Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Безпека життєдіяльності як категорія. 2 страница




Кількісна оцінка збитків, заподіяних реалізованою небезпекою, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожний окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених або хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди – це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймо­вірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в небезпечній зоні. Найбільш загальне тлумачення ризику - частота реалізації небезпеки.

Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу: R = n/N.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок чисельного значення загального ризику побутового травматизму із смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних, наприклад, за календарний рік. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Уразитись на смертельну небезпеку у побуті міг практично кожний із загальної кількості громадян, що проживали в Україні на цей період, тобто N = 50 100 000 осіб. Числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері за рік становило:

R = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362 = 1362 × 10-6 .

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1362 особи. В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти (Кч), який показує кількість травмованих або загиблих на 1000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що коефіцієнт частоти смертельного побутового травматизму в Україні цей рік. становив 1,362.

Аналіз стану травматизму в Україні за 1997–1998 р. наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Показник Рік
   
Загальна кількість населення 50 500 000 50 100 000
Чисельність працюючих 15 794 245 14 805 717
Загальна кількість травмованих у побуті Не знайдено 2 000 000
Загальна кількість травмованих на виробництві 54 510 47 531
Кількість загиблих на виробництві    
Кч (загальний у побуті) Не знайдено 39,9
Кч (загальний на виробництві) 3,5 3,2
Кч (смертельний у побуті) 1,444 1,362
Кч (смертельний на виробництві) 0,104 0,105

 

Аналізуючи наведені дані, можливо зробити висновок, що рівень побутового травматизму на Україні у 13 разів перевищує рівень виробничого травматизму. На один смертельний нещасний випадок припадає 30 нещасних випадків, які закінчуються травмою. Використовуючи інші дані, можна визначити ризик травматизму від окремих джерел небезпеки в різних галузях виробництва у різних країнах.

Величини ризику загибелі людей з різних причин в України такі: алкоголь – 16×10-6; автомобіль - 148×10-6; вбивства - 138×10-6; утоп­лення – 99×10-6; отруєння – 95×І0-6; пожежа – 26×10-6; електричний струм – 19×10-6. Загальний ризик становить 1420×10-6, тобто на кожний мільйон громодян щорічно гине 1420 людей; для порівняння, у СШАмаємо600, ризик 600×10-6 .

 

1.2.3. Оцінка ризику небезпеки.

Потенційно безпечних систем не існує. Будь-яка система, яка надає особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, навіть обов’язковий елемент ризику.

Безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки безпечніші, ніж їхні аналоги. Вони забезпечують допустимий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони замінюють. Жоден літак не зміг би піднятися у небо, жодна машина не змогла б рушити, жоден військовослужбовець не зміг би нести службу у варті, або іншому місці, якщо б виникла необхідність перед цим виключити усі ризики та усі небезпеки. Подібним чином неможливо було б працювати на любому верстаті, керувати автомобілем, йти по вулиці, пірнати у воду, готувати обід тощо без деякого елементу функціонального ризику.

Існує ризиковий баланс між відомими перевагами та недоліками консервантів, що використовуються у харчовій промисловості, між відомими перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування (наприклад, рентгенівська діагностика, радіаційна терапія) та відомими загрозами людському здоров’ю від впливу радіації. Завжди можна навести декілька прикладів, коли відносно безпечний матеріал або частина обладнання можуть за певних умов ставати небезпечними. Навіть така дія, як пиття води, але у великій кількості, може стати причиною серйозних проблем з нирками.

Отже, безпека є насправді відносним поняттям. Абсолютної безпеки для всіх обставин та умов не існує. Просте запитання: “Яка безпека є достатньою?”. Простої відповіді не існує. Вираз “безпека 99,9%, що використовується для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не можна вважати коректним.

