А
|
|
Абіотичні
фактори
| умови та явища зовнішнього середовища, які впливають на організми чи екосистеми (температура, освітленість, вологість, рівень радіації, атмосферний тиск тощо)
|
Автотрофи
| організми (рослини й деякі бактерії), які синтезують усі необхідні для їхнього життя органічні речовини з неорганічних (вуглекислого газу й води) в результаті процесів фото- чи хемосинтезу
|
Агроценоз
| штучний нестійкий біоценоз, створений на основі сільськогосподарських культур
|
Адаптація
| пристосування організмів до змін умов середовища існування
|
Антропогенні фактори
| форми господарської діяльності людини, що впливають на організми чи екосистеми
|
Антропоцентризм
| релігійно - ідеалістичне вчення, згідно з яким людина є центром Всесвіту, створеного для неї Богом, і найвищою метою світобудови
|
Атмосфера
| це газова оболонка, що оточує Землю
|
Б
|
|
Біогенні
елементи
| хімічні елементи, що постійно входять до складу живих організмів і вибірково поглинаються з навколишнього середовища у великих кількостях (азот, фосфор, сірка, калій, магній, кальцій)
|
Біогеохімічний кругообіг
речовин
| обмін речовиною та енергією між різними геологічними сферами Землі й біосферою, який має циклічний характер і зумовлений геологічним та біологічним кругообігами речовин
|
Біогеоценоз
| однорідна ділянка земної поверхні з певним складом організмів, що її населяють, і комплексом абіотичних компонентів (ґрунтом, повітрям, сонячною енергією тощо), які пов’язані між собою обміном речовин та енергії в єдину природну систему
|
Біоконсервація
| система заходів, спрямованих на збереження генетичної різноманітності шляхом збереження популяційних і видових генотипів окремих особин поза природними місцями проживання – в зоопарках, ботанічних садах, колекціях культур і т.п.
|
Біом
| сукупність біогеоценозів зі схожими характеристиками (насамперед – рослинністю), які займають значну територію й розвиваються у схожих кліматичних умовах (тундри, степи, пустелі та ін.)
|
Біомаса
| кількість живої речовини на одиниці площі або об’єму в момент спостереження
|
Біорізноманітність видова
| сукупність усіх видів організмів, які населяють нашу планету, тобто загальний генофонд Землі
|
Біорізноманітність генетична
| сукупність генофондів різних популяцій одного виду
|
Біорізноманітність екосистемна
| сукупність екосистем планети на всіх рівнях, починаючи з біогеоценотичного
|
Біосфера
| оболонка земної кулі, в якій існує чи існувало життя
|
Біота
| живе населення планети чи екосистеми будь-якого рангу
|
Біотехнології
| напрям сучасної науки й техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів для виробничих цілей
|
Біотичні фактори
| сукупність факторів живої природи, що впливають на організм чи екосистему (хижацтво, паразитизм тощо)
|
Біотоп
| однорідний за абіотичними факторами середовища простір у межах біогеоценозу з усім комплексом абіотичних компонентів (ґрунтом, повітрям, кліматом тощо)
|
Біоценоз
| сукупність усіх організмів, представлених у межах одного біотопу
|
В
|
|
Валентність екологічна
| це діапазон зони оптимуму (для даного виду)
|
Г
|
|
Генотип
| сукупність генів даного конкретного організму
|
Генофонд
| 1) сукупність усіх генотипів усіх видів Землі;
2) сукупність усіх генів даної популяції, групи популяцій чи виду в цілому
|
Гетеротрофи
| організми (тварини, гриби, деякі бактерії), які живляться готовими органічними речовинами
|
Гідробіонти
| організми, які живуть у водному середовищі
|
Гідросфера
| водяна оболонка Землі
|
Гомеостаз
| відносна динамічна сталість фізико-хімічних і біологічних властивостей внутрішнього середовища та стійкість основних фізіологічних функцій (кровообігу, дихання, терморегуляції, обміну речовин) організму. Стосовно екосистеми – сталість основних життєво важливих зв’язків (харчових, енергетичних, інформаційних)
|
Д
|
|
Деградація
| занепад, поступове зниження якоїсь якості
|
Деградація
ґрунту
| процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості під впливом водної й вітрової ерозії, засолення, підтоплення, заболочування та ін.
