КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Пасивний стан системи перфекта
утворюється аналітично – складається із 2-х слів: PPP і допоміжного дієслова “esse”, часові форми якого вживаються за схемою: Perfectum ind. pass. – esse у Praesens ind., Plusquamperfectum ind. pass. – esse в Imperfectum ind., Futurum II ind. pass. – esse у Futurum I ind. Наприклад, для дієслова rego, rexi, rectum, ĕre 3 (керувати), PPP – rectus, a, um (скерований), і пасив часів системи перфекта утворюється так:
(rectus sum – мене скерували,rectus eram – мене скерували (давно),rectus ero – мене скерують (а потім ще щось станеться)).
17. Infinitīvi (інфінітиви)
(на прикладі дієслів: amo, amāv i, amāt um, amā re 1 і scrib o, scrips i, script um, ĕre 3). перфект супін інфект інфект перфект супін
Дієслово sum, fui, –, esse – “бути” має такі інфінітиви: Infinitīvus praesentis actīvi – esse; Infinitīvus perfecti passīvi – fuisse; Infinitīvus futuri actīvi – futūrus, a, um esse = fore.
Інфінітиви минулого і майбутнього часів можуть вживатися тільки в конструкції інфінітивного зворота, тому переклад цих інфінітивів можливий тільки у контексті; в цьому випадку вони перекладаються особовою формою дієслова (особа узгоджується з логічним присудком зворота) з урахуванням часу і стану відповідного інфінітива. Так, наявність у реченні інфінітива amavisse свідчить про те, що “хтось когось покохав”; scripsisse, відповідно, “хтось щось написав”; amātus esse – “когось покохали”; scriptus esse – “щось написали”. Аналогічно: amatūrus esse – “хтось покохає”; scriptūrus esse – “хтось напише”; amātum iri – “когось покохають”; scriptum iri – “щось напишуть”. Відповідно, esse має переклад або “бути”, або “є”; fuisse – “був”; fore (futūrus esse) – “буде”.
Переклад інфінітивів теперішнього часу див. вище, у пунктах 3 і 4 (у простих реченнях); в конструкції інфінітивного зворота – аналогічно до перекладу інфінітивів інших часів: amāre – “хтось кохає”; scribĕre – “хтось пише”; amāri – “когось кохають”; scribi – “щось пишуть”.
18. Gerundium i Gerundīvum 1. Gerundium: – віддієслівний іменник, що позначає процес дії; – утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів: -nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни); – має форми тільки непрямих відмінків однини 2-ї відміни. Приклад відмінкових форм та їх перекладу герундія дієслова lego, lēgi, lectum, ĕre 3:
2. Gerundīvum: – віддієслівний прикметник (пасивний дієприкметник теперішнього і майбутнього часів); – утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів: -nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни) і родових закінчень -us, a, um; – відмінюється заI-II відмінами. Наприклад: legendus, a, um – той, якого читають; той, якого треба буде прочитати;
– часто вживається безособово (з дієсловом esse). Наприклад: legendum est – треба читати.
19. Часи умовного способу (tempora modi conjunctīvi):
1. Praesens conjunctivi Приклад відмінювання і перекладу дієслова другої дієвідміни docēre (II):
Аналогічно утворюються і перекладаються форми і для третьої і четвертої дієвідмін: scribĕre (IIIa): actīvi – scrib a m (я мушу писати), scrib a s (пиши) etc; passīvi – scrib a r (нехай про мене напишуть), scrib ā ris (нехай про тебе напишуть) etc. capĕre (IIIb): actīvi – capi a m (я мушу ловити), capi a s (лови) etc; passīvi – capi a r (нехай мене спіймають), capi ā ris (нехай тебе спіймають) etc. audīre (IV): actīvi – audi a m (я мушу слухати), audi a s (слухай)etc; passīvi – audi a r (нехай мене вислухають), audi ā ris (нехай тебе вислухають) etc.
NB:форми scribam, capiam, audiam можуть бути або у часі Praesens conjunctīvi, або у часі Futūrum I (у III і IV дієвідмінах 1 ос. одн. у цих часах збігається), тобто scribam, в залежності від контексту, може перекладатися і “я буду писати”, і “мені треба писати”. Приклад відмінювання і перекладу дієслова першої дієвідміни cantāre (I):
Відмінювання неправильних дієслів:
2. Imperfectum conjunctīvi
Приклад відмінювання дієслів (всі дієслова відмінюються за однією схемою): amāre (I)
NB: 1) іншими словами про утворення часових форм Imperfectum conjunctīvi можна сказати так: Infinitīvus praesentis actīvi (e.g. amāre) + особові закінчення; 2) esse в Imperfectum conjunctivi має дві паралельні форми: утворені за домомогою особових закінчень від інфінітива esse і від інфінітива fore. vidēre (II): vidērem, vidēres etc. scribĕre (III): scribĕrem, scribĕres etc. audīre (IV): audīrem, audīres etc. posse: possem, posses etc. velle: vellem, velles etc. nolle: nollem, nolles etc.
Часові форми Imperfectum conjunctīvi перекладаються в залежності від сполучника, після якого вони вжиті; здебільшого – минулим часом недоконаного виду, e. g. amārem – “я кохав”; amārer – “мене кохали”.
3. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi
NB: 1) форми Perfectum conjunctīvi actīvi крім 1 ос. одн. збігаються з формами Futūrum II indicatīvi actīvi. 2) іншими словами про утворення часових форм Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi можна сказати так: Infinitīvus perfecti actīvi + особові закінчення (e.g .: scripsisse – Infin. perf. act., але scripsissem – Plusquamperf. conj. act.).
4. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi passīvi
Всі дієслова у часах Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi відмінюються за однією схемою. Перекладаються такі часові форми минулим часом доконаного виду, e.g. scripsĕrim – “я написав”; scriptus sim – “про мене написали”; scripsissem – “я написав (давно)”; scriptus essem – “про мене написали (давно)”.
20. Неправильні дієслова (verba anomalia) 1) sum, fui, –, esse – “бути” – розглянуто вище (див. пункти 10, 15, 17, 19). За допомогою префіксів від цього дієслова утворюються похідні дієслова, найуживанішими з яких є: absum, afui, –, abesse – “бути відсутнім, бути віддаленим”; adsum, affui, –, adesse – “бути присутнім, допомагати”; desum, defui, –, deesse – “бракувати”; intersum, interfui, –, interesse – “брати участь у чому-небудь”; obsum, obfui (offui), –, obesse – “протидіяти, перешкоджати”; praesum, praefui, –, praeesse – “очолювати”; prosum, profui, –, prodesse – “допомагати”. За допомогою словоскладання від форм дієслова “бути” утворюються форми дієслова possum, potui, –, posse (potis + sum) – “могти”, яке у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: possum, potes, potest, possumus, potestis, possunt; у всіх інших часах: pot- + відповідні форми дієслова esse. Наприклад, possum – “я можу”; potĕram – “я міг”; potĕro – “я зможу”. 2) volo, volui, –, velle – “хотіти” у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: volo, vis, vult, volumus, vultis, volunt; у інших часах дійсного способу відмінюється аналогічно до дієслів 3-ї дієвідміни (Imperfectum indicatīvi: volebam, volebas etc., Futūrum I: volam, voles etc.).
21. Відкладні та напіввідкладні дієслова (verba deponentia et semideponentia) 1. Відкладні дієслова. Мають тільки пасивні форми, проте активне значення (пор. укр. сміятися, боятися, сподіватися). У словнику подаються в трьох формах, наприклад: hortor, hortātus sum, hortāri – переконувати, де hortor – p.1 sg. Praes. ind. pass. (я переконую), hortātus sum – p.1 sg. Perf. ind. pass. (я переконав), hortāri – Infin. praes. pass. (переконувати). Відкладні дієслова у словнику мають позначку v. depon. Найбільш уживані відкладні дієслова: - arbitror, arbitrātus sum, arbitrāri – думати, вважати; - admīror, admirātus sum, admirāri – дивуватися, захоплюватися; - polliceor, pollicĭtus sum, polliceri – обіцяти; - vereor, verĭtus sum, vereri – боятися; - loquor, locūtus sum, loqui – говорити, розмовляти; - queror, questus sum, queri – скаржитися; - sequor, secūtus sum, sequi – слідувати (за ким-небудь); - utor, usus sum, uti – користуватися; - nascor, natus sum, nasci – народжуватися; - morior, mortuus sum, mori – помирати; - experior, expertus sum, experīri – пробувати; - orior, ortus sum, orīri – виникати, починатися, походити. Відмінюються ці дієслова як усі інші, але лише в пасивному стані.
NB: наказовий спосіб таких дієслів (Imperatīvus praesentis passīvi) має закінчення – re для однини і - mĭni –для множини. Наприклад: arbitrā re – думай! arbitra mĭni – думайте! verē re – бійся! vere mĭni – бійтеся! loquĕ re – розмовляй! loqui mĭni – розмовляйте! experī re – пробуй! experi mĭni – пробуйте!
Словникове позначення відкладних дієслів – v. depon.
2. Напіввідкладні дієслова мають пасивні форми з активним значенням або тільки в інфекті, або тільки в перфекті. Наприклад: - gaudeo, gavisus sum, gaudēre 2 – радіти, веселитися; - confido, confisus sum, confidĕre 3 – довіряти; - revertor, reverti, reverti 3 – повертатися.
Словникове позначення цих дієслів – v. semidepon.
IV. Pronomĭna (Займенники) 1. Personalia + reflexīvum (особові + зворотний)
Примітки: 1) nostri – “нас”, nostrum – “із нас”; vestri – “вас”, vestrum – “із вас”. 2) mecum – “зі мною”, tecum – “з тобою”, secum – “із собою”, nobiscum – “з нами”, vobiscum – “з вами”.
2. Possessīva (присвійні) meus, a, um – “мій”; tuus, a, um – “твій”; suus, a, um – “свій”; noster, tra, trum – “наш”; vester, tra, trum – “ваш” – – відмінюються як прикметники I-II відмін.
3. Adjectīva pronominalia (займенникові прикметники) unus, a, um – один; solus, a, um – єдиний; totus, a, um – весь, цілий; ullus, a, um – будь-який; nullus, a, um – жоден; alius, alia, aliud – інший; alter, altera, alterum – другий; uter, utra, utrum – який (з двох); neuter, neutra, neutrum – ні той, ні інший; uterque, utraque, utrumque - обидва – відмінюються як прикметники I-II відмін, але Gen. sg. усіх родів має закінчення –ius; Dat. sg. усіх родів має закінчення – i.
4. Demonstratīva (вказівні)
NB: форми Genetīvus plurālis мають потенційно по два переклади, наприклад, hōrum можна перекласти як “цих” і “серед цих”; відповідно, illōrum – “тих” або “серед тих”. Eōrum може означати “них, цих, тих” або “серед них, серед цих, серед тих”.
5. Determinatīva (означальні)
6. Negatīva (заперечні)
7. Interrogatīva et relatīva (питальні та відносні)
NB: quōrum можна перекласти як “яких” або “серед яких”.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 833; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |