Становлення та розвиток оподаткування

Тема 1.1. Вступ. Податок, як економіко-правова категорія.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Модуль 1.

Загальні положення податкового права.

1. Історичний розвиток системи податків, її законодавче закріплення.

2. Поняття податку. Відмінність податку від інших загальнообов’язкових внесків до бюджетів.

3. Функції податків. Класифікація податків.

4. Поняття та сутність оподаткування. Принципи оподаткування.

1. Історичний розвиток системи податків, її законодавче закріплення.

ПОДАТКИ - це ціна, яку ми платимо

за можливість жити в цивілізованому

суспільстві.

Вся історія існування податків свідчить, що інтереси платників податків завжди протилежні інтересам органів, які їх вводять і справляють.

Із податками людина зустрічається впродовж всього життя, тому студенту (курсанту) – юристу треба знати весь матеріал, адже це потрібно для майбутньої професійної діяльності.

Необхідно знати основні ознаки податків, їх функції, принципи побудови податкової системи, правові режими, які застосовуються до різних видів податків, зрозуміти, що таке податки, які вимоги пред’являються до податкових законів.

Важливо навчитися безпомилково аналізувати закони про податки та інше.

Найдавнішим джерелом державних доходів були домени, або державне майно, землі, ліси. Спочатку вони належали до власності монарха, доходи якого служили й доходами держави. Це були приватно – правові, а не публічно – правові доходи.

Іншим джерелом державних доходів виступали регалії – дохідні прерогативи казни, певні галузі виробництва, види діяльності, що приймалися у виключне користування казни і виключалися з суспільного обороту, із сфери діяльності населення: - безхазяйна регалія (вітер, вода, надра); - митна регалія (за проїзд); - судова регалія (судові штрафи, доходи від конфіскації); - монетарна регалія (право чеканити монету). Регалії стали перехідним ступенем до податків.

Поняття податок першим розкрив А. Сміт у роботі «Про багатства народів» - 1770р. За його словами «податок»- це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати.

Найбільшого розквіту податки отримують за умов розвиненої ринкової економіки. Саме вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами.

Податки дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища фінансова категорія. Це обов’язковий елемент економічної системи держави не залежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі.

Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, натомість одержувати від держави безоплатні блага та послуги.

Законодавче закріплення щодо оподаткування знайшло своє відображення в Конституції України ст. 67, 92, 116, 138, 143., Податковому кодексі України (далі ПКУ), інших законодавчих та нормативних актах.

Так в ст. 67 Конституції України, записано: «Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом».

Першим етапом розвитку оподаткування вважають Закон України від 19 грудня 1992р. № 2886-ХІІ «Про тимчасове делегування КМУ повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання», що стало помітною віхою в регулюванні оподаткування, тобто відбувся «декретний залп» в галузі податкового регулювання, що практично привело до оновлення системи податків.

Якісне оновлення податкової системи України припало на 1994-1995рр. У цей період формуються стійкі, відпрацьовані податкові механізми. До 1994р. складається система місцевих податків і зборів, вводяться нові загальнодержавні податки.

22 грудня 1994р. прийнятий Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» 320/94 ВР і уведений в дію з 1 січня 1996р. Закон України від 2 лютого 1994р. 3904-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про систему оподаткування», уперше в податковому законодавстві України закріплено поняття податку, збору, обов’язкового платежу. Окремими статтями були деталізовані основні елементи податкового механізму.

Надзвичайно важливим документом є прийняття Податкового Кодексу України, Законом України № 2755-IV/ від 02 грудня 2010 року.

Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

2. Поняття податку. Відмінність податку від інших загальнообов’язкових внесків до бюджетів.

У більшості країн світу у т.ч. Україні податки є «ефективним знаряддям державної політики» відносно життєдіяльності суспільства, а саме:

- перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному, галузевому аспектах;

- розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами;

- заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон’юктури.

Термін «податок» може розглядатися як правова і як прикладна категорії і як економічна категорії.

- Як правова, що це перехід права власності від платника до держави, тобто зміна форми власності при внесенні платником податку до бюджету. Встановлюється виключно законами України, тобто вищим законодавчим органом.

- Як прикладна категорія, податок становить нецільовий, безвідплатний, безповоротний, безумовний і обов’язковий платіж, що надходить від юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня на підставі акта ВРУ або ради місцевого самоврядування.

- Як економічна категорія податок є формою фінансових відносин між державою, органами місцевого самоврядування і юридичними та фізичними особами з метою створення централізованих фондів коштів, необхідних для здійснення державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань і функцій.

Ст. 6 ПКУ дає визначення податку, збору.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податки – основне джерело бюджетних доходів.

Обов’язок сплати податку, за Конституцією, виникає тоді, коли у власника з’являється дохід; які податки повинен сплачувати цей власник, скільки і коли визначає податкове законодавство.

Платники податків у будь – якій державі користуються фондами громадського споживання – безоплатною початковою і середньою освітою, мінімальною медичною допомогою… і т.і.

Сплата податків обов’язкова, так як держава, регулюючи податкові відносини, погрожує покаранням за невиконання своїх приписів.

У чому полягає істотна відмінність податків від зборів не завжди зрозуміло. Деякі вчені виходять з того, що обов’язкові платежі – це родове поняття, а податкові збори – його видові форми. Інші вчені твердять: податок відрізняється від усіх інших платежів такими особливостями:

1) вводяться податки виключно законами;

2) при справлянні податків відбувається відчуження власності фізичних і юридичних осіб на користь держави або органу місцевого самоврядування;

3) законом встановлюється обов’язковість сплати;

4) існує індивідуальна безвідплатність;

5) відсутність цільового призначення;

6) застосування примусової сили при невиконанні припису держави.

Мито і збір відрізняються від податків:

1) За метою: податки – задоволення потреб держави; мита, збору – задоволення певних потреб чи витрат установ, та фізичних та юридичних осіб.

2) За характером обов’язку: податок – обов’язковість, інші - притаманна певна добровільність дій.

3) За періодичністю: збори, платежі – одноразовий характер, здійснюють без певної системи, податки – постійність.

[ Ні державний, ні муніципальний орган не погрожує примусом суб’єктам, які добровільно на сплатили зборів, просто їм не будуть надані послуги

(ліцензії, дозволи), покарають тих, що працюють без дозволу].

Відмінність між податками і зборами зумовлена такими чинниками

Критерій відмінності	Загальнодержавні податки	Загальнодержавні збори
Мета	Задоволення загального публічного інтересу	Задоволення потреб чи витрат юридичних і фізичних осіб
Характер платежу	Безумовний платіж, має безвідплатний характер	Сплачують у зв’язку з наданням певних прав, послуг, або як відшкодування деяких видатків бюджетів
Поведінка платника	Сплата податку є обов’язком платника	Поведінці платника властива певна добровільність дій

3. Функції податків. Класифікація податків

Функції податків можна згрупувати в два блоки:

Дата добавления: 2014-11-29