Для того, щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні критерії. Категорії серйозності небезпеки (табл.1.3.) встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов

Таблиця 1.3

Вид Категорія Опис нещасного випадку
Катастрофічна І Смерть або зруйнування системи
Критична ІІ Серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження у системі
Гранична ІІІ Незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження у системі
Незначна ІV Менш значні, ніж у категорії ІІІ, травми, захворювання, пошкодження у системі

Використання категорій серйозності небезпеки дуже корисно для визначення відносної важливості використання профілактичних заходів для забезпечення БЖ, коли вона застосовується для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуації, які належать до категорії І (катастрофічні небезпеки), потребують більшої уваги, ніж віднесені до категорії ІV (незначні небезпеки).

Рівні ймовірності небезпеки (табл.1.4) є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком не усунутої або непідконтрольної небезпеки: Таблиця 1.4.

Вид Рівень Опис наслідків
Часта А Велика ймовірність того, що подія відбудеться
Можлива В Може трапитися декілька разів за життєвий цикл
Випадкова С Іноді можу відбуватися за життєвий цикл
Незначна D Малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу
Неймовірна Е Настільки малоймовірна, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться

Базуючись на вищій ймовірності небезпеки будь-якої системи, можна дійти до висновку щодо специфічних видів діяльності людей. Тому, використовуючи водночас методики визначення серйозності ймовірності небезпеки, можна визначити, вивчити небезпеки, віднести їх до певного класу і вирішити їх, виходячи з серйозності небезпеки, потенційно ймовірних наслідків та ймовірності, що такі наслідки будуть мати місце.

Наприклад, якщо зіткнення літаків у повітрі, без сумнівів, буде класифікуватися як категорія І (катастрофа), то її можливість або ймовірність буде віднесена до рівня D (незначна), виходячи зі статистики випадків зіткнення літаків у повітрі. Зусилля, спрямовані на зменшення шкоди від такого роду випадків, зійдуть до здійснення специфічного, але відносно незначного контролю для запобігання подібній ситуації. І навпаки, зіткнення двох автомобілів на переповненій автостоянці може бути класифіковане як незначна (категорія ІV) подія з ймовірністю, що належить до рівня А (часта) або рівня В (можлива). Зусилля у цьому випадку будуть сфокусовані на забезпеченні дешевого та ефективного контролю через високу ймовірність цієї події: знаки, які вказують напрямок руху автомобільного транспорту, широкі місця для паркування, обмеження швидкості, улаштування нерівностей, що примушують зменшити швидкість, тощо є прикладом такого контролю.

Звідси випливає, що коли потенційна небезпека події буде віднесена до категорії І (катастрофічна) з рівнем імовірності А (часта), то всі зусилля без сумнівів потрібно спрямовувати на виключення цієї небезпеки з конструкції або забезпечити посилений контроль до запуску системи або проекту.

Легко помітити, що серйозна небезпека може бути припустимою, якщо може буде доведено, що її ймовірність надто низька, так само може бути припустимою вірогідна подія, якщо може бути доведено, що результат її незначний. Ці міркування дають підстави для припущення, що ймовірність припустимого ризику небезпеки обернено пропорційна її серйозності.

Приклад матриці оцінки ризиків небезпеки (табл.1.5), що є ефективним інструментом для апроксимації припустимого та неприпустимого рівнів або ступенів ризику: Таблиця 1.5.

Частота, з якою відбувається подія Категорія небезпеки
І Катастрофічна ІІ Критична ІІІ Гранична ІV Незначна
(А) Часто
(В) Імовірно
(С) Час від часу
(D) Віддалено 1D 2D 3D 4D
(Е) Неймовірно
Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику 1А, 1В, 1С, 2А, 2В, 3А 1D, 2С, 2D, 3В, 3С 1Е, 2Е, 3D, 3Е, 4А, 4В 4С, 4D, 4Е Критерії ризику     Неприпустимий (надмірний)   Небажаний (гранично допустимий)   Припустимий з перевіркою (прийнятий) Припустимий без перевірки (знехтувальний)

Встановивши літерно-цифрову систему оцінки ризику для кожної категорії серйозності та для кожного рівня ймовірності, можна глибше класифікувати та оцінювати ризик за ступенем припустимості. Використання такої матриці полегшує оцінку ризику.