|
Демографія
| наука, що вивчає закони народонаселення
|
Деструкція
| 1) руйнування, порушення нормального стану чого-небудь
2) розкладання органічної речовини до мінеральної, що супроводжується виділенням енергії
|
Діапазон толерантності
| діапазон значень факторів, в межах якого вид здатний існувати
|
Е
|
|
Еволюція
| історичний розвиток живої природи, що веде до її ускладнення й удосконалення
|
Еврибіонти
| організми з високою екологічною валентністю, які добре пристосовуються до змін умов довкілля
|
Евтрофікація
| підвищення біологічної продуктивності екосистеми в результаті нагромадження в біотопі біогенних елементів
|
Екологічний
аудит
| екологічне обстеження підприємства, перевірка здатності виробничих систем до самоочищення й випуску екологічно чистої продукції
|
Екологічна безпека
| ступінь захищеності територіального комплексу, екосистеми, людини від можливих екологічних уражень
|
Екологічна валентність виду
| діапазон толерантності виду до тих чи інших факторів середовища
|
Екологічне ліцензування
| діяльність, спрямована на юридичне закріплення права природокористування на здійснення спеціального використання природних ресурсів
|
Екологічний менеджмент
| це система ефективного управління природоохоронною діяльністю з використанням нових підходів, на базі адміністративних механізмів управління (додержання екологічних норм, стандартів, правил, затверджених для галузі) та економічного стимулювання
|
Екологічна ніша
| умови життя всередині екосистеми, що відповідають вимогам, які ставляться популяцією до середовища (місця, наявності джерела енергії, відповідності зовнішніх параметрів середовища фізіологічним потребам особин популяції)
|
Екологічний паспорт
| це комплексний документ, що містить у собі характеристику взаємовідносин будь-якого об’єкта (підприємства, підстанції, ферми, навчального закладу) з навколишнім природним середовищем
|
Екологічний
ризик
| усвідомлена небезпека виникнення небажаних негативних змін екологічної ситуації у певному місці з обрахованими величинами ймовірних збитків
|
Екологічні стандарти
| єдині й обов’язкові для всіх об’єктів даного виду та рівня системи норм і вимог щодо ставлення до навколишнього середовища
|
Екологічна експертиза
| це оцінка впливів на довкілля й здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідності цієї діяльності чинним нормам і законам з охорони навколишнього природного середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства
|
Екосистема
| сукупність організмів, які разом мешкають, та умов їхнього існування, що перебувають у закономірному взаємозв’язку
|
Ентропія
| в екології – необоротне розсіяння енергії екосистемами
|
Ерозія ґрунту
| руйнування ґрунту водою або вітром
|
Еукаріоти
(істинно ядерні)
| надцарство органічного світу, до якого належать усі рослини (крім синьо-зелених водоростей), гриби й тварини
|
Ж
|
|
Жива речовина
| сукупність усіх живих організмів Землі
|
З
|
|
Заболочування ґрунту
| процес, пов’язаний зі змінами водного режиму ґрунту внаслідок застою поверхневих вод або підняття ґрунтових
|
Заказник
| територія чи акваторія, на якій охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, печери, унікальні геологічні утворення тощо)
|
Закони Б.Коммонера (аксіоми)
| 1) усе пов’язано з усім
2) усе має кудись діватись
3) природа знає краще
4) ніщо не дається задарма (за все треба платити)
|
Закон біогенної міграції атомів (В.І.Вернадського)
| міграція хімічних елементів на земній поверхні і в біосфері здійснюється за безпосередньої участі живої речовини
|
Закон внутрішньої динамічної рівноваги
| речовина, енергія, інформація, динамічні якості природних систем та їх ієрархії взаємопов’язані, тому будь-яка зміна одного з цих показників викликає кількісні та якісні зміни, при цьому зберігається сума речовинно-енергетичних, інформаційних і динамічних якостей систем
|
Закон константності живої речовини в біосфері
(В.І Вернадського)
