Сутність і необхідність кредиту

На ринку капіталів відбувається перерозподіл вільних капіталів і їхнє інвестування в різні дохідні фінансові активи.

Найліквіднішим активом, як відомо, є готівка в касах банків і залишки на поточних рахунках клієнтів і кореспондентських рахунках банків. Високою ліквідністю володіють і державні короткострокові цінні папери. Поряд з ними на грошовому ринку обертаються і короткострокові комерційні боргові зобов'язання, випущені першокласними фірмами і корпораціями.

На грошовому ринку відбуваються угоди з активами в ліквідній формі, що можуть бути використані як засіб платежу для погашення різноманітних зобов'язань.

Чіткої межи між ринками грошей і капіталів не існує: одні і ті ж інструменти можуть обертатися як на одному, так і на іншому ринку. Більше того, ринок позичкових капіталів поєднує визначені сегменти ринків грошей та капіталів.

На ринку позичкових капіталів здійснюються угоди з надання одними економічними суб'єктами тимчасово вільних засобів у позичкуіншим: підприємствами – безпосередньо один одному (ринок комерційних кредитів), банками – будь-яким економічним суб'єктам (ринок банківських позичок), безпосередньо державі (ринок державного боргу) і населенню (ринок споживчих позичок).

Кредит (англ.credit) – об'єктивна економічна категорія. Походить від латинського слова creditum – щось, передане іншому з упевненістю повернення. Найбільш визнаним визначенням кредиту є наступне.

Способом організації кредитних відносин є позичка. Оскільки кредит – економічна категорія, тобто економічні відносини, то правильно формулювати не «надати кредит, одержати кредит», а «надати позичку, одержати позичку».

Кредит – це вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин.

У той же час кредит – категорія історична. З'явившись у період розкладання первіснообщинного ладу через майнову диференціацію громади, він досяг найбільш високого рівня розвитку при капіталізмі. У сучасному суспільстві кредит є такою ж невід'ємною реальністю, як і в цілому обмін результатами суспільної праці.

Деякі дослідники розглядають кредит з юридичної точки зору – як договір, угоду про позику або позичку (оформляється юридично).

Закордонні економісти визначають кредит, як «надання товарів, послуг або коштів у обмін на обіцянку оплати в майбутньому». У цьому випадку сутність кредитних відносин розглядається в матеріальному та моральному аспекті.

Таким чином, складність у визначенні сутності кредиту полягає в тому, що кредит – багатобічне поняття. У ньому виявляється вартісний, комерційний, юридичний та моральний зміст, заснований на довірі.

Усі ці аспекти кредиту сконцентровані в особливому товарі, який можна назвати позичковим. Це приводить до виникнення дискусійних питань із приводу позички грошей і позички капіталу.

Сутнісне розходження позички грошей та позички капіталу визначається специфікою забезпечення гарантії зворотності позички. При позичці грошей позичка забезпечується ліквідною дебіторською заборгованістю, що підвищує швидкість оборотності оборотних коштів підприємств.

У той же час завдяки позичці грошей підвищується питома вага найбільш інтенсивно працюючих активів, тому позичка грошей непрямим чином впливає на збільшення дійсного капіталу.

При позичці капіталу позичка забезпечується зобов'язаннями позичальника про погашення позички в обумовлений угодою термін, підтверджений бізнес-планами, розрахунками окупності проекту, що кредитується.

У періоди підйому економіки зростає попит на позичковий капітал, використовуваний для купівлі засобів виробництва, отже, позичка капіталу впливає на розширення виробничого потенціалу країни.

Виникнення кредиту пов'язане безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові вступити в економічні відносини. Один з партнерів (позикодавець, кредитор) готовий надати іншому (позикоодержувачеві, позичальникові) гроші (майно) на певний строк з умовою повернення еквівалентної вартості, як правило, з оплатою цієї послуги у вигляді відсотків.

Зворотність не виникає сама по собі: вона базується на матеріальних процесах, завершенні кругообігу вартості, її вивільненні, що являє собою підготовлений ґрунт для погашення позичок.

У процесі кругообігу капіталу вільні ресурси, що вивільняються в одних господарських ланках, можуть бути використані в інших. Справа у тому, що в різних галузях і підприємствах час виробництва та реалізації продукції неоднаковий. Коли продукція в одного виробника готова, у покупця може не виявитись достатньо коштів для її придбання. Різна швидкість обігу коштів у різних, тісно пов'язаних між собою господарських організацій вимагає залучення кредитів для забезпечення безперебійного процесу виробництва та реалізації продукції.

Об'єктивна необхідність кредиту обумовлена також комерційною організацією керування підприємствами в умовах ринку, коли на кожному підприємстві в процесі безперервного кругообігу індивідуального капіталу виникає потреба в додаткових сумах або, навпаки, тимчасово вивільняються грошові ресурси.

За допомогою кредитних відносин ці коливання гнучко регулюються, і підприємства дістають кошти, необхідні їм для нормальної роботи.

Тимчасово вільні грошові кошти виникають і в держави. Надходження коштів у бюджет та їхнє витрачення не завжди збігається за часом, тому у визначені періоди утворюються вільні грошові кошти бюджету і різних фондів, які можна використовувати, як кредитні ресурси.

В населення, у зв'язку з перевищенням доходів над поточними витратами також виникають грошові нагромадження.

Отже, виникнення тимчасово вільних коштів є об'єктивним явищем, а умови ринкової економіки вимагають їхнього ефективного використання. У зв'язку з цим виникає необхідність у кредиті.

Дата добавления: 2014-11-29