 

1.2.4. Концепція прийнятого (допустимого) ризику.

За ступенем припустимості ризик буває знехтувальний, прийнятий, гранично допустимий та надмірний.

Знехтувальний ризик настільки малий, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

Прийнятим ризиком вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтувальний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція БЖ базується на досягненні прийнятого (допустимого) ризику.Сутність концепції прийнятого (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки.

Прийнятий ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення. Розмір прийнятого ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природою, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятих значень.

Збільшуючи витрати,можна значно зменшити величину тех­нічного ризику, але не безмежно. Збільшення витратна зни­ження технічного ризику завдає шкоди соціальній сфері (зменшуються витрати на ме­дицину, культуру, освіту, тощо), що збільшує соціально-економічний ризик. Сумарний ризик(рис.1.1) має мінімум при визначеному співвідношенні інвестицій у технічну та соціальну сфери.

Вважається, що сучасні технічні системи підвищеної потужності повинні мати ймовірність впливу небезпечних факторів на людину на рівні 10-6...10-7 на рік та менше при всіх видах впливу на систему (відмова техніки,помилки оператора, стихійні явища). В Україні поняття прийнятого ризику офіційно не використовується.

 

Ризик

 

       
 
   
 

 

 


Rпр тех

 
 


10- 6

10- 7

Кошти 0

 

Рис.1.1. Сумарний ризик.

 

 

1.2.5. Визначення прийнятого ризику.

 

Максимально прийнятим рівнем індивідуального ризику загибелі людини звичайно вважається ризик, який дорівнює 10-6 на рік, малим вважається індивідуальний ризик загибелі 10-8 на рік.

Концепція прийнятого ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ. Справді, коли працюють навіть дотримуючись усіх встановлених правилами охорони праці нормативів, все ще існує деякий рівень залишкового ризику, який неминуче повинен бути присутнім. Наскільки ризик є прийнятим або неприйнятим – вирішує керівництво. Результат цього рішення буде впливати на багато вхідних даних та міркувань, серед яких не останнє місце посідає вартість ризику, оскільки головним завданням управління є і завжди буде визначення вартості ризику.

1.2.6. Управління ризиком.

Основним питанням теорії та практики БЖ є питання підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети, як правило, в будь-якій системі або ситуації можна кількома шляхами. Такими шляхами, наприклад, є:

- повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

- заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними;

- удосконалення технічних систем та об’єктів;

- розробка та використання спеціальних засобів захисту;

- заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

Кожен із зазначених напрямків має свої переваги і недоліки, і тому заздалегідь важко казати, який з них найкращий. Як правило, для підвищення рівня безпеки завжди використовується комплекс цих заходів та засобів. Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.

З питань управління ризиком не останнє місце посідає вартість цього управління.

Іншим аспектом того, як встановлюється співвідношення витрат з розміром прийнятого ризику, є можливість контролювання або ліквідації ризику.

Деякі небезпеки, що мають відносно низький рівень ризику, вважаються неприпустимими, тому що їх досить легко контролювати та ліквідувати.

Наприклад, ризик уразки блискавкою окремої особи оцінюється величиною 1 на 14 млн. випадків. Люди рідко знаходяться на вулиці під час грози. Незважаючи на те, що ризик невеликий, необхідність ліквідації його базується на тому, що ціна повного нехтування такою небезпекою дуже висока (смерть або серйозні фізичні ушкодження), а ціна контролю або ліквідації цього ризику незначна (залишитись у приміщенні).

