належать північно-західні райони країни. Повені бувають на всій території України, та найчастіше до них схильні гірські річки. Весняні й літні селі та зимові лавини — це також катастрофи, яких зазнають гірські райони, хоча зрідка селі трапляються й на рівни­нах унаслідок проривів річкових чи озерних дамб і гребель. Зсуви вельми типові для узбереж Чорного та Азовського морів, водосхо­вищ Дніпра. Від пилових бур потерпають переважно степові й лісостепові райони, а від пожеж, особливо в лісах і на торфови­щах, — Полісся та Лісостеп. Град, сильні снігопади, зливи, ураганні вітри й посухи періодично трапляються на всій території країни.

376

Глава 9

Наслідки екологічних катастроф

Залежно від природних факторів катастрофи поділяються на геологічні, гідрологічні, метеорологічні, агрометеорологічні.

Розвиток природних катастроф активізується діяльністю лю­дини. Так, повені, селі, лавини та зсуви в Карпатах почастішали через вирубування тут лісів.

За останні десятиріччя в Україні відбувалися всі зазначені ви­ще катастрофи: землетруси в 1977 і 1984 pp., пилові бурі в 1961 p., сильні повені на Дністрі у 80-х роках, численні осипи, зсуви та селі в Карпатах і Криму (майже кожні 3—4 роки). Ці ка­тастрофи завдавали відчутної шкоди господарству країни, а іноді супроводжувалися й людськими жертвами.

Декілька прикладів можна навести з недалекого минулого.

♦ У 1992 р. осіння повінь на річці Уж завдала величезних
матеріальних збитків. Через сильні дощі рівень води в річці
піднявся на 3—5 м, на значній площі було затоплено сільгосп­
угіддя, господарські об'єкти, деякі села, частково — міста Мука­
чеве, Сваляву та Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушено
енергопостачання багатьох сіл. У вересні від сильних дощів поча­
лася повінь у Тернопільській області, внаслідок якої загинуло
6 чоловік, завдано збитків об'єктам енергетики, зв'язку, сіль­
ському господарству.

♦ У цьому ж році снігопади й сильні заметілі в Криму пошко­
дили близько 3 тис. житлових будинків і 150 виробничих примі­
щень. Ураганні вітри, швидкість яких досягала 25—34 м/с (місця­
ми _ 38—40 м/с), завдали величезних збитків господарству.

♦ Тоді ж біля південних берегів Криму лютували сильні штор­
ми: 15 листопада вони зруйнували в Ялті пірс вантажного порту,
портові споруди. В море витекло паливо з кількох цистерн, зато­
нуло 8 невеликих суден, зазнали пошкоджень і великі судна.
З будинків зривало покрівлі. Збитки становили близько
10 млрд крб. Були й людські жертви.

♦ Того ж року сталося 5869 пожеж, здебільшого антропоген­
них, у результаті яких було знищено майже 2 тис. га лісу.

♦ На початку листопада 1998 р. сталася найбільша природна
екологічна катастрофа на Закарпатті — руйнівна повінь, яка
забрала декілька десятків людських життів і завдала колосальних
економічних збитків. Подібних катастроф тут не траплялося
200 років. Для відновлення екосистем, а також нормальних умов
проживання людей потрібно багато десятиліть. За попередніми

377

Розділ II Екологічні проблеми України

Глава 9

Наслідки екологічних катастроф

підрахунками, загальні збитки перевищують 120 млрд гривень (зруйновано більш як 2 тис. будинків, близько 2 тис. — підтопле­но, майже з 6 тис. будинків відселено жителів, пошкоджено бага­то десятків кілометрів доріг, ліній каналізації, водо- та енергопос­тачання, затоплено тисячі гектарів сільськогосподарських угідь).

§ 9.2.^ Антропогенні екологічні катастрофи

♦ Того ж року під час аварії на ТЕЦ у Чернігові розлилося
майже 300 т мазуту.

♦ У вересні 1993 р. на Київській насосній каналізаційній
станції з ладу вийшло кілька потужних насосів, і в Дніпро протя­
гом тижня щоденно викидалося майже 1,5 млн м³ фекальних
стоків.

Імовірність природних та антропогенних катастроф і кожний такий випадок необхідно обов'язково враховувати, ретельно аналізувати й уживати заходів для запобігання їм чи зведення до мінімуму їхніх негативних наслідків.

§ 9.3. J Аварія на Чорнобильській АЕС

Р

озвиток екологічної кризи прискорюють антро­погенні катастрофи, передусім — техногенні аварії. Вони відбуваються в усіх галузях економіки, й кількість їх із року в рік зростає.