| кількість живої речовини (біомаса всіх організмів) біосфери для конкретної екологічної епохи є сталою
|
Закон мінімуму (Ю.Лібіха)
| витривалість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюгу його екологічних потреб
|
Закон розвитку системи за рахунок довкілля
| будь-яка система може розвиватися лише за рахунок матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища; абсолютно ізольований саморозвиток неможливий
|
Закон сукупної дії кількох чинників
| екологічні чинники діють сукупно, один чинник може підсилити або послабити дію іншого
|
Закон толерантності (В.Шелфорда)
| лімітуючим фактором процвітання організму є як мінімум так і максимум інтенсивності фактора
|
Закон необоротності еволюції
(Л.Долло)
| еволюція незворотна, організми (популяція, вид) не можуть повернутися до попереднього стану
|
Закон обмеженості природних ресурсів
| усі природні ресурси (і умови) Землі є кінечними
|
Закон
одного
процента
| зміна енергетики природної системи в межах 1%, як правило не виводить екосистему з рівновагою стану, і навпаки
|
Закон оптимуму
| фактор діє сприятливо тільки в певних межах
|
Замор
| масова загибель водяних організмів унаслідок зниження (рідше - збільшення) вмісту кисню у воді або забруднення води отруйними речовинами
|
Заповідна справа
| теорія й практика організації та збереження заповідних територій різних рангів
|
Заповідник
| територія чи акваторія, в межах якої охороняються природні об’єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність
|
Засолення ґрунтів
| нагромадження у верхніх шарах ґрунту надлишку шкідливих для живих організмів солей
|
Зона летальна
| діапазон значень факторів середовища, в якому виживання даного виду неможливе
|
Зона оптимуму
| діапазон найсприятливіших для існування виду значень факторів середовища
|
Зона песимуму
| діапазон несприятливих для існування виду значень факторів середовища, за яких він, проте, ще не гине
|
Зона рекреаційна
| частина простору природного середовища, призначеного для відпочинку й туризму
|
Зооценоз
| сукупність усіх тварин - консументів біогеоценозу
|
I
|
|
Імунітет
| несприйнятливість живих організмів до збудників захворювань, шкідників та продуктів їхньої життєдіяльності
|
Інтродукція
| штучне розселення видів за межами їхнього природного ареалу
|
К
|
|
Канцерогени
| речовини, що спричиняють розвиток злоякісних пухлин
|
Клімакс
| стан динамічної рівноваги біогеоценозу, що характеризується відсутністю сукцесійних змін
|
Коеволюція
| спільна еволюція двох чи більше видів, які об’єднані тісними екологічними зв’язками, але не обмінюються генами
|
Колапс
| швидке, вибухоподібне зменшення чисельності популяції
|
Консументи
| організми (переважно тварини та гриби), які споживають готову органічну речовину
|
Ксенобіотики
| речовини антропогенного походження
|
Кумулятивні властивості
| здатність хімічних речовин нагромаджуватися в тканинах та організмах рослин і тварин і посилювати свій негативний вплив на організми
|
Л
|
|
Ланцюг
живлення
| види продуцентів, консументів і редуцентів, пов’язані між собою стосунками типу їжа – споживач
|
Лімітуючий фактор
| фактор зовнішнього середовища, який обмежує розвиток популяції, перевищуючи в менший чи більший бік допустимі для виду межі
|
Літосфера
| зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору й частину верхньої мантії
|
М
|
|
Макроелементи
| хімічні елементи, що використовуються живою речовиною в значних кількостях і становлять не менш як 0,1% загальної маси тіла (карбон, оксиген, гідроген, нітроген, фосфор, сульфур, калій, магній, кальцій, феррум, хлор)
|
Мегаполіс
| “надмісто”, місто величезних розмірів як за площею, так і за чисельністю жителів
|
Меліорація
| поліпшення властивостей ґрунтів завдяки їх зрошенню, осушенню, закріпленню ярів тощо
|
Мікроелементи
| хімічні елементи, що використовуються живою речовиною в малих кількостях і, як правило, становлять менше ніж 0,1% загальної маси тіла (купрум, цинк, молібден, манган, бор, йод, силіцій та ін.)
