Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття, види і державне регулювання будівельної діяльності




ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Контрольні запитання

1. У чому пріоритетність розвитку сільськогосподарського виробництва?

2. Як використовуються кошти державного бюджету для закупівлі техніки у фінансовий лізинг?

3. У чому особливість державної контрактації сільськогосподарської продукції?

4. У чому роль аграрної біржі?

5. У чому зміст біржових контрактів з реальним товаром?

6. У чому зміст біржових контрактів щодо відсутнього товару?

7. Пояснити поняття «зерно», «зернові ресурси» і «ринок зерна».

8. Які види складських документів Ви знаєте?

9. У чому зміст заставної закупівлі зерна?

10. Хто забезпечує заставну закупівлю зерна?

11. Що означає поняття об’єкти державного цінового регулювання?

12. Назвіть функції Аграрного фонду.

13. У чому полягають фінансові інтервенції?

14. У чому призначення товарних інтервенцій?

ГЛАВА 7

Будівельна діяльність з давніх давен означає створення матеріальних благ і комфортного середовища для людини. Спочатку це були будівлі для проживання, задоволення культових і релігійних потреб, згодом для різноманітних виробничих потужностей. З такої причини, народна мудрість гласить: «Бог створив землю, все інше на ній – будівельники».

На підставі аналізу нормативно-правових актів і публікацій в аспекті новоприйнятих ЦК і ГК, можна сказати, що будівельна діяльність – це господарська діяльність, пов’язана із створенням нових, відновленням, розширенням і вдосконаленням наявних об’єктів виробничого та невиробничого призначення, що належить до основних фондів. Будівельна діяльність охоплює комплекс робіт – проектних, будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших, пов’язаних із будівництвом об’єкта, що виконується у технологічній послідовності з метою створення будівельної продукції.

Будівельна діяльність відображається через будівництво. У зв’язку з цим звертає на себе увагу визначення терміну «будівництво», який охоплює:



­ будівельні роботи, серед яких: земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;

­ цивільне будівництво, куди входять земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;

­ монтаж демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчикові.

З наведеного є очевидним, що поняття будівельна діяльність і будівництво не тотожні. При цьому, будівельна діяльність – це сукупність організаційно-правових засобів, спрямованих на забезепченя і координацію роботи проектних будівельних контролюючих суб’єктів організаційно-правових повноважень з метою забезпечення будівництва. Будівництво, як вже зазначалося – це види робіт, пов’язані із спорудженням нових, відновенням, реконструкції, вдосконаленням наявних об’єктів виробничого і невиробничого призначення, що належить до основних фондів.

Окрім термінів «будівельна діяльність» і «будівництво» у юридичній літературі розглядається ще й «капітальне будівництво». Найбільш повно воно розглянуто О.М. Вінник у навчальному посібнику «Господарське право» при розгляді теми: «Правове регулювання капітального будівництва». В цій темі, зокрема, передбачено, що термін капітальне будівництво використовується в двох основних значеннях.

У першому з них капітальне будівництво – це комплексна галузь економіки, сфери матеріального виробництва, завдання якої – інвестування в основні фонди (будівлі, споруди, їх частини) шляхом їх створення, відтворення та консервації основних фондів, перетворення інвестицій в будівельну продукцію. В іншому значенні воно розглядається як форма інвестиційної діяльності, а саме: господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб’єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію.1

На нашу думку, наукове практичне значення має визначення капітального будівництва у Порядку державного фінансування капітального будівництва, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 21.12.2001 p. № 1764, Зокрема, у п.2 Порядку капітальне будівництво – це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об’єктів).

Розрізняють підрядний, господарський та підрядно-господарський способи та змішаний спосіб капітального будівництва.

Підрядний спосіб – це господарські правовідносини, що складаються щодо підряду на капітальне будівництво. Передбачається, що замовник як суб'єкт інвестиційної діяльності підряджає на будівництво об'єкта будівельного підрядчика на відповідних договірних умовах. Відносини, які складаються при цьому, регулюються договором підряду на капітальне будівництво.

Господарський спосіб полягає у виконанні робіт і введенні об'єкта в експлуатацію силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації яке є розпорядником інвестицій і яке має затверджену будівельну

(проектно-кошторисну) документацію. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних будівельних підрозділів певної організації (підприємства) поряд з основною господарською діяльністю. Відносини, що складаються при цьому є внутрішньогосподарськими.

Підрядно-господарський (змішаний) спосіб – вважається таким, коли частину робіт виконує організація-забудовник власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на капітальне будівництво виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт.

Залежно від форм виробництва і відтворення основинх фондів розрізняють такі види капітального будівництва:

­ нове будівництво основних або допоміжних будівель і споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об'єктах, нових майданчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

­ реновація - відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, споруд. Своєю чергою реновація поділяється на такі підвиди: розширення - будівництво додатково до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників; реконструкція - комплекс будівельних робіт, пов'язаних зі зміною техніко-економічних показників або використання об'єкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів, складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт; капітальний ремонт це комплекс будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, зі зміною або відновленням несучих, або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта, його техніко-економічних показників реставрація - повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об'єкта у первісному чи відновленому вигляді на пам'ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт;

­ консервація - (як ще один вид капітального будівництва) - це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено чи не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові чи постійно діючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта.1

Результатом будівельної діяльності є будівельна продукція. Вона означає

______________

1Вінник О.М. Господарське право:Навчальний посібник. – 2-ге вид., змін та доп. К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність». 2008 – С. 532-533.

