Вправи з розвитку уміння активного слухання

Вправи - поради з розвитку технічних навичок слухання

Мікропрактикум

Поспостерігайте за собою і оточуючими під час розмови. Спробуйте визначити: хто не поспішає висловити свою думку, а уважно слухає співбесідника? Скільки ви самі говорите, а скільки слухаєте? Чи дослуховуєте ви до кінця, а чи поспішаєте перервати співрозмовника? Ви виявите, що тих хто слухає значно менше, ніж тих, хто говорить.

Подумайте: хто із знайомих викликає у вас більшу симпатію – той, хто багато говорить, чи той, хто більше слухає? Ви виявите, що людина «слухаюча» вам більш приємна як співбесідник, ніж людина, яка говорить. Чи не варто зробити відповідні висновки для самих себе?

Вправи з розвитку вміння слухати ( За В. Пекелис)

1. Учіться повільно зосереджуватися; практикуйте вправи типу: скільки буде (2+3-5+4)*2 –6.

2. Влаштуйте собі радіо- чи телеекзамен: прослухайте разом з ким-небудь передачу і перевірте, скільки положень, висловлених у ній, ви запам’ятали; спробуйте знайти спільну точку зору на головну ідею, яка міститься у висновках передачі.

3. Відключіться від того, що відволікає вашу увагу; не пробуйте слухати і робити ще одну-дві справи.

4. Вчіться розуміти точку зору, протилежну вашій: стежте за своїм підсвідомим прагненням перестати слухати і придумати «гідну» відповідь. Замість цього готуйте запитання, яке стосується слів вашого співбесідника. Це запитання не повинно «вбивати» співбесідника, а просто дає йому можливість зрозуміти, що ви починаєте входити в зміст сказаного.

5. Повторюйте про себе розпорядження і вказівки. Якщо ви не можете цього зробити, то без сумніву, не зможете ні точно запам’ятати їх, а ні правильно виконати.

1. Коли слухаєте, робіть відповідні записи.

2. Навчіться знаходити найбільш цінні відомості з тої інформації, що вам подали.

3. Коли слухаєте, запитайте себе: «У чому мета того, хто говорить? А в чому моя як слухача?»

1. Група ділиться на тріади, кожен член якої по черзі виконує роль мовця, слухача і оцінювача.

2. Перший мовець вибирає цікаву для нього тему й починає говорити. Важливо, щоб при цьому був встановлений контакт як вербальними, так і невербальними засобами. Тривалість мовлення – 3 хвилини.

3. Слухач повинен зробити підсумок своїми словами. Якщо його розуміння неправильне, мовець або оцінювач можуть внести корективи.

4. Оцінювач повинен стежити за тим, щоб слухач щось не випустив, не перекрутив, не додав свого, не інтерпретував те, що говорить мовець, неправильно.

5. Весь процес мовлення і підведення підсумків – 5- 7 хвилин на кожний раунд.

6. Обмін ролями.

V. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ, ЇХ ОЦІНЮВАННЯ.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Дата добавления: 2014-11-29