За останні три-чотири десятиліття, крім аварії на ЧАЕС, найбільшими й найтяжчими за своїми наслідками було кілька та­ких катастроф.

♦ У березні 1961 р. потужний сель промчав Бабиним Яром у
Києві, завдавши величезних матеріальних збитків і забравши
кілька сотень людських життів. Причиною цього лиха став
прорив дамби технічного резервуару цегельного заводу.

♦ До великих катастроф 70-х років слід віднести пожежі на
газових родовищах — Шебелинському (Харківська область) та
Угерському (Львівська область), аварії на нафто- й газопроводах,
аварію на нафтогазовій платформі в Азовському морі та
аварійний прорив очисних споруд Калуського калійного комбіна­
ту, що завдали величезних економічних збитків і шкоди довкіллю
на величезній акваторії Азовського моря й у басейні Дністра.

У недалекому минулому сталися такі великі техногенні аварії.

♦ Улітку 1992 р. через переповнення каналізаційних місткос­
тей курортів Криму стався масовий викид нечистот у Чорне море.
В результаті пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Феодосії
було закрито на два місяці.

♦ У тому ж році на Кременецькій райагробазі розлилося май­
же 14 т солярової оливи. Нафтопродукти забруднили річку Ікву
до міста Дубно, потерпіли риборозплідні ставки села Берег.

♦ Тоді ж у результаті диверсії на нафтобазі міста Світловодсь-
ка (Кіровоградська область) у навколишнє середовище потрапи­
ло 200 т палива.

378

н:

"а чорнобильській аварії — найбільшій техно-.генній катастрофі в історії людства — необхідно акцентувати особливу увагу.

Жодна катастрофа XX сторіччя не мала таких тяжких еко­логічних наслідків, як чорнобильська. Це трагедія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу. Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів грунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відомі на сьогодні наслідки.

Радіоактивне забруднення ґрунтів. Територія із сильним радіоактивним забрудненням грунту становить 8,4 млн га й охоп­лює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя. Радіонуклідами забруднено також 3 млн га лісу. На територіях із забрудненням цезієм-137 більш як 45 Кі на 1 км² проживає понад 15 тис. чоловік, 15—45 Кі — близько 46 тис, 5—15 Кі — ще 150 тис. Близько 1,5 млн чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чер­нігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіро­воградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986—1989 pp. були витрачені мільйони, бажаних резуль­татів не дали.

379

Розділ II Екологічні проблеми України

Г л а в а 9

Наслідки екологічних катастроф

У 1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки, спричинені катастрофою на ЧАЕС, у 250 млрд руб. Реальні ж збитки визначити поки що важко. Наслідки цього лиха вічні, глобальні, й тепер можна говорити не про їх усунення, а лише про пристосування до них. ...Чорнобиль не відходить у минуле, не відпускає його туди наша свідомість. Вона опромінена ним. Уперше так близько, так реально й так жахливо відкрилося нам обличчя ядерного століття в нещодавно ще глухому, здавалося, назавжди забутому цивілізацією, куточку українського й білоруського Полісся, де зберігся старослов'янський говір, де в селах багато знахарів, ворожок, мисливців. Саме в цьому місці, куди науково-технічна революція прийшла немов останньою чергою. Прийшла й... залишила їх безживними на поки що невідомий навіть ученим строк... В. О. Яворівський

Ш Радіоактивне забруднення вод. У водах Прип'яті, Дніпра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концент­рація радіонуклідів. Навіть через 6 років після аварії вона була в 10—100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів. Вважають, що забруднення заплавних те­риторій і річок 30-кілометрової зони становить: ¹³⁷Cs — 14 400 Кі, ^9(lSr — 7360 Кі, Ри — 250 Кі. А в Київському водосховищі на дні нагромадилося вже більш як 60 млн т радіоактивного мулу (забруднення ^l37Cs — близько 2000 Кі).

Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн м³ твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, конструкції його просідають і дефор­муються.

Розроблено план, яким передбачено спорудження «саркофа-га-2», що має накрити весь четвертий енергоблок зі старим «сар­кофагом». Після закінчення будівництва планується поступове розбирання зруйнованого четвертого енергоблока й вилучення ядерного палива, що залишилося. Цей проект розраховано на 7 років. На сьогодні виконано лише деякі роботи з укріплення старого «саркофага».

Ш Наслідки чорнобильської аварії для здоров'я нашого народу

стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки: ♦ в Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей; ♦ у 2,5—3 раза зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності; ♦ мутації почастішали з 4 до 10 %, і навіть якби вдалося негайно зупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінило­ся не менш як три покоління людей; ♦> загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.

380

Дата добавления: 2014-11-29