закінчену виробництвом будову аьо об’єкт, які підготовлені до використання й прийняття в експлуатацію. У цьому розумінні будова – це сукупність будинків і споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво, розширення чи реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією в обсязі, що визначений зведеним кошторисом; об'єкт – це окремий будинок, споруда з інженерним обладнанням, а також їхні комплекси з визначеними будівельними та виробничими показниками, на будівництво (розширення, реконструкції, капітальний ремонт, реставрацію чи консервацію) якого складається окремий проект (самостійний, об'єктний кошторис) і надається дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт.

Залежно від галузей народного господарства, для яких створюється (відтворюється) будівельна продукція, розрізняють об’єкти промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку тощо.

Загальне керівництв в галузі будівництва відповідно до пунктів 9, 91, 92, ст. 116 Конституції України здійснює Кабінет Міністрів України. Спеціальним органом державного управління в цій галузі є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (надалі – Мінрегобуд), який здійснює свою діяльність згідно з Положення про це Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. №750.

Відповідно до покладених на нього завдань Мінрегіонбуд наділений такими повноваженнями:

­ розробляє і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;

­ бере в установленому порядку участь у розробленні Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України на відповідний рік, забезпечує розроблення та виконання інших державних і галузевих програм;

­ розробляє та подає в установленому порядку проекти нормативно-правових актів у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів, захисту навколишнього природного середовища під час будівництва;

­ розробляє і затверджує у межах своїх повноважень державні стандарти, норми і правила;

­ забезпечує проведення та здійснює в межах своїх повноважень координацію наукових досліджень (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів (в тому числі з питань нормування, стандартизації, метрології, кодифікації та каталогізації, підтвердження відповідності), а також з питань збереження історичних ареалів та традиційного характеру середовища населених місць, пам'яток архітектури і містобудування;

­ вживає заходів для реалізації Генеральної схеми планування території України, підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови і благоустрою, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів;

­ розробляє та затверджує типові регіональні правила забудови, погоджує регіональні правила забудови Автономної Республіки Крим, областей, організовує проведення експертизи схем планування територій (крім схем планування територій районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя та обласних центрів;

­ визначає методологію проектування об'єктів житлово-цивільного призначення та промислових об'єктів, інженерних споруд, систем інженерного обладнання будинків і споруд, а також реконструкції та пристосування об'єктів для інших цілей;

­ визначає порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, проектів будівництва об'єктів містобудування та порядок організації і проведен­ня їх експериментального будівництва;

­ організовує роботу з проведення професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури;

­ здійснює нормативно-методичне забезпечення проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення та вдосконалення методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від впливу небезпечних процесів техногенного і природного характеру;

­ забезпечує у межах своїх повноважень нормативне, науково-технічне та експертне супроводження будівельних робіт на об'єкті «Укриття» та інших об'єктах Чорнобильської АЕС;

­ здійснює архітектурно-будівельний контроль, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій;

­ організовує роботу, пов'язану із збереженням, охороною, обліком, використанням і реставрацією пам'яток архітектури і містобудування, а також районів історичної забудови;

­ бере участь у роботі, пов'язаній з включенням об'єктів архітектури і містобудування, садово-паркового і монументального мистецтва, а також ландшафтних пам'яток до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

­ здійснює відповідно до законодавства контроль за виконанням робіт, пов'язаних з дослідженням, консервацією, реабілітацією, реставрацією, ремонтом і музеєфікацією пам'яток архітектури і містобудування;

­ бере участь у підготовці об'єктів культурної спадщини для включення до Списку всесвітньої спадщини;

­ розробляє і подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері будівництва, містобудування та промисловості будівельних матеріалів;

­ установлює відповідно до законодавства порядок визнання результатів випробувань, в тому числі нових матеріалів;

­ забезпечує проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм, проектів будівництва та експертизи містобудівної документації;

­ визначає порядок підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування в будівництві, організовує його виконання та видає технічне свідоцтво;

­ здійснює контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності у будівництві вимог нормативних документів з обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;

­ готує за дорученням Кабінету Міністрів України експертні висновки сто­совно технічних рішень і вартісних показників, що підтверджують необхідність робіт, які планується проводити за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;

­ здійснює нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;

­ контролює відповідно до законодавства діяльність державних будівельних корпорацій;

­ здійснює нормативно-методичне забезпечення діяльності підконтрольних та підзвітних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

­ вживає заходів щодо розвитку економічної конкуренції;

­ здійснює згідно із законодавством ліцензування відповідних видів господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов;

­ організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників сфери будівництва;

­ здійснює відповідно до законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

­ здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом охорони праці на підприємствах, що належать до сфери його управління;

­ виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

У сфері капітального будівництва Мінрегіонбуд здійснює державне реулювання шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційниз проектів будівництва, ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві, сертифікації будівельної продукції; забезпечення здійснення державного архітектурно-будівелньго нагляду за якістю будівельних робіт тощо.