Навпаки, існують інші небезпеки, які вважаються допустимими, хоча мають великий потенціал ризику, через те, що їх важко або практично неможливо усунути. Наприклад з запуску космічного човна. З точки зору експлуатації цілої системи рівень ризику, пов’язаний із запуском і посадкою човна, на декілька порядків перевищує ризик польоту на авіалінії, а ризики, які містить у собі політ на авіалінії, - ризик пілотування легкого одномоторного літака. Але у даному разі такий ризик приймається тому, що, по-перше, його практично неможливо усунути на даному рівні розвитку космонавтики, а по-друге, кожен політ космічного човна відкриває нові перспективи для розвитку багатьох галузей науки, техніки, оборони та народного господарства.

Отже, вартість не є єдиним та головним критерієм встановлення прийнятого ризику. Важливу роль відіграє оцінка процесу, пов’язана з визначенням та контролем ризику.

1.2.7. Якісний аналіз небезпек.

Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Потім, при необхідності, дослідження можуть бути поглиблені і може бути виконаний детальний якісний аналіз. Методи цих аналізів та прийоми відомі під різними назвами. Наведемо основні з цих загальних інструментів.

Типи аналізу:

- попередній аналіз небезпек (ПАН);

- системний аналіз небезпек (САН);

- підсистемний аналіз небезпек (ПСАН);

- аналіз небезпеки робіт по обслуговуванню (АНРО).

Методи та прийоми, що використовуються при аналізі:

- аналіз пошкоджень та викликаного ними ефекту (АПВЕ);

- аналіз дерева помилок (АДП);

- аналіз ризику помилок (АРП);

- прорахунки менеджменту та дерево ризику (ПМДР);

- аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ);

- аналіз поетапного наближення (АПН);

- програмний аналіз небезпек (ПрАН);

- аналіз загальних причин поломки (АЗПП);

- причинно-наслідковий аналіз (ПНА);

- аналіз дерева подій (АДПд).

Існує велика кількість наукових та технічних праць на цю тему. Окремі методики викладаються при вивченні загально інженерних та спеціальних дисциплін. Найбільш часто, широко використовують попередній аналіз небезпек (ПАН) та аналіз дерева помилок (АДП).

Попередній аналіз небезпек – це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. ПАН є першою спробою в процесі безпеки систем визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в системі, в багатьох випадках йому передує попередній перелік небезпек.

Порядок виконання ПАН:

- вивчають технічні характеристики об’єкта, системи або процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, матеріали; встановлюють їхні небезпечні та шкідливі властивості;

- визначають закони, стандарти, правила, дія яких розповсюджується на даний об’єкт, систему чи процес;

- перевіряють технічну документацію на відповідність її законам, правилам, принципам і нормам безпеки;

- складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційно небезпечні ситуації, виявлені недоліки.

При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наявності вибухопожежонебезпечних та токсичних речовин, виявленню компонентів об’єкта, в яких можлива їх присутність, потенційно небезпечна ситуація від неконтрольованих реакцій чи при підвищенні тиску.

Після того, як виявлені крупні системи об’єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу, перелік яких вже наведено.

Існують базові запитання, на які обов’язково необхідно відповісти, коли проводять ПАН, незважаючи на те, що деякі з них можуть здаватися занадто простими. Якщо ці запитання не розглянути, то існує ризик неповного аналізу безпеки системи. Вся простота або очевидність має схильність приховувати деякий рівень прихованої небезпеки. Базові запитання, які мають бути вирішені, наступні:

- Який процес (система) аналізуються?

- Чи залучені до цієї системи люди?

- Що система повинна звичайно робити?

- Чого система не повинна не робити ніколи?

- Чи існують стандарти, правила, норми, які мають відношення до системи?

- Чи використовувалась система раніше?

- Що система виробляє?

- Які елементи включено в систему?

- Які елементи вилучено із системи?

- Що може спричинити появу небезпеки?

- Як оцінюється ця поява?

- Що і де є джерелами та перешкодами енергії?

- Чи існує критичний час для безпечності операцій?

- Які загальні небезпеки притаманні системі?

- Як може бути покращений контроль?

- Чи сприйме керівництво цей контроль?

Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки, спеціальних анкет, списків і таблиць.

