Мета і задачі передпроектного аналізу

Передпроектний аналіз

МЕТОДИКА АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Контрольні питання і завдання

1. Назвіть основні етапи інвестиційно-будівельного процесу за участю проектувальника.

2. Які стадії виконання проектної документації вам відомі?

3. Від чого залежить кількість стадій проектування?

4. У скільки стадій має здійснюватися проектування кафе, біржі, університету?

5. Які стадії проектування промислового об’єкта IV категорії складності?

6. У чому полягає мета здійснення авторського нагляду?

Метою передпроектного аналізу є визначення основних характеристик проектованого об’єкта, зумовлених його функціональним призначенням і місцем розташування. Відповідно передпроектний аналіз може бути умовно поділений на функціонально-типологічний та містобудівний. Згідно з принципом «від загального – до конкретного» спочатку основні характеристики об’єкта визначаються в процесі містобудівного аналізу, а потім функціонально-типологічний і містобудівний аналізи можуть проводитися паралельно.

Якісно проведений передпроектний аналіз значно прискорює та полегшує процес проектування, відкидаючи завідомо нераціональні варіанти, створюючи первинну, приблизну логіко-структурну модель об’єкта, узгоджену з архітектурними системами більш високого рівня.

Можна виділити такі основні завдання передпроектного аналізу:

– визначення основних споживчих характеристик об’єкта (кількість мешканців / відвідувачів / робочих місць /одиниць зберігання, торговельна / робоча площа тощо) та уточнення його функціонального призначення;

– визначення місця і ролі проектованого об’єкта в існуючій схемі функціонального зонування територій, прилеглих до ділянки, а також транспортно-пішохідних зв’язків;

– виявлення на ділянці проектування всіх існуючих планувальних обмежень (як природних, так і містобудівних) та визначення на цій основі точного розташування об’єкта і його приблизної конфігурації в плані;

– первинне функціональне зонування генплану ділянки з виявленням основних входів та в’їздів на неї;

– визначення складу, площі й габаритів основних приміщень;

– виявлення необхідних функціональних зв’язків між приміщеннями з побудовою відповідної схеми;

– визначення основних об’ємно-просторових, композиційних та стильових вимог до об’єкта, зумовлених характером довколишньої забудови;

– виявлення образних рішень, функціонально-планувальних і конструктивних схем та систем інженерного забезпечення, характерних для об’єктів подібного типу (житловий будинок, театр, школа, поліклініка, станція технічного обслуговування автомобілів тощо);

– визначення приблизних техніко-економічних показників проектованого об’єкта.

Існують такі основні засоби проведення передпроектного аналізу:

– вивчення містобудівної документації, топогеодезичних зйомок, результатів інженерних вишукувань;

– натурні дослідження ділянки, фотофіксація, обмірювання та складання кроків (за необхідності);

– дослідження функціонально-технологічних процесів, що відбуваються у проектованій будівлі;

– вивчення літератури (нормативних документів, навчально-методичної літератури, спеціалізованих періодичних видань тощо);

– аналіз проектів-аналогів.

Слід зауважити, що не завжди передпроектний аналіз проводиться у повному обсязі. Так, при виконанні курсових архітектурних проектів студент, як правило, одержує завдання на проектування з переліком основних приміщень і їх площами, значний обсяг структурованої інформації він також одержує на вступній лекції. У реальному проектуванні в АПЗ (архітектурно-планувальному завданні), як правило, вже визначені основні містобудівні вимоги до проектованого об’єкта, а у завданні на проектування (яке, втім, часто розробляється за участі самого проектувальника) може наводитися склад приміщень, їх площі та габарити.

Проте це не применшує важливості передпроектного аналізу для створення якісного проекту і вміння його проводити – для формування справжнього фахівця-архітектора.

Дата добавления: 2014-11-29