|
Моніторинг
| комплексна система спостереження й контролю за змінами стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних факторів
|
Мутагени
| хімічні речовини чи фізичні фактори, що спричиняють спадкові зміни (мутації)
|
О
|
|
Оптимум
| сукупність найсприятливіших умов для чогось
|
П
|
|
Пам’ятка
природи
| окремий невідновний природний об’єкт, який має наукове, історичне чи культурно-естетичне значення (водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, геологічне відслоєння тощо)
|
Пестициди
| загальна назва хімічних препаратів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин, бур’янами, а також із різними переносниками інфекційних захворювань людини й тварин
|
Планктон
| сукупність мікроскопічних організмів, які населяють товщу морів та прісних водойм і не здатні протистояти перенесенню течіями
|
Полютанти
| хімічні речовини – забруднювачі повітря, води, харчових продуктів, як правило антропогенного походження
|
Популяція
| сукупність особин одного виду із загальним генофондом, що живуть на одній території тривалий час
|
Правило
Бергмана
| якщо два близьких види чи підвиди одного виду відрізняються розмірами, то більший живе в холодніших, а менших у тепліших умовах
|
Правило обов’язковості заповнення екологічних ніш
| пуста екологічна ніша завжди буває природно заповнена
|
Правило біологічного підсилення
| при переході на більш високий рівень екологічної піраміди накопичення речовин (токсичних, радіоактивних) збільшується приблизно в такій же пропорції
|
Правило конкурентного виключення
| якщо два види займають одну екологічну нішу, конкурентно сильніший вид витісняє більш слабкий
|
Принцип
Ле-Шательє
| при зовнішньому впливі, який виводить систему зі стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується в напрямі послаблення ефекту зовнішнього впливу
|
Продуктивність
| здатність живої речовини створювати, трансформувати й нагромаджувати органічну речовину (біомасу)
|
Продукція вторинна
| трансформація й нагромадження органічної речовини консументами за одиницю часу на одиницю простору
|
Продукція первинна
| біомаса, синтезована продуцентами за одиницю часу на одиниці площі
|
Продуценти
| автотрофні організми (рослини і деякі бактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних за допомогою процесів фото- чи хемосинтезу
|
Прокаріоти (доядерні організми)
| надцарство органічного світу, до якого входять бактерії та синьо-зелені водорості
|
Р
|
|
Регенерація
| відновлення організмом утрачених чи ушкоджених органів і тканин
|
Редуценти
| організми (переважно бактерії й гриби), які розкладають органічні речовини до мінеральних
|
Рекультивація
| штучне відновлення ґрунтового й рослинного покриву після техногенного його порушення
|
Рециклінг
відходів
| повторне їх використання для отримання корисних продуктів
|
Римський клуб
| міжнародна неурядова організація, заснована 1968р. в Римі, яка здійснює глобальні наукові дослідження
|
С
|
|
Симбіоз
| форма спільного існування двох видів, яка обом приносить користь
|
Синергічний ефект
| посилення або послаблення впливу одного чинника за наявності іншого. В разі такого сукупного комплексного впливу кількох чинників загальний ефект виявляється іншим, ніж коли б вони діяли кожен окремо
|
Сукцесія
| поступова необоротна зміна складу та структури біогеоценозу, що спричинюється зовнішніми чи внутрішніми факторами
|
Стенобіонти
| організми з вузькою екологічною валентністю, які погано пристосовуються до змін умов довкілля
|
Т
|
|
Техносфера
| сучасний неприродний стан біосфери, переробленої в результаті технічної та технологічної діяльності людини
|
Токсиканти
| речовини, які потрапивши в організм, можуть викликати захворювання чи відхилення в життєдіяльності
|
Токсини
| отруйні речовини природного походження
|
Толерантність
| 1) терпимість (наприклад, до чужих думок і вірувань)
2) адаптивність видів до певних умов середовища
|
Тотальний
| повний, всеосяжний
|
Трофічна
мережа
| система переплетених між собою ланцюгів живлення в межах біогеоценозу
|
Трофічний ланцюг
| те саме, що й ланцюг живлення
|
Трофічний рівень
| сукупність організмів, об’єднаних схожим типом живлення (автотрофи, рослиноїдні, м’ясоїдні та ін.)
|
У
|
|
Універсалізм
| учення, що розглядає людину як невід’ємну частину біосфери, Природи, Космосу
|
Урбанізація
| історичний процес збільшення кількості й розмірів міст і зростання їхньої ролі в житті людства
|
Ф
|
|
Фактор
| рушійна сила, причина якогось процесу чи явища; суттєва обставина в якомусь процесі чи явищі
|
Фітонциди
| біологічно активні речовини, що виділяються деякими рослинами (цибуля, часник, хрін, біла береза та ін.) і мають бактерицидні властивості
|
Фітоценоз
| сукупність усіх продуцентів біоценозу
|
Флуктуація
| випадкове відхилення якої-небудь величини від її середнього значення
|
Фотосинтез
| процес синтезу органічних речовин із неорганічних за рахунок променистої енергії. Порівняно з хемосинтезом має високий ККД. Характерний для всіх рослин і деяких бактерій
|
Х
|
|
Хемосинтез
| процес синтезу органічних речовин із неорганічних за рахунок енергії окисно-відновних реакцій. Має низький ККД. Характерний для багатьох бактерій
|
Я
|
|
Ярусність
| вертикальне розшарування рослинних угруповань на структурні частини - яруси
|