Аналіз дерева помилок (АДП) вважається одним з найбільш корисних аналітичних інструментів у процесі системної безпеки, особливо при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем. Завдяки тому, що він використовує дедуктивний логічний метод (тобто поступово рухається від загального до часткового), від дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести до небажаних наслідків або яким-небудь чином вплинути на ці наслідки.

Для того, щоб необхідним чином побудувати дерево помилок, аналітик насамперед повинен володіти широким знанням системи чи процесу дослідження. Якщо таких знань недостатньо, тоді процес повинен включати участь проектної групи спеціалістів, а також інших відповідних організаційних структур компанії (наприклад, спеціалістів з якості та надійності, операційного проектування). Аналітик повинен мати чітке розуміння процесу міркувань після проектування системи, а також експлуатаційних критеріїв, які впливають на продуктивність системи. Важливим також є розуміння умов експлуатації.

На рис.2 наведено ілюстрацію простого дерева помилок з розташуванням кінцевої події, подій що впливають та нерозвинених подій, далі – до первісних подій:

 

 
 

 

 


Рис.1.2. Ілюстрацію простого дерева помилок.

 

Створення дерева помилок починається з визначення кінцевої події. Ця подія може мати широкий та загальний характер – відмова чи пошкодження системи, або вузький та специфічний, коли порушується функціонування певного компонента системи. Ця кінцева подія буде розташовуватись на верхівці дерева помилок, а всі попередні події, які ведуть до головної, будуть розташовані як гілки на дереві. Коли користувач крокує від кінцевої події вниз, буде матеріалізуватись кожний рівень дерева. Для того, щоб перейти від одного рівня до наступного, аналітик повинен постійно ставити фундаментальне запитання: “Що могло б призвести до здійснення цієї події?” Як тільки причини події ідентифіковані, вони розміщуються у відповідній позиції на дереві помилок. При побудові основного дерева помилок використовують спеціальні символи, що забезпечують аналітика ілюстрованим зображенням події і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і значно полегшує побудову дерева помилок.

Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається. При цьому слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор, тому всі можливі “відмови оператора” теж необхідно вводити у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, розвиток подій за часом можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок.

Питання для самостійного контролю.

1. Що розуміють під терміном «безпека життєдіяльності» (БЖ)?

2. Як Ви розумієте поняття «небезпека»?

3. Що таке номенклатура небезпек?

4. Що називають таксономією небезпек?

5. Як розуміють поняття «побутове середовище» та його параметри?

6. Що розуміють під «виробничим середовищем» та його параметрами?

7. Як визначається ризик?

8. Для чого потрібна концепція прийнятого ризику?

9. Що розуміють під попереднім аналізом небезпек?

 

Рекомендовані теми для обговорення на семінарських заняттях:

1. «Людська діяльність», як специфічна форма активності та необхідна умова існування людського суспільства.

2. Життєдіяльність - процес збалансованого існування та саморегуляції індивіда.

3. Безпека життєдіяльності, як наука, що вивчає проблеми безпеки перебування людини в середовищі.

4. Системно-структурний підхід та визначення впливу окремих чинників на стан безпеки.

5. Ризиковий баланс між перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування та загрозами людському здоров’ю від впливу радіації.

6. Аналіз таксономії небезпек, як класифікація небезпек, що здатні завдати шкоди людині.

7. Уражаючи фактори, як чинники життєвого середовища;

8. Сутність концепції прийнятого (допустимого) ризику.

 


2. ЛЮДИНА, ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ “ЛЮДИНА – ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ”

 

При вивченні цього розділу Ви повинні знати:

1. визначення структури та змісту поняття “здоров¢я”;

2. основні ознаки здоров’я в системі “людина - здоров¢я – середовище”;

3. вплив негативних факторів на здоров’я людини;

4. основні аналізатори людини;

5. фази працездатності людини;

6. основні положення ергономіки;

7. ергономічні вимоги до організації місця праці та режимів праці і відпочинку;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1034; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.119 сек.