План уроку. 1.Молекулярна фізика, як розділ фізики

1.Молекулярна фізика, як розділ фізики

2.Основні положення МКТ, їх доказ. Основне завдання МКТ

3.Розгляд поглядів на будову речовини

1.Молекулярна фізика, як розділ фізики

Молекулярно-кінетичною теорією називають вчення про будову і властивості речовини на основі уявлень про існування атомів і молекул як найменших частинок хімічних речовин.

2.Основні положення МКТ, їх доказ. Основне завдання МКТ

Основні положення МКТ:

1. Будь-яка речовина складається з найдрібніших частинок — атомів чи молекул.

2. Атоми і молекули перебувають у безперервному хаотичному (тепловому) русі.

3. Між атомами (молекулами) існують сили взаємодії, які залежать від відстані між ними і можуть бути силами притягання і відштовхування.

Дослідне обґрунтування МКТ:Найяскравішим експериментальним підтвердженням уявлень про молекулярно-кінетичну теорію (безладний рух атомів і молекул) є броунівський рух. Це тепловий рух найдрібніших мікроскопічних частинок, зважених у рідині або газі. Воно було відкрите англійським ботаніком Р. Броуном у 1827 р. Броунівські частинки рухаються під впливом безладних ударів молекул. Через хаотичний тепловий рух молекул ці удари ніколи не врівноважують одна одну. У результаті швидкість броунівської частинки безладно змінюється за модулем і напрямом, а її траєкторія утворює складну зигзагоподібну криву.

Дифузією називають явище, за якого речовини самі по собі змішуються одна з одною.

Важливий різновид дифузії — взаємне проникнення речовин крізь пористі перегородки — дістав назву осмос.

Співвідношення між макроскопічними параметрами — об’ємом і тиском — називається рівнянням стану.

Основне завдання молекулярно-кінетичної теорії: встановити зв’язок між макроскопічними і мікроскопічними параметрами речовини й, виходячи з цього, знайти рівняння стану даної речовини.

3.Розгляд поглядів на будову речовини

У V ст. до нашої ери жив у спекотному сіцілійському місті Акраганті чоловік на ім’я Емпедокл. Емпедокл знав погляди деяких філософів, що жили до нього, тож, не спроможний зробити вибір між єдиними праматеріями, він визнав за краще об’єднати їх і став повчати, що світ складається не з якоїсь однієї сутності, а з чотирьох — землі, води, повітря та вогню. Але власне сутностей йому було замало. Варто було ще подумати про сили, які їх об’єднують і розділяють, а отже, сприяють виникненню, перетворюванню та руйнуванню тіл. Емпедокл за світові сили обрав дружбу та ворожнечу (або любов і ненависть).

Основоположником матеріалістичного погляду стосовно дискретної атомістичної будови матерії вважають давньогрецького філософа Демокрита, який жив у IV ст. до н. е. Він учив, що всі тіла складаються з незліченної кількості надмалих, не видимих оком неподільних частинок — атомів, які рухаються в порожнечі... Ніхто їх не створював. Вони були завжди. Ніхто їх не може знищити. Хоч зруйнувати тіла, які складаються з атомів, не так важко.

Особливо обурився гіпотезою атомів Платон — учитель Аристотеля. В основі всього сущого у Платона також лежать частинки. Демокритові атоми й «атоми» Платона у принципі не мали нічого спільного між собою, оскільки в останнього атоми — прямокутні трикутники — рівнобедрені й такі, в яких катет дорівнює половині гіпотенузи... Платон був чудовим математиком, і це дало йому можливість створити ідеальну основу світу. Якщо уявити її такою, яка складається з найдрібніших тіл, то ці тіла повинні мати ідеально правильно геометричну форму».

Домашнє завдання: Реферат на тему: «Молекулярні явища в природі і техніці».

Тема уроку: Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини

Дата добавления: 2014-11-29