Завдання до опанування теми. Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

План семінарського заняття

Г. В. Плеханов

Тема 9.Діалектика

...кожне явище дією тих самих сил, які обумовлюють його існування, рано чи пізно, але неминуче трансформуються у свою власну протилежність...

1. Формування діалектики.

2. Діалектика як теоретична система.

3. Принципи та закони діалектики.

Питання до самостійної роботи студентів

1. Що таке діалектика та в чому її протилежність метафізиці?

2. Чому між змістом і формою в процесі розвитку виникають протиріччя?

3. Чи може наслідок стати причиною своєї особистої причини?

4. Як співвідносяться між собою можливість та необхідність, дійсність та випадковість?

1. Діалектика та догматичне мислення.

2. Діалектика та синергетика.

3. Співвідношення діалектики, логіки, теорії пізнання.

1. Виправте та доберіть діалектичні пари:

Буття – Не-буття

Сутність – Не-сутність

Єдине –?

Ціле –

Якість – Брак

Зміст –?

Можливість – Неможливість

Одиничний –?

Раціональне – Безглуздя

Свідоме –?

Необхідність – Не необхідність

Причина – Безпричинність.

2. «Кожне явище під дією тих самих сил, котрі зумовлюють його існування, рано чи пізно, але неодмінно перетвориться на своє протилежне». Чи згодні ви з цим? Наведіть приклади.

3. Заповніть таблицю (скласифікуйте протиріччя):

а) основні – неосновні; б) антагоністичні – неантогоністичні; в) необхідні – випадкові; г) внутрішні – зовнішні.

За характером виникнення	За місцем у системі	За роллю в розвитку	За типом

4. Доповніть таблицю.

Єдність	Зміст	Форма
Художній твір	Події, факти, явища...	Розповідь, трагедія, вірш...
Сердце людини	Тканини, кров...	Оболонка, шлуночок...
Влада	Гроші, люди, зброя...	Адміністративні установи...

5. У чому, на думку російського філософа І. Ільїна, полягає протиріччя між раціональним науки та ірраціональним світу? Чи є в цій ірраціональності місце для віри?

«Між спекулятивними одиничностями світу та наукою залишається деяке зіяння, яке заповнюється розумовим стрибком. Загальні категорії наук виявляються включеними у тканину світу, але світові образи виявляються не включеними в науку; вони тільки «розуміються» в об’єкті категорій і схематично будуються їх змістом. Конкретні науки говорять, про чуттєву ірраціональну стихію, але не нею і не в ній...Ряд дійсності та ряд реальності не співпадають; другий справді є присутнім у першому, але перший не вичерпується другим. Наука не охоплює світу ні в його непокірних частинах, ні в його спекулятивно-закономірних образах... Категорія конкретної науки є не образ, а лише схема його; і, можливо, саме тому від суворості діалектичного методу не залишається й сліду в конкретних науках. Така прихована перемога ірраціональної стихії над Поняттям» (Цит. за: Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – С-Пб.: Наука, 1994. – С. 234).

6. Проаналізуйте визначення Гегелем категорії «нескінченність». У чому в цьому сенсі полягає діалектичний метод?

«Нескінченне є:

а) у простому визначенні стверджувальне як заперечення кінцевого;

б) але воно тим самим знаходиться у взаємовизначенні з кінцевим і є абстрактне, однобічно нескінченне;

с) воно є саме зняття цього нескінченного, а рівно й кінцевого, як єдиний процес, – є істинно нескінченне» (Цит. за: Гегель Г.Ф. Сочинения. Т. 1. – М-Л.: Госполитиздат, 1930. – С. 136).

7. Проаналізуйте тлумачення наведеного вище уривка дослідником філософії Гегеля М.Ф. Овсянніковим: чому співвідношення кінцевого та нескінченного, з точки зору діалектики, необхідно розуміти як процес (рух) взаємозумовлюючих одне одного понять?

«Поняття істинної нескінченності Гегель дедукує наступним чином: дещо визначається іншим, в свою чергу, інше визначається чимось третім і т.ін. Наприклад, А визначається через Б, Б – через В. Тут А виступає як дещо, Б – як інше. Але Б є не тільки інше, але й дещо, яке визначається через (А). Отже, дещо визначається через дещо, тобто саме через себе. Ось це співвідношення з самим собою Гегель називає істинною нескінченністю. Таким чином, основна особливість істинної нескінченності заключається в моменті самовизначення» (Цит. за: Овсянников М.Ф. Философия Гегеля. – М.: Наука, 1959. – С. 102).

8. Поясніть визначення діалектики І. Гаріним. Чи згодні ви з такою позицією?

«Діалектика – це спосіб говорити про неможливе, про неймовірне з точки зору здорового глузду. Нестерпність суперечності породжує зміст. Це стрибок через трюїзм в царину недізнанних змістів» (Цит. за: Гарин И.И. Что такое философия?; Запад и Восток; Что такое истина? – М.: ТЕРРА - Книжный клуб, 2001 - 752с). Порівняйте цей вислів з визначенням діалектики Г.В.Ф. Гегелем: «Цей настільки ж синтетичний, як і аналітичний момент судження, завдяки якому первісне загальне визначає себе з самого себе як інше по відношенню до себе, повинен бути названий діалектичним» (Цит. за: Гегель. Наука логики. М., 1972. – Т. 3. – С. 296).

Література: [23; 25; 39; 45; 52; 129; 130; 131; 133].

Дата добавления: 2014-11-29