У межах своїх повноважень та відповідно до законодавства Мінрегіонбуд видає накази, організовує і контролює їх виконання. У разі потреби видає їх разом з іншими централь,ними органами виконавчої влади спільні акти.

Контроль за дотримання вимог будівельного законодавства здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (надалі – інспекції ДАБК) у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах. Такий контроль вони проводять на підставі: Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»; Положення про Міністерство регіональнго розвитку та будівництва України. Ліцензійнихумов провадження будівельної діяльності; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225; Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, та ін.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію (надалі – Держархбудінспекція), яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

Основним її завдання є здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (надалі – архітектурно-будівельний контроль).

Для поставлених завдань Держархбудінспекція має право:

­ безперешкодного доступу на будівництво об’єктів і підприємців, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності;

­ в установлених законодавством випадках проводити перевірку об’єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції;

­ одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

­ залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

­ давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків;

­ залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції;

­ вимагати у випадках, визначених законодавством, від замовників, підрядників, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

­ одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій;

­ зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів; одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причини допущення порушень;

­ вносити органам ліцензування пропозиції щодо анулювання в суб'єктів господарювання, які допускають порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності у будівництві;

­ одержувати від замовників, будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів державної статистики дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції;

­ повідомляти органи державної статистики про факти порушення встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відпо­відають вимогам державних стандартів;

­ скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законодавства;

­ складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накладати штрафи відповідно до законодавства;

­ передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

З метою створення сприятливих умов для розвитку підприємництва Кабінет Міністрів України постановою від 26.08.2009 р. №982 затвердив Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п.2 Порядку такі форми є двох видів:

1) пересувна мала архітектурна форма – торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності;

2) стаціонарна мала архітектурна форма – тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контурну площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту.

Розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Для цього суб’єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву про розміщення малої архітектурної форми у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. До заяви додаються: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності).

Якщо мала архітектурна форма розміщується понад три роки на земельній ділянці комунальної чи державної форми власності, строк дії договору оренди якої закінчився, проте орендна плата за землю вносилася своєчасно і в повному обсязі, до заяви додатково додаються: копія договору оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився; довідка ДПА про відсутність заборгованості з орендної плати за землю за період дії договору оренди; схема прив'язки малої архітектурної форми.

Сільська, селищна, міська рада протягом місяця після реєстрації документів приймає рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. Коли рішення щодо розміщення малої архітектурної форми не прийняте протягом місяця після подання суб'єктом господарювання визначених уповноваженим представником документів, вважається, що розміщення малої архітектурної форми дозволяється за принципом «мовчазної згоди».

Після прийняття сільською, селищною, міською радою рішення щодо розміщення малої архітектурної форми уповноважений представник повертає у тижневий строк суб'єктові господарювання подані раніше схему прив'язки пересувної малої архітектурної форми або паспорт прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми або паспорт розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм з паспортами прив'язки кожної окремої малої архітектурної форми.

У разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки сільська, селищна, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання в десятиденний строк з дня прийняття рішення договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством. Строк розміщення малої архітектурної форми не може перевищувати строк дії договору оренди земельної ділянки або договору особистого строкового сервітуту. Умови договору особистого строкового сервітуту визначаються сільською, селищною, міською радою. Розмір плати за таким договором не може перевищувати розмір орендної плати для даної земельної ділянки.

Після розміщення стаціонарної малої архітектурної форми суб'єкт господарювання подає уповноваженому представникові заяву-декларацію із зазначенням інформації про виконання вимог розміщення малої архітектурної форми. На підставі заяви-декларації уповноважений представник реєструє стаціонарну малу архітектурну форму.

Строк розроблення малої архітектурної форми може бути продовжений без розроблення нової схеми прив'язки, паспорта прив'язки малої архітектурної форми або паспорта розміщення групи малих архітектурних форм з ініціативи суб'єкта господарювання, а також у разі коли право власності чи право користування земельною ділянкою посвідчене державним актом або продовжено дію договору оренди земельної ділянки, договору особистого строкового сервітуту, за умови, що не внесені зміни до передбачених законодавством норм і правил, містобудівної документації, місцевих правил забудови, державних будівельних норм, а також не відбулися зміни у розташуванні інженерних мереж, будинків і споруд.

У разі зміни власника малої архітектурної форми відповідна сільська, селищна, міська рада вносить зміни до рішення щодо розміщення малої архітектурної форми а уповноважений представник вносить інформацію про нового власника до схеми прив'язки або паспорта прив'язки малої архітектурної форми, або схеми розміщення групи малих архітектурних форм та паспорта прив'язки відповідної окремої малої архітектурної форми. Коли мала архітектурна форма перешкоджає проведенню реконструкції або ремонту інжергрних мереж вулиці, дороги, будинків і споруд, мала архітектурна форма переноситься на певний період в інше місце без припинення рішення про її рішення про її розміщення.





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 857; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.031 сек.