По-перше, вихідною базою пропозиції грошей є головним чином боргові зобов'язання виробничої сфери

V

PQ – k + a - b

Md = ------------------,

де PQ – сума цін товарів і послуг, що є в обігу;

k - сума цін товарів, платежі по яких виходять за рамки даного періоду;

a – сума цін товарів, проданих у минулі періоди, терміни оплати яких наступили в даному періоді;

b - сума взаємопогашаючих платежів;

V – швидкість обороту грошової одиниці.

2.Кембріджський варіант попиту на гроші. Основою кембріджського варіанта попиту на гроші є рівняння грошового обігу, що запропонував англійський економіст А. Пігу.

Md = k × P × Q

де Md – потреба в коштах;

P – рівень цін товарів і послуг, що підлягають реалізації;

Q – реалізований національний продукт.

k – кембріджський коефіцієнт, що показує яка частина річного номінального доходу може зберігатися учасниками обороту у формі касових залишків.

Наступною складовою грошового ринку є пропозиція грошей.

В економічній теорії існують різні думки з приводу визначення основних детермінантів, під впливом яких формується пропозиція грошей.

1. Монетаристський підхід (М.Фрідман).

Представники цієї школи вважають, що на відміну від попиту, що визначається внутрішньоекономічними процесами, пропозиція грошей є екзогенним чинником економічного розвитку, тому що грошова емісія здійснюється на інституційних початках і її емітентами є банківські установи.

2. Кейнсіанський підхід (Дж. Кейнс).

Представники цього напрямку визначають кредитну природу грошової емісії і, відповідно, пропозиції грошей. Їхні аргументи полягають в наступному.

По-друге, об'єктивною основою формування пропозиції грошей є також внутрішні і непогашені зовнішні зобов'язання держави (дефіцит платіжного балансу, який можна розглядати як основу грошової емісії).

Таким чином, компоненти пропозиції грошей формуються на кредитній основі - боргових зобов'язаннях держави, фінансово-кредитних установ і інших суб'єктів виробничого процесу і підприємницької діяльності.

Дата добавления: 2014-11-29