Характеристика методу дерева рішень

Прогноз фірми

Прогноз	Фактично
Сприятливий	Несприятливий
Сприятливий	0,78	0,22
Несприятливий	0,27	0,73

Припустимо, що фірма, якій замовили прогноз стану ринку, запевняє:

– ситуація буде сприятливою з імовірністю 0,45;

– ситуація буде несприятливою з імовірністю 0,55.

На підставі додаткових даних можна побудувати нове дерево рішень (див. рис.4.3), де розвиток подій походить від кореня дерева до наслідків, а розрахунок прибутку виконується від кінцевих станів до початкових.

Рис. 4.3 Дерево рішень при додатковому обстеженні ринку

Аналізуючи дерево рішень, можна зробити такі висновки:

– необхідно проводити додаткове дослідження кон’юнктури ринку, оскільки це дозволяє істотно уточнити прийняте рішення;

– якщо фірма прогнозує сприятливу ситуацію на ринку, то доцільно будувати велике підприємство (очікуваний максимальний прибуток 116 400 у.о.), якщо прогноз несприятливий – мале (очікуваний максимальний прибуток 12 400 у.о.).

Таблиця 4.5

Метод оцінки ризику	Переваги	Недоліки	Обмеження використання
Метод дерева рішень	1. Дозволяє розглядати різні сценарії розвитку подій, обумовлені впливом багатьох факторів ризику. 2. Контролює виконання попередніх рішень і визначає сценарії подальшого розвитку підприємства. 3. Висока точність оцінки і наочність отриманих результатів. 4. Дозволяє детально врахувати всі фактори ризику..	1. Вимагає значних витрат часу на проведення дослідження. 2. Характеризується складністю виділення факторів ризику і оцінки їх впливу на зростання або зменшення загального ризику.	1. Проект розвитку підприємства в умовах ризику не повинен мати велику кількість варіантів реалізації, оскільки витрати часу і грошові витрати на проведення оцінки будуть надмірними.

Отже, метод експертних оцінок доцільний при визначенні імовірності настання ризикових подій, оцінки величини втрат і ймовірності попадання втрат у визначений інтервал. А метод оцінки ризику за допомогою дерева рішень припускає графічне зображення варіантів рішень, які можуть бути прийняті. По галузях дерева співвідносяться суб’єктивні й об’єктивні оцінки можливих подій. Просуваючись уздовж побудованих гілок, використовуючи спеціальні методики розрахунку ймовірностей, оцінюють різні шляхи і обирають з них найменш ризиковані.

Слід зазначити, що даний метод має ряд істотних недоліків:

– цей метод досить трудомісткий;

– у дереві рішень враховуються тільки ті дії, які має намір зробити підприємець, і тільки ті наслідки, що, на його погляд, мають місце, при цьому не враховуються багатофакторність системи і вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємницької фірми.

До переваг можна віднести те, що за допомогою цього методу можливо оцінити різні шляхи і обрати найменш ризикований.

Оцінити рівень фінансового ризику можливо також за допомогою показника ризикової вартості котрий дозволяє дати єдину, оперативну і загальнозрозумілу оцінку можливих втрат вартості портфеля активів на певний період часу; виступає повноцінним стандартом інформації про ризик фірми, який використовується усередині самого підприємства компанії, а також указуватися в звітах для інвесторів і регулюючих органів. Ризикова вартість (VaR – Value-at-Risk або «вартість у зоні ризику») відображає максимально можливі збитки від зміни вартості фінансового інструменту, портфеля активів, компанії і т. ін., які можуть відбутися за даний період часу із заданою вірогідністю прояву.

Дана методика була розроблена однією з найбільших інвестиційних компаній США – JP Morgan у рамках їх внутрішньокорпоративної системи Riskmetrics™. Дані, отримані із застосуванням даної системи, дотепер є еталоном для оцінок VAR, а сама методологія опублікована на спеціалізованому сайті http.www.riskmetrics.com, де зібраний значний обсяг інформації про саму методику, практику її застосування, принади і недоліки.

Спочатку дана методика призначалася для оцінки ризиків роботи з похідними фінансовими інструментами, але надалі вона була адаптована для оцінки великого числа фінансових і ринкових ризиків. Показник VAR визначається як спрогнозований найгірший можливий збиток для заданого довірчого інтервалу (наприклад, 95%) протягом певного періоду часу (наприклад, 1 день або 1 місяць).

В цілях управління ризиками промислової компанії методологія VAR, a також її модифікація Cash Flow-at-Risk (C-FAR), може використовуватися для аналізу ряду фінансових і ринкових ризиків, таких як процентний ризик, валютний ризик, ризики, пов’язані зі зміною біржових цін на сировину або продукцію тощо. На відміну від фінансових інститутів, які також використовують методологію VAR для оцінки сукупного ризику компанії, на нашу думку, для промислових компаній даний показник не може бути застосований для оцінки сукупного ризику компанії внаслідок більшої варіації активів і ризиків, у порівнянні з фінансовими інститутами.

Для розрахунку показника ризикової вартості використовуються три різні економіко-математичні методи:

– аналітичний метод,

– метод історичного моделювання,

– метод статистичних випробувань Монте-Карло.

Їх сутність, переваги і недоліки використання відображено в таблиці 4.5.

Таблиця 4.6

Дата добавления: 2014-11-29