КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Дискусійні питанні
Що прочитати? Арський Ф.Н. В країні міфів. — К., 1971. Біблія. — Видання об'єднання біблійних товариств, 1980 (та ін. роки). Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. — К., 1999. Онопрієнко В.І. Історія української науки XIX—XX століть. — К., 1998. Світогляд і духовна культура. — К., 1993. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. — К., 1999. Запитання для самоконтролю 1. Яке найбільш прийнятне визначення світогляду? 2. Який структурний вибір світогляду вам до вподоби? 3. У чому полягає сутність мудрості? 4. Що є основою єдності буденного і теоретичного світоглядів? 5. У чому полягає мистецька роль світогляду? 6. Чим визначається моральність світогляду? 7. За якими принципами визначається історичність світогляду? 8. Які міфи XX ст. ви знаєте? 9. У чому полягає відмінність між релігійним і науковим світоглядам? 10. Чим визначається ефективність наукового світогляду? 11. У чому полягає сила філософського світобачення? 12. Як правильно зробити світоглядний вибір? 1. Який світогляд найефективніший у сьогоденні? 2. Співвідношення понять "світогляд" і "ідеологія". 3. У чому проглядається взірець світоглядної культури в сучасних умовах? 4. Світоглядна позиція та реалії сьогоднішнього дня: суть конфронтації. 5. Чи потрібні міфи у XX ст.? 6. Новий поступ релігійного світогляду: прогрес чи регрес культури світобачення? 7. Як побороти "бездушність" науки? 8. Наука і негативні наслідки НТП: шляхи розв'язання конфлікту. 9. Філософія: наука чи форма суспільної свідомості? 10. У якої філософії майбутнє? 11. "Сила" і "слабкість" філософської позиції людини: які вони у сьогоденні? Словник Абсолютизувати — робити щось безумовним, самодостатнім.
Абстракція — мислене відкидання частини властивостей, зв'язків об'єкта пізнання з метою спрощення, виділення тих сторін, зв'язків, що зацікавили людину. Аксіома — незаперечна істина, що не потребує доведень. Актуальний — той, що важливий у даний момент і має реальне значення та функцію у даному висловлюванні і дії. Алгоритм — сукупність дій (правил) для розв'язування задачі. Альтернатива — необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну. Апологія — відвертий, беззастережний захист певних положень. Архаїзм — пережиток минулого. Вид — те, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загального вищого розділу — роду. Вчення — сукупність буденних чи теоретичних положень у будь-якій галузі знань. Конфронтація — становище, коли певні особи (або інші елементи соціальної структури) чи держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою. Містика — щось загадкове, непояснюване. Нірвана — стан повного спокою, знетямлення. Оптимальний — найкращий з можливих варіантів. Парадигма — приклад, взірець. Річ — явище дійсності, те, що відчувається чи усвідомлюється як конкретність. Тип — те, чому відповідає певна група предметів, понять, явищ. Толерантність — терпимість до чужих думок і вірувань. Трансформація — зміна, перетворення виду, істотних властивостей чого-небудь. Уніфікація — приведення чогось до єдиної форми, системи. Явище — зовнішній вияв сутності предметів, процесів.
Висновки Завершуючи викладення навчального матеріалу відповідно до програми нормативного курсу "Людина і світ", автори підручника вважають за необхідне зробити ряд висновків. У системі відношення "людина — світ", яка склалась об'єктивно, незалежно від волі і свідомості людини, безсумнівно, основним елементом є людина. За висновками нашого курсу, людина — це душевно визначена, природно-соціальна істота.
Таке визначення людини твориться передусім на основі визнання її як протилежності світові. А "світ взагалі" виступає протилежністю "світові людини". Саме тому в підручнику дається таке найбільш загальне визначення світу: світ — це все суще, що є в людині та поза нею. Після визначень понять "людина" і "світ" найбільш важливим у навчально-творчому курсі "Людина і світ" є аналіз сутності відношення "людина — світ". І тому цілком закономірним є те, що цей аналіз започатковується баченням своєрідної духовної тріади — дух, душа, духовність. Визначаючи дух як об'єктивно існуюче начало, душу — як індивідуалізований дух, а духовність — як органічну єдність об'єктивного і суб'єктивного, автори підручника намагалися наголосити на життєспрямовуючій силі внутрішнього світу людини, його вирішальному впливі на зовнішній світ. Саме духовність розглядається курсом як основний фактор формування і розвитку особистості. Подальша логіка курсу "Людина і світ" спрямована в русло бачення свідомого й особливо самосвідомого. Діяльність людської свідомості підноситься до рівня пізнання. Пізнання визначається не просто як особливий процес взаємодії Суб'єкта й об'єкта, коли основним результатом виступає знання. Пізнання розглядається як особливий спосіб перетворення людиною світу, природи і самої людини в інтересах людини. Природа в курсі "Людина і світ" тлумачиться як те, що передує існуванню людини. Вона постає як самоорганізоване явище, як загальний об'єкт знання і пізнання, як сукупність об'єктивних умов існування цивілізації. Особливим природним явищем згідно з курсом "Людина і світ" постає суспільство — самоорганізована система соціально визначених явищ. Суспільство є необхідною умовою творення людини, залишаючись при цьому її (людським) творінням. Суспільні відносини, як основа творення соціуму, подані в курсі "Людина і світ" у широкому спектрі зв'язків і взаємодій людей. При цьому особливо наголошується на сутності соціальних, зокрема політичних і культурних відносин. Загальний висновок навчально-творчого курсу "Людина і світ", який стверджує, що людина — найвища цінність у світі, звернений до майбутнього в існуванні людини. А конкретно автори курсу звертаються до молодої людини сучасної України, яка, виходячи на широкий шлях самостійного життя, перебуває в нестримному пошуку Істини, Добра і Щастя